провадження №22-з/824/896/2022 (№22ц/824/7814/2022)
справа №761/30074/21
08 грудня 2022 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року
за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Притули Н.Г.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселення та визначення порядку користування житловим приміщенням, -
встановив:
У серпні 2021 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом, уточненим в ході розгляду справи, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселення та визначення порядку користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги мотивує тим, що син позивачки ОСОБА_5 є власником 46/100 частки однокімнатної квартири площею 47,5 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Вказує, що син надав позивачці право користування зазначеною частиною квартири, що підтверджується нотаріально посвідченими довіреностями.
Однак відповідачі, яким належить інша частина квартири, постійно чинять позивачці перешкоди в користуванні вказаним житловим приміщенням, що підтверджується відповіддю Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 31 грудня 2018 року.
Мотивуючи наведеним, просить суд усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням шляхом зобов'язання відповідачів не чинити позивачці перешкод в користуванні житловою кімнатою площею 14,4 м2 та місцями загального користування: кухнею, санвузлом та коридором в квартирі АДРЕСА_2 ; вселити позивачку у житлову кімнату площею 14,4 м2 квартири АДРЕСА_2 та місця загального користування за нотаріально посвідченою довіреністю на користування місцями загальними користування; визначити порядок користування місцями загального користування наступним чином: в кухні площею 6,20 м2 залишити по одному кухонному столу і підвісній шафі сторін, зобов'язавши відповідачів прибрати інші предмети; виділити в користування сторонам по два пальники газової плити; в сумісному санвузлі залишити по одній підвісній вішалці і по одній туалетній поличці сторін, зобов'язавши відповідачів прибрати інші предмети і заборонивши їм сушити білизну в сумісному санвузлі; в коридорі площею 5,9 кв.м. залишити по одній вішалці сторін і по одній тумбі для взуття, зобов'язавши відповідачів прибрати з коридору інші предмети; зобов'язати відповідачів передати позивачці дублікат ключів від сараю, надати останньому можливість спільно з відповідачами користуватись сараєм.
Шевченківський районний суд міста Києва своїм рішенням від 14 квітня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2022 року залишено без змін.
09 листопада 2022 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року.
У поданій заяві зазначає такі питання:
- чи буде доцільно подати заново іншу позовну заяву із включенням до прохальної частини вимогу про статті 402 та 404 ЦК України на її вселення по довіреності та користування квартирою власника її сина, складеної за усним договором і мати вільний вхід у комунальну квартиру, у житло, за яке її син сплачує комунальні платежі, а жити йому не спокійно, тому він проживає у заявниці, та наглядати за майном і житлом, володіти, розпоряджатись, необхідно скористатись врятувати власність, житло, це важливе виняткове значення (пункт в, частина 3 статті 389 ЦПК України;
- чи відноситься стаття 402 ЦК України про вселення по довіреності на користування житлом до норми матеріального права, також статтю 404 ЦК України.
Вказує у заяві, що в тексті постанови апеляційної інстанції суду зазначено помилково статтю 244 ЦК України представництво за довіреністю замість вказаної та існуючої у справі довіреності на користування квартирою, складеної за усним договором з власником, завіреної нотаріусом, по якій має вільний вхід у квартиру, житло та захищає свої інтереси і права.
Вказує, що не враховано частину 2 статтю 5 ЦПК України, яка зазначена в тексті позовної заяви.
Вказує, що рішенням суду 1997 року дозволено їй користуватися квартирою, додано це рішення, але тепер суд відмовив.
Вказує, що за це житло відпрацювала 9 років на будівництві, це як іпотечна квартира, будинок був відомчий та зробили сумісний санвузол та ванну в одному приміщенні.
Уважає, що суд зобов'язаний був забезпечити для неї вільний вхід у квартиру та користування, володіння, наглядати за майном, житлом та розпорядитись на свій власний розсуд. Вказує, що суд мав би зробити висновок та поставити питання про розселення квартири, і не робити акцент на проживання в комунальній квартирі.
Ставить питання чи являється порушенням норм процесуального права, якщо суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково, а також не врахував, що справо має виняткове значення.
Ставить питання чи означає порушення норм процесуального права, якщо суддя помилково віднесла про довіреність на користування ОСОБА_1 житлом власника, як лише довірена особа, тобто ніхто.
Ставить питання чи можна віднести до пункту а) частини 3 статті 389 ЦПК України, що справа має виняткове значення.
Вказує, що суд не врахував відповідь із управління патрульної поліції Шевченківського району у місті Києві про чинення перешкод сусідською людиною.
Ставить питання чи являється порушенням норм процесуального права, якщо в рішенні суду першої інстанції суддя помилково написала про те, що позивач не з'явилась у судове засідання.
Посилається на те, що за період розгляду справи склад суду змінився три рази за один рік.
Уважає, що треба виселяти відповідачів - родину ОСОБА_6 , за статтями 116 ЖК та 9 ЖК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні без виклику учасників справи.
Статтею 271 ЦПК України унормовано, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Згідно із змістом цієї статті роз'ясненню підлягає судове рішення, якщо воно підлягає виконанню або в ньому є вказівка на те, як особа має діяти, але при цьому припускається кілька варіантів тлумачення судового рішення; при цьому роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення.
Висновки, на підставі яких суд ухвалює відповідне рішення, згідно із статтею 382 ЦПК України суд зазначає у мотивувальній частині постанови.
Постанова Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року ґрунтується на досліджених доказах, щодо таких доказів з огляду на підстави позову апеляційний суд навів свої висновки.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" вказано, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Звертаючись із заявою про роз'яснення постанови суду, заявниця просить роз'яснити мотиви, з яких суд дійшов певних висновків, чому він застосував ту чи іншу норму права, чи є ті чи інші дії порушенням норм процесуального чи матеріального права, а також чи доцільно їй звертатись до суду з іншими позовами.
Разом з цим, незгода з висновками суду, на яких ґрунтується його рішення, може бути підставою для реалізації права на оскарження судового рішення.
При цьому, резолютивна частини постанови суду є чіткою, однозначною, не допускає подвійного трактування або ускладнень його реалізації. Окрім цього мотивувальна частина рішення викладена зрозуміло, кожен довід апеляційної скарги досліджено та оцінено.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення постанови суду.
Керуючись статтею 271 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року у справі №761/30074/21 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи ( вирішення питання) без повідомлення ( виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 08 грудня 2022 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В. Соколова