Провадження № 22-ц/803/6544/22 Справа № 225/7663/21 Суддя у 1-й інстанції - Челюбєєв Є.В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
12 грудня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” на заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 21 липня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У листопаді 2021 року АТ КБ “Приватбанк” звернулися з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог АТ КБ “Приватбанк” посилалися на те, що 05 березня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Своїм підписом у заяві відповідачка підтвердила, що підписана нею заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір про надання банківських послуг. Позивач зазначав, що за умовами вказаного договору відповідачці було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому було збільшено до 6900 грн. У зв'язку з порушенням зобов'язань за договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачка станом на 01 листопада 2022 року має заборгованість у розмірі 15528 грн. 56 коп., яка складається із: 6409 грн. 25 коп.- заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 6409 грн. 25 коп. -заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5604 грн. 67 коп.- заборгованість за простроченими відсотками, 3514 грн. 64 коп.-нарахована пеня. На підставі викладеного АТ КБ “Приватбанк” просили суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 12228 грн. 01 коп., що складається із 6409 грн. 25 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5404 грн. 67 грн.- заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом, 214 грн. 09 коп. - нарахована пеня, судові витрати у розмірі 2270 грн.
Заочним рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 21 липня 2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ КБ “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
24 лютого 2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022 строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14 березня 2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18 квітня 2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17 травня 2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12 серпня 2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07 листопада 2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 22 липня 2022 року № 40 змінив територіальну підсудність судових справ Донецький апеляційний суд. Визначено, що справи цього суду підсудні Дніпровському апеляційному суду.
В апеляційній скарзі АТ КБ “Приватбанк” просять заочне рішення суду від 21 липня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог АТ КБ “Приватбанк” в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу подано не було.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ “ПриватБанк”).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, у тому числі, стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, у тому числі їх розмірі порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витягз Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті: www.privatbank.ua, як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умовта правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті:https: www.privatbank.ua, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що саме цей витяг
з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг розуміла відповідачка, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ “ПриватБанк”.
Також, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-16 цс 15 і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Колегія суддів вважає, що у цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ “ПриватБанк”, тобто банк міг додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
З урахуванням наведеного суд правильно виходили із того, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та Правил надання банківських послугу ПриватБанку, які надав банк, відповідачка розуміла, ознайомиласяі погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19, на яку вірно послалися суди попередніх інстанцій.
З матеріалів справи вбачається, на підтвердження позовних вимог АТ КБ “Приватбанк” надано суду копію Анкети-заяви ОСОБА_1 від 05 березня 2008 року, в якій вона виявляє бажання оформити на своє ім'я кредитну картку (а.с. 27).
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с.27).
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості вбачається, ОСОБА_1 має заборгованість перед позичальником, яка станом на 01 листопада 2021 року становить 15528 грн. 56 коп., яка складається із: 6409 грн. 25 коп.- заборгованість за тілом кредиту, 0 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 6409 грн. 25 коп. -заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5604 грн. 67 коп.- заборгованість за простроченими відсотками, 3514 грн. 64 коп.-нарахована пеня (а.с.7-17).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 12228 грн. 01 коп., що складається із 6409 грн. 25 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5404 грн. 67 грн.- заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом, 214 грн. 09 коп. - нарахована пеня (а.с.4-6).
Банк вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Проте банк вимог щодо повернення заборгованості за поточним тілом кредиту не заявляв, оскільки така заборгованість відсутня, так як у наданих банком розрахунках зазначено, що за поточним тілом кредиту заборгованість відсутня (а. с. 7-17).
Водночас вимоги щодо стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками не можуть бути задоволені оскільки умови, щодо нарахування вказаної заборгованості не визначені в Анкеті-заяві від 05 березня 2008 року.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 313/181/21, провадження № 61-20039 св21.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Доводи апеляційної скарги щодо доведеності позовних вимог банку не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” - залишити без задоволення.
Заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 21 липня 2022 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12 грудня 2022 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П.Красвітна
О.В.Свистунова