09 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/6984/22 пров. № А/857/13992/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Улицького В.З.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року, ухвалене суддею Клименко О.М. у м. Львів у справі № 380/6984/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про зобов'язання вчинити дії
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо невиплати суми доплати до грошового забезпечення у розмірі 50% від грошового забезпечення за період 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року та з 01 березня 2021 року по 31 січня 2022 року пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити суми доплати до грошового забезпечення у розмірі 50% від грошового забезпечення за період 01 грудня 2020 по 31 грудня 2020 року та з 01 березня 2021 року по 31 січня 2022 року пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення, за період з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року та з 01 березня 2021 року по 31 січня 2022 року, включно, пропорційно до відпрацьованого часу, під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, відповідно до Постанови № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».
Зобов'язано Департамент патрульної поліції здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 доплату до грошового забезпечення, за період з 01 грудня 2020 по 31 грудня 2020 року та з 01 березня 2021 року по 31 січня 2022 року, включно, пропорційно до відпрацьованого часу під час виконання службових обов'язків, в умовах безпосереднього контакту з населенням, відповідно до Постанови № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
02.09.2022 року позивач подав заяву про стягнення витрат на правничу професійну допомогу в сумі 1500 грн.
Вказану заяву відповідач заперечив, просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково та стягнуто на користь позивача 1000 грн. витрат на правову допомогу.
Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сума витрат позивача на правову допомогу у цій справі не відповідає складності справи та часу затраченого адвокатом на надання відповідних послуг. Внаслідок цього, суд зменшив суму витрат, які підлягають відшкодуванню на користь позивача, за надання адвокатом правничої допомоги до 1000 грн.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, який просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, які визначив суд, не є співмірним із затраченим часом, який був необхідний для цього та складністю справи.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Як передбачено частиною 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 3 та 4 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Апеляційний суд встановив те, що вартість правничих послуг, які надав адвокат складає 1500 грн.
Згідно із актом виконаних робіт від 01.09.2022 року, адвокат надав позивачу такі послуги, як складання та подання адміністративного позову (1,5 год) - 1500 грн.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що розмір витрат на правничу допомогу, зазначений позивачем, не відповідає обсягу робіт та часу затраченому на їх виконання.
Водночас, апеляційний суд не погоджується із позицією відповідача, що сума, яку визначив суд, як компенсацію понесених позивачем судових витрат, є неспівмірною, оскільки відповідач не навів для цього достатніх аргументів.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року в справі № 380/6984/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
В. З. Улицький
Постанова складена 09.12.2022 року