про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2022 року справа № 580/6067/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В. Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/6067/22
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (бульвар Шевченка 307, м. Черкаси, 18005, ЄДРПОУ 37853109)
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
07.12.2022 вх. № 38161/22 позивач ОСОБА_1 (представник - адвокат Кучер Ю.В. за ордером серії СА № 1043044) звернулася до суду із позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, просить:
- визнати протиправними дії департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо відмови у встановленні ОСОБА_2 статусу члена сім'ї померлого ветерана війни та видачі відповідного посвідчення;
- зобов'язати департамент соціальної політики Черкаської міської ради встановити ОСОБА_2 статус члена сім'ї померлого ветерана війни відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати відповідне посвідчення встановленого зразка.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб'єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Під порушенням права розуміється позбавлення його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Позивач у порушення п.4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України не зазначає про захист якого саме права чи охоронюваного законом інтересу просить, не обирає формалізованого способу захисту відповідно до частини 1 статті 5 КАС України та не обгрунтовує необхідність обрання неформалізованого способу захисту.
Верховний Суд у справі № 520/2798/19 зазначив: для встановлення позивачу статусу дружини померлого наявність обставин: наявність у померлого чоловіка статусу, зокрема, інвалід війни; визнання померлого чоловіка за життя інвалідом від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин пов'язаних з проходження військової служби чи участі у бойових діях, які не одружилися вдруге.
Верховний Суд у справі № 460/12626/21 нагадав про пункт 1 частини першої статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать: батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія. Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни встановлені Порядком видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302. Згідно з пунктом 4 цього Порядку встановлено, що особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10 Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім'ї загиблого».
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать, зокрема, інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Велика Палата Верховного Суду погодилася, що суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, що посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 761/16799/15-ц).
Додатково позивач просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору у сумі 992 грн 40 коп, проте у переліку тринадцяти додатків до позову доказ про сплату відсутній та витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно з частиною 5 статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено обраним відповідачем; надання доказів на підтвердження протиправної бездіяльності відповідача; обрання належного формалізованого способу захисту відповідно до ст.5 у контексті повноважень суду відповідно до ст.245 КАС України; оформлення позову із дотриманням вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України щодо відомостей про електронну адресу позивача; надання доказу про сплату судового збору.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА