Провадження № 3/243/1456/2022
Справа № 243/3152/22
06 грудня 2022 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Мірошниченко Л.Є., розглянувши матеріали, які надійшли із Відділу поліції №4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий органом 1455 від 05.05.2018 року, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, -
04 листопада 2022 року о 11 год. 40 хв. гр. ОСОБА_1 знаходячись за адресою: м. Слов'янськ, вул. Площа Миру, буд. 3 здійснював продаж алкогольної продукції з рук без дозвільних документів, чим порушив ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, що використовуються в електронних сигаретах та пального», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Особа відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Про причину своєї неявки суду не повідомив.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, хоча від підпису в протоколі та пояснень відмовився, повідомлявся про розгляд справи судовими повістками, а також розміщення оголошення на веб-сайті суду.
За правилами статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи. Частиною 3 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 156 КУпАП.
Як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд наголошує на тому, що за своїм змістом ст. 268 КУпАП націлена саме на добросовісне користування своїми правами та можливість на умовах змагальності їх захищати.
Судом встановлено, що особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду справи в суді ОСОБА_1 також був повідомлений, однак не вжив заходів для явки до суду, та письмових заперечень проти протоколу не подав.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
В судовому засіданні досліджені такі докази:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 078538 від 04.11.2022 року, складений уповноваженою особою, відповідно до якого, 04 листопада 2022 року о 11 год. 40 хв. гр. ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 здійснював продаж алкогольної продукції з рук без дозвільних документів;
-рапортом працівника поліції про скоєне правопорушення;
-поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які підтвердили факт продажу 04.11.2022 року алкоголю у гр. ОСОБА_1 ;
-протоколом огляду від 04.11.2022 року, де предметом огляду є ділянка місцевості, що розташована за адресою: м. Слов'янськ, вул. Площа Миру, 3 на якій знаходилась пластикова пляшка об'ємом по 0,5 літрів з рідиною прозорого кольору з характерним запахом алкогольного напою та фототаблицею до протоколу;
-квитанцією № 955/205-04-2022 відповідно до якої вилучено 0,5 літра алкогольного напою та поміщено на зберігання ЄО № 13668 від 04.11.2022 року, порядковий номер 70.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 156 КУпАП, виходжу з наступного.
Так, згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення,є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 3 статті 156 КУпАП передбачена відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», передбачені обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, яка передбачає окремі випадки щодо заборони, зазначені у пункті частини першої статті.
Згідно п. 10 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів з рук.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.
Слід звернути увагу на те, що ч. 3 ст.156 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.156 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. А тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за цією статтею обов'язковим є посилання на спеціальні норми законодавства.
Суд позбавлений процесуальної можливості самостійно визначати, встановлювати фактичні обставини, норми законодавства, порушені ОСОБА_1 , а відповідно самостійно кваліфікувати дії особи за відповідними нормами КУпАП. Неконкретність формулювання суті адміністративного правопорушення позбавляє особу щодо якої складено протокол, права здійснювати предметний захист та порушує її процесуальні права.
До протоколу додані письмове пояснення ОСОБА_4 згідно яких він начебто придбав у ОСОБА_1 120 гр. горілки, після цього вийшов за паркан де був зупинений працівниками поліції та почали задавати питання по суті.
В матеріалах справи відсутні відомості про рідину, яка міститься у пляшці об'ємом 0,5 л. Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять лише протокол догляду пластикової пляшки з рідиною коричневого кольору зі специфічним запахом алкоголю. Акт вилучення пластикової пляшки об'ємом 0,5 л. відсутній, дослідження рідини, яка міститься у цій пляшці здійснено не було, факт підтвердження, що це саме алкогольний напій не доведено. Інших доказів, які б підтверджували торгівлю ОСОБА_1 саме алкогольними напоями, відсутні.
Сам же факт зберігання чи вживання алкоголю не становлять об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Надавши оцінку зібраним по справі доказам, суд переконаний, що сам протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказам, який дасть підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Будь-яких інших доказів, які б взагалі підтверджували факт торгівлі алкогольними напоями суду не надано. Отже, у матеріалах справи недостатньо доказів для встановлення об'єктивної сторони правопорушення.
Згідно ст.7 КупАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У рішенні у справі «Карелін протиРосії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Ураховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд робить висновок, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відомості про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, не підтверджуються доказами, отже і протокол про адміністративне правопорушення не можна визнати доказом вини останнього у розумінні ст. 251 КУпАП.
Отже, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, у діях ОСОБА_1 відсутній.
Відповідно до положень п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суду не надано безспірних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, суд вважає, що його вина належним чином не доведена, достатніх доказів його вини не зібрано, тому справу необхідно закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Відповідно до ст. 265 КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Таким чином, вилучені ОСОБА_1 алкогольні напої, згідно з квитанцією № 955/205-04-2022 від 04.11.2022 року, підлягають поверненню володільцю.
На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 156, ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Алкогольні напої, вилучені 04.11.2022 року у ОСОБА_1 , та які зберігаються у відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області (квитанція № 955/205-04-2022 від 04.11.2022 року, номер ЄО за матеріалами перевірки ЄО № 13668 від 04.11.2022, порядковий номер 70) - повернути власнику.
Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Мірошниченко Л.Є.