Справа № 740/3975/22
Провадження № 2/740/1052/22
12 грудня 2022 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (пвідомленням) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" (далі - ТОВ"НіжинТеплоМережі") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,
ТОВ "НіжинТеплоМережі" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за теплову енергію за період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2022 року в розмірі 26 410, 49 грн та судовий збір у сумі 2 481,00грн.
Позов аргументує тим, що відповідач зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 та є абонентом на постачання послуг з теплопостачання. Особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на її ім'я.
Оскільки споживач своєчасно не вносить на рахунок ТОВ "НіжинТеплоМережі" плату за спожиті послуги, за нею утворилася заборгованість за вищевказаний період у сумі 26 410, 49 грн.
Ухвалою судді від 03 листопада 2022 року провадження в справі відкрито, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, підтримку позову та згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи сповіщалася завчасно засобами поштового зв'язку за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання згідно із п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України.
Враховуючи, що відповідач згідно із ст. 128 ЦПК України повідомлена, відзив не подала, причини неявки в судове засідання не повідомила, суд відповідно до ст.280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що відповідач зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Тривалий період часу не сплачує послуги за опалення, що підтверджується розрахунком заборгованості з особового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 3-4).
Між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з централізованого опалення, які врегульовано Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005.
Обов'язок споживача оплатити надані послуги встановлено ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання".
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідно до ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належать громадянинові на праві приватної власності встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначається угодою сторін.
Таким чином, відповідач має зобов'язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів і зазначене нею не спростовано.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 610, 614 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його неналежне виконання, обумовлене наявністю провини боржника.
Відповідач ОСОБА_1 не виконувала свої обов'язки по сплаті наданих позивачем послуг в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 01.01.2013 по 30.09.2022 утворилася заборгованість на суму 26 410, 49 грн.
Згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст.162 ЖК України, ст.509, 525, 610, 614 ЦК України, ст.10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі", код ЄДРПОУ 32750668, р/р НОМЕР_3 в філії Чернігівського обласного управління АТ "Ощадбанк", заборгованість за теплову енергію за період з 01.01.2013 по 30.09.2022 в сумі 26 410, 49 грн та 2 481 грн 00 коп. судового збору, а всього стягнути 28 891 (двадцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто одну) грн 49 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя І.М. Карпусь