Справа № 752/11860/22
Провадження №: 3/752/6689/22
23.11.2022 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві матеріали справ про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1
за участі ОСОБА_2 , захисника Юхименка І.М., Шин Т.О., Тернової А.І., Асилгараєва І.М.
29.08.2022 уповноваженою особою Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 374985 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, в якому зазначено, що 29.08.2022 приблизно о 18-й годині останній, керуючи транспортним засобом Ataman, державний номерний знак НОМЕР_1 у м. Києві по просп. Академіка Глушкова, 4, здійснив рух та, недотримавшись безпечної дистанції, скоїв зіткнення з автомобілем Suzuki, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Як визначено уповноваженим співробітником патрульної поліції дії ОСОБА_1 , що були кваліфіковані як порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху, призвели до отримання механічних пошкоджень обома транспортними засобами.
До протоколу долучено схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.08.2022, на якій відображені місця розташування транспортних засобів, місце зіткнення, дорожню розмітку, напрямки руху автомобілів, відповідні виміри тощо; письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_4 від 29.08.2022.
02.11.2022 в судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися, посилалися на перебування ОСОБА_1 у лікарні та зайнятість адвоката.
У ході розгляду справи 02.11.2022 ОСОБА_3 надала пояснення, які узгоджуються з її письмовими поясненнями, які приєднані до матеріалів справи, з яких слідує, що 29.08.2022 в указаному в протоколі про адміністративне правопорушення місці вона перетнула смугу руху громадського транспорту та зупинилася під тротуаром неподалік зупинок громадського транспорту, адже мала висадити біля метро свою колегу, яку підвозила з роботи. Увімкнувши показчик аварійної зупинки, стала висаджувати пасажирку і у цей момент відчула удав ззаду, від якого її автомобіль відкинуло вперед. Обставини того, що зупинила автомобіль у смузі руху громадського транспорту визнає.
Свідок ОСОБА_4 надала усні пояснення, які відповідають її письмовим поясненням від 29.08.2022, за змістом яких вона сіла до маршрутного таксі на зупинці біля станції метро "Виставковий центр" біля 18-ї години, розмістилася ліворуч на боковому сидінні. Через декілька хвилин маршрутне таксі почало рухатися, можливо перестроюватися (вона точно не знає і не бачила), відчула коли на швидкості відбувся удар, у неї злетіли окуляри з голови і впав телефон. Біля водія сидів чоловік похилого віку спиною до водія, якого від зіткнення відкинуло до коробки передач.
02.11.2022 розгляд справи було відкладено на 23.11.2022 через неявку особи, відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення.
23.11.2022 в судовому засіданні ОСОБА_1 надав довідку з медичного закладу на підтвердження поважності причин своєї неявки до суду 02.11.2022.
ОСОБА_3 в судове засідання не прибула.
З огляду на те, що пояснення пані ОСОБА_3 були заслухані 02.11.2022 у судовому засіданні й її правова позиція у справі з'ясована, суд (суддя) продовжив судовий розгляд за її відсутності.
ОСОБА_1 надав усні пояснення, в яких зазначив, що виконуючи службові обов'язки водія на міському маршруті на службовому авто в указані в протоколі дату, час і місце від'їжджав з пасажирами від зупинки на станції метро "Виставковий центр", об'їжджав перешкоду у виді іншого транспортного засобу, вирівнюючись у смузі для руху маршрутних транспортних засобів помітив як перед ним зненацька з'явилася легкова автівка червоного кольору, яка стала швидко гальмувати, наближуючись до тротуару. Він, у свою чергу, не встиг загальмувати безпечно, адже відстань між транспортними засобами була замала, сталося зіткнення. На місці пасажири готові були надавати свідчення поліцейським, проте патруль довго не проїжджав і вони роз'їхалися, один чоловік з родиною покинув місце у своїх справах, проте залишив йому свої контрактні дані.
Захисник просив суд визнати відсутність винуватості ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди з огляду на те, що зіткнення відбулося не з його вини, а через обстановку, яка склалася і мало і місце на проїзній частині, коли автомобіль Suzuki, ще не зупинився для висадки свого пасажира (пасажирів).
Також захисник клопотав про дослідження фото з місця події, коди автомобіль Suzuki вже припаркувався та про допит свідка ОСОБА_5 .
