09 грудня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/2843/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при Кельменецькому районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України, про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військово-лікарської комісії при Кельменецькому районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною та скасування постанови, яка оформлена довідкою від 30 березня 2022 року №174.
В обґрунтування позову зазначено, що 30 березня 2022 року здійснювалось обстеження та медичний огляд позивача з метою визначення придатності на військову службу під час загальної мобілізації. По закінченню медичного огляду позивача визнано обмежено придатним до військової служби, про що видано постанову, яка оформлена довідкою від 30 березня 2022 року №174. На думку позивача, зазначений у постанові висновок про визнання його обмежено придатним до військової служби є протиправним, сформованим без проведення належного медичного огляду та обстеження, а також необґрунтованим. При цьому позивач вказує, що він є хворою людиною, має фізичні та фізіологічні вади, з важкістю пересувається та задовольняє природньо-необхідні потреби. Без сторонньої медичної допомоги забезпечити життєдіяльність позивача є неможливим. На підтвердження заявленого позивачем додається копія тонометрії, копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 27.06.2022 року, копія консультативного висновку від 21.12.2020 року, копія консультативного висновку від 03.06.2022 року копія акту дослідження стану здоров'я від 25.03.2022 року, копія акту обстеження стану здоров'я від 29.03.2022 року. У позові зазначено, що згідно названих документів у позивача наявна гіпертонічна хвороба 2 ступеню, 2 стадія ангіопатії сітківки, ГЛШ СН І ФК І ризик 2 (ризик кардіоваскулярних ускладнень), цефалгічний, тахікардіальний синдроми, хронічний двобічний калькульозний пієлонефрит, ст латентного перебігу, анамалія розвитку сечовидільної системи, синдром Фролея, Аутоімуний тіреоідит, гіпертрофічна форма (зоб 1 ст) С-м вегетативної дисфункції з кризами змішаного характеру, що вимагає постійного медичного контролю та медикаментозного лікування, протипоказана праця, пов'язана з фізичними навантаженням, адже в протилежному випадку такі хвороби можуть призвести до ще більшого погіршення здоров'я позивача або ж навіть раптової смерті. Позивач указує, що за наявності зазначених хвороб він не міг бути визнаний відповідачем обмежено придатним до військової служби, а мав бути визнаним непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Ухвалою суду від 30 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за клопотанням позивача залучено до участі у розгляді справи як третю особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України, встановлено строки для подання заяв по суті справи.
У відзиві на позовну заяву вказано про безпідставність та необґрунтованість даного позову, який не підлягає задоволенню. Зокрема, зазначено, що постанова ВЛК військового комісаріату може бути оскаржена до вище стоячого органу, а саме до ВЛК регіону або до ЦВЛК. У разі незгоди з рішенням, прийнятим за результатами військово-медичної експертизи, зацікавлена особа має права звернутися безпосередньо до суду з метою захисту своїх порушених прав. Наголошено, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає чи не підпадає позивач під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Також у відзиві зазначено про не надання позивачем доказів звернення до регіональної ВЛК, яка знаходиться у м. Львові чи до ЦВЛК у м. Києві з приводу порушення чи обмеження його прав.
У поясненнях, які за змістом та суттю є подібними до відзиву на позовну заяву, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, також просить суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Враховуючи відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи в судовому засіданні за їх участю, суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30 березня 2022 року Військово-лікарською комісією при Кельменецькому районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки проведено медичний огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатом якого складено Довідку Військово-лікарської комісії від 30 березня 2022 року №174, у якій вказано діагноз ОСОБА_1 і, з посиланням на низку статей графи ІІ Розкладу хвороб, комісією прийнято рішення, що ОСОБА_1 є обмежено придатний до військової служби.
Не погоджуючись із указаним ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із даним позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Згідно статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 N 3543-XII (далі -Закон N 3543-XII).
У статті 1 Закону N 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону N 3543-XII, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 22 Закону N 3543-XII, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону N 3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України (частина п'ята статті 22 Закону N 3543-XII).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.92 N 2232-XII (далі - Закон N 2232-XII).
