Справа № 362/4719/22
Провадження № 1-кп/362/622/22
12 грудня 2022 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні заявлені учасниками судового провадження клопотання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28 лютого 2022 року за № 12022111030000557 щодо
ОСОБА_3
ОСОБА_4
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 115 КК України.
У судове засідання прибули:
прокурор ОСОБА_5 ;
обвинувачений ОСОБА_4 ;
обвинувачений ОСОБА_3 ;
захисник ОСОБА_6 ;
захисник ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції).
Суд установив:
У провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
Прокурор Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_5 подав до суду клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення, може переховуватись від суду та впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор підтримав указане клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_3 , позицію якого підтримали захисники й обвинувачений ОСОБА_4 , проти задоволення клопотання заперечив, зауваживши на відсутності будь-яких викладених у клопотанні прокурора ризиків, необґрунтованості клопотання та відсутності відповідних доказів.
Відповідно до статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною 1 статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Суд установив, що під час досудового розслідування слідчим суддею застосовано та в подальшому продовжено щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з підстав наявності ризиків, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме того, що останній може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Що стосується аргументів сторони захисту про необґрунтованість клопотання прокурора, суд зауважує на такому.
На даній стадії судового процесу суд, як суд, установлений законом для розгляду справи по суті, не має права вирішувати такі питання, як обґрунтованість підозри чи вагомість доказів. Дані категорії можуть були лише предметом оцінки слідчого судді на стадії досудового розслідування, яке закінчується спрямуванням обвинувального акту до суду. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що суддя не може приймати участь в подальшому розгляді справи як такий, що вже надасть відповідні висновки щодо доказів та обґрунтованості підозри, оскільки вони межують з доведенням винуватості, як і передчасно впливають на оцінку доказів та висновків щодо доведення винуватості поза розумним сумнівом, тобто на неупередженість до виходу до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по суті. Бо оцінка обґрунтованості підзори полягає в оцінці матеріалів кримінального провадження, які відповідають вимогам статті 84 КПК України та дають підстави для ухвалення рішення в порядку статті 94 КПК України.
Більше того, за правилами частини 5 статті 291 КПК України, яка визначає вимоги до обвинувального акту та чіткий перелік документів, які до нього додаються, надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Наразі суд лише на стадії підготовчого судового засідання, а отже надання та дослідження доказів на предмет обґрунтованості підозри є неможливим.
Ці висновки також ґрунтуються на загальних засадах кримінального провадження, визначених положеннями статей 7, 17, 22, 23, 26 КПК України, якими визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Отже, такий розсуд суду дає обґрунтовані підстави вважати, що положення глави 18 КПК України застосовуються судом під час судового розгляду лише у тій частині, що не суперечать загальним положенням судового провадження.
Тож суд, оцінуючи клопотання прокурора, бере до уваги лише той факт, що в передбаченому законом порядку, судом установленим законом, було надано відповідні висновки - наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів саме для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є майже незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.
Надаючи оцінку доводам, які наведені прокурором у клопотанні, враховуючи пояснення захисника й обвинуваченого, оцінюючи відомості про особу останнього, наведені ним і захисником у судовому засіданні, суд погоджується зі стороною обвинувачення щодо існування ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, та його незмінності.
Що стосується аргументів прокурора про наявність передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України ризику, а саме щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд зазначає, що відповідно до доданої до клопотання, що розглядається, ухвали слідчого судді, останній констатував відсутність таких ризиків. У судовому засіданні й у клопотанні, що розглядається, прокурор жодним чином не обґрунтував наявності такого ризику, а тому останній судом не враховуються.
Суд при цьому враховує, що понять ризиків, як і видів доказів, якими вони можуть підтверджуватися, національне законодавство України не містить. Однак, беручи до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. При цьому такі данні, на думку суду, повинні свідчити про можливість існування певних підозр щодо таких ризиків, тобто вірогідності настання наслідків, запобіжниками яких вони є. А отже, розглядаючи клопотання, судом наведено ті фактичні дані, які, на його думку, є доказами в розумінні положень частини 1 статті 177 КПК України.
Отже, незважаючи на те, що строк попередньо застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання сплив 25 листопада 2022 року, суд, беручи до уваги стадію судового провадження, дійшов висновку про незмінність передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України ризику та наявність підстав і доцільність обрання щодо ОСОБА_3 найбільш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання із покладенням на нього передбачених статтею 194 зазначеного Кодексу обов'язків відповідно до заявленого прокурором клопотання.
Відтак, клопотання прокурора належить задовольнити.
Крім того, обвинуваченими та захисниками заявлено клопотання про здійснення даного кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів.
За приписами частини 2 статті 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність подальшого здійснення даного кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів і наявність підстав для задоволення клопотання, для чого кримінальне провадження належить передати для визначення нового складу суду у визначеному статтею 35 КПК України порядку.
Відповідно, суд не визначає нової дати підготовчого судового засідання.
Про дату й час підготовчого судового засідання учасники судового провадження будуть повідомлені додатково після визначення нового складу суду.
Керуючись статтями 31, 110, 177-178, 182-183, 194, 196, 314-317 КПК України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити клопотання прокурора.
2. Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці, тобто до 26 лютого 2023 року.
3. Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом;
- утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
- повідомляти суд і прокурора про зміну свого місця проживання та/або роботи (служби).
4. Копію ухвали направити для виконання за місцем проживання підозрюваного до Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області.
5. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону з групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28 лютого 2022 року за № 12022111030000557.
6. Задовольнити клопотання про здійснення даного кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів.
7. Передати кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 28 лютого 2022 року за № 12022111030000557, щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 1 статті 115 КК України (справа № 362/4719/22) для визначення нового складу суду - колегії у складі трьох суддів - у визначеному статтею 35 КПК України порядку.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 532 КПК України, та може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1