У ході судового засідання було заслухано пояснення свідка ОСОБА_5 , 1953 року народження, участь якого у розгляді справи була забезпечена засобами сучасної телекомунікації. Надаючи свої пояснення, свідок зазначив, що розмістився у маршрутному таксі з дружиною та онуком спиною в напрямку руху, пам'ятає як перед аварією праворуч від себе побачив невеличне легкове авто чи то червоного, чи то рожевого кольору, і як тільки-но ця машинка проскочила, зразу відбулося зіткнення. Від удару його відкинуло в напрямку капоту. Після зупинки бачив, як з маленької машинки вийшли три людини, гадає, що вона зупинялася саме для того, що б їх висадити.
Проаналізувавши пояснення обох учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також свідків, дослідивши наявні та подані докази, зокрема схему місця дорожньо-транспортної пригоди та фото з місця події після зіткнення транспортних засобів, суд (суддя) зауважує, що дії на автодорозі ОСОБА_1 кваліфіковано як адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП з огляду на не дотримання ним вимог 13.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, де закріплено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
На переконання суду (судді) суть адміністративного правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 зокрема, відносно того, що він не дотримався безпечної дистанції, здійснюючи рух спростовується дослідженими судом доказами, з яких вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулося не тоді, коли автомобіль Suzuki вирівнявся і зупинився біля тротуару, а не менш, ніж за 3 метри від тротуару, майже посередині смуги руху маршрутних транспортних засобів, де як рух, так і зупинка інших транспортних засобів заборонена. При цьому, суттєвим є опис ушкоджень автомобіля Suzuki, який отримав механічні ушкодження заднього бампера, задньої кришки багажника без деталізації з якого боку, так само як і у транспортного засобу Ataman. Як слідує з наявних матеріалів, обидва водії не навели зауважень щодо схеми місця дорожньо-транспортної пригоди. У поєднанні зі з'ясованим місцем зіткнення та показаннями свідків (зокрема ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які узгоджуються між собою щодо маленької червоної машинки та чоловіка літнього віку, який сидів спиною до водія і якого відкинуло на коробку передач), пояснення кермувальниці ОСОБА_3 стосовно того, що зіткнення відбулося не під час її руху і перестроювання, а підчас того, як вона зупинилася для висадки пасажира, видаються такими, що не узгоджуються з фактичними обставинами, установленими за наслідками їх з'ясування під час розгляду справи в судовому порядку.
Досліджені докази жодним чином не дозволяють "поза розумним" сумнівом покладати провину за настання описуваної дорожньо-транспортної пригоди виключно на водія ОСОБА_1 , адже установлення лише його винуватості (за умови того, що відносно іншого водія не складався протокол про адміністративне правопорушення) не відповідатиме засадами справедливості та трискладовому тексту, що широко застосовується Європейським судом з прав людини, практика якого підлягає використанню національними судами України як джерело права.
Такий тест вказує на те, що будь-яке обмеження права має пройти перевірку на відповідність сукупності вказаних трьох умов (законність, легітимна мета, необхідність у демократичному суспільстві). Обмеження, що не відповідає таким умовам, порушує право особи. Хоча назва "трискладовий тест" є умовною й прямо не передбачена у практиці Європейського суду з прав людини, власне умови зазначаються у багатьох рішеннях цього суду. Наприклад, у рішенні у справі "Кривіцька та Кривіцький проти України" (Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine) від 2.12.2010 р., заява № 30856/03, ЄСПЛ зазначив: 42. Втручання держави є порушенням ст. 8 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи кілька, що перелічені у п. 2 ст. 8, не здійснюється "згідно із законом" та не може розглядатись як "необхідне в демократичному суспільстві". Така концепція міститься і в інших рішеннях Європейського суду з прав людини, наприклад у рішеннях у справах "Савіни проти України" (Saviny v. Ukraine) від 18.12.2008 р., заява № 39948/06, п. 47; "Вєренцов проти України" (Vyerentsov v. Ukraine) від 11.04.2013 р., заява № 20372/11, п. 51; "Сергій Волосюк проти України" (Sergey Volosyuk v. Ukraine) від 12.03.2009 р., заява № 1291/03, п. 81, та інших рішеннях), тобто її можна вважати усталеною практикою Європейського суду з прав людини.
Таким чином, установлення складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 не видається за можливе з огляду на відсутність доказів "поза розумним" сумнівом, а також у зв'язку з відсутністю необхідності у демократичному суспільстві.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
У силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Статтею 124 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Аналіз досліджених доказів у їх сукупності об'єктивно свідчить про те, що описане у протоколі про адміністративне правопорушення не співвідносяться з фактичними обставинами, установленими за наслідками дослідження письмових доказів, фотознімків та вивчення усіх письмових пояснень, заслуховування усних доводів, а тому склад адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 відсутній.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 9, 23, 124, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 12.12.2022
Суддя О.В. Бушеленко