Так, згідно частини першої, другої та десятої статті 1 Закону N 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону N 2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України 14.08.2008 N 402 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за N 1109/15800 (далі - Положення N 402).
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення N 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення N 402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення N 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення N 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Відповідно, підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення N 402 на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення N 402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Відповідно до підпункту 2.4.4 пункту. 2.4 глави 2 розділу I Положення N 402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов'язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.
Згідно з підпунктом 2.4.5 пункту. 2.4 глави 2 розділу I Положення N 402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення N 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться військово лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу II Положення N 402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Питання медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення N 402.
Зокрема, згідно пунктів 3.1. та 3.2. глави 3 розділу II Положення N 402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Відповідно до пункту 3.8. глави 3 розділу II Положення N 402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
"Обмежено придатний до військової служби"; "Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)"; "Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)"; "Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Згідно пунктом 3.11. глави 3 розділу II Положення N 402 у разі коли лікарям ВЛК військового комісаріату важко остаточно визначити стан здоров'я військовозобов'язаного, він направляється на амбулаторне або стаціонарне обстеження у лікувально-профілактичний заклад МОЗ України з подальшим оглядом ВЛК військового комісаріату. Якщо обстеження проводилось у військовому лікувальному закладі, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.
Пунктом 3.12 глави 3 розділу II Положення N 402 передбачено, що якщо військовозобов'язаний під час призову на військову службу, збір, а також чергового огляду з метою обліку визнаний таким, що потребує лікування (відстрочки від прийняття на військову службу, збір), то за поданням військового комісаріату місцеві органи охорони здоров'я направляють військовозобов'язаного на лікування до відповідного лікувального закладу. Після закінчення лікування військовозобов'язаний оглядається ВЛК військового комісаріату.
В пункті 3.13 глави 3 розділу II Положення N 402 вказано, що у спірних та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.
У силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд також звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у цій категорії справ, наведений у постанові від 12.06.2020 року у справі N810/5009/18, згідно якого до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає позивач під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Так, з обставин цієї справи вбачається, що під час призову по загальній мобілізації позивачем було пройдено медичний огляд відповідно до вимог Положення N 402, за результатами якого ВЛК при Кельменецькому районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відносно нього винесено довідку №174 з висновком "обмежено придатний до військової служби".
Стосовно доводів позивача про наявність у нього захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби, що підтверджується наявними у нього медичними документами, то суд зазначає, що до матеріалів справи позивачем не надано доказів на підтвердження того, що, під час проходження ВЛК він надав лікарям комісії наявні у нього медичні документи на підтвердження того, що його стан здоров'я незадовільний, що в свою чергу викликало б сумніви щодо придатності позивача до військової служби в особливий період та слугувало підставою для прийняття ВЛК відповідного рішення (постанови ВЛК).
При цьому позивачем на підставі належних та достовірних доказів не доведено необ'єктивне визначення лікарями-спеціалістами ВЛК стану здоров'я позивача на момент огляду.
Не надано позивачем і доказів звернення до регіональної ВЛК, яка знаходиться у м. Львові чи до ЦВЛК у м. Києві з приводу порушення чи обмеження його прав при проходженні медичного огляду ВЛК при Кельменецькому районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Суд зауважує, позивач не був позбавлений права надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у нього захворювань, які, на думку позивача, унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров'я, а також не був позбавлений права оскаржувати прийняте рішення до ВЛК вищого рішення та клопотати про проведення його медичного огляду лікарями ЦВЛК.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки як зазначено вище, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.
З огляду на наведені вище норми та обставини справи, зважаючи на правову позицію Верховного Суду у цій категорії справ, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при Кельменецькому районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України, про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 09 грудня 2022 року.
Повне найменування учасників справи: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідач - Військово-лікарська комісія при Кельменецькому районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (60100, Чернівецька область, смт. Кельменці, вул. Чорновола, 1, ЄДРПОУ 09562389), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України (03168, м. Київ-168, Повітрофлотський проспект, 6, ЄДРПОУ 00034022).
Суддя О.П. Лелюк