12 грудня 2022 року справа № 580/5367/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якій просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаський області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показникив затверджуваним Кабінетом Міністрів Украіни та відповідно до пп.2 пункту 2 статті 114 Закону 1058, та абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 23.03.2022 року.
В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що йому відмовлено в призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону №1058 з підстав відсутності уточнюючої довідки, що підтверджує наявність пільгового стажу за списком №2 у розмірі встановленому ст. 114 Закону №1058, що були викладені у рішенні від 27.03.2022р. №232730016047. Позивач вказав, що правомірність вказаного рішення відповідача слугувало предметом розгляду у справі №580/1896/22, за наслідками розгляду якої рішенням суду від 31.05.2022р., визнано протиправним і скасовано рішення від 27.03.2022 №232730016047. Позивач зазначив, що після набрання законної сили вказаним рішенням суду, пенсію за віком на пільгових умовах позивачу так і не було призначено, у зв'язку із чим він звернувся до відповідача за відповідним роз'ясненням, у відповідь на яке відповідачем повідомлено, що рішенням суду у справі №580/1896/22 не встановлено до відповідача жодних зобов'язальних дій. Позивач вважає, що за умови скасування рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії- відпали обставини, що унеможливлювали призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
Ухвалою суду від 11.11.2022р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
02.12.2022р., до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що звернення про призначення пенсії, після набрання законної сили рішенням суду у справі №580/1896/22, до відповідача не надходило, натомість, звернення позивача від 14.03.2022р. про призначення пенсії та рішення про відмову у його задоволенні були предметом розгляду у справі у справі №580/1896/22, у зв'язку із чим, як зазначає відповідач, не можуть слугувати предметом розгляду у справі №580/5367/22. Крім того, вказано про наявність підстав для закриття провадження у даній справі відповідно до п.4 ч.1 ст. 238 КАС України. Також вказано про відсутність підстав для призначення пенсії, оскільки пільгові довідки за періоди роботи позивача у ЧВО "Хімволокно" (реорганізоване у ВАТ «Черкаське хімволокно») не надано, а у трудовій книжці позивача відсутні відомості про його роботу повний робочий день.
Стосовно наявності підстав для закриття провадження у даній справі відповідно до п.4 ч.1 ст. 238 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно п.4 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Суд врахував, що у справі №580/1896/22 предметом спору слугувало правомірність рішення від 27.03.2022р. №232730016047 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Натомість, предметом даного спору, є зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показникив затверджуваним Кабінетом Міністрів Украіни та відповідно до пп.2 пункту 2 статті 114 Закону 1058, та абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 23.03.2022 року.
Суд зазначає, що предмет спору у справі №580/1896/22 та у справі, що розглядається різняться між собою за своїм змістом, інших обставин, що вказували б на існування рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав відповідачем не вказано, у зв'язку із чим суд вважає відсутніми підстави для закриття провадження у даній справі згідно п.4 ч.1 ст. 238 КАС України, а заявлене клопотання відповідача таким, що належить залишити без задоволення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , позивач - 23.03.1967 р.н.
Черкаським окружним адміністративним судом у справі у рішенні від 31.05.2022р. у справі №580/1896/22 встановлено:
«Із листа відповідача від 31.03.2022 №2300-0204-8/14175 суд встановив, що позивач звертався до нього заявою від 14.03.2022 №4282 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вказаним листом відповідач повідомив. Відповідно до ст.26 Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чоловіки, які народилися у 1961 році мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років за наявності страхового стажу не менше 28 років. Згідно з п.п.2 п.2 ст.114 Закону №1058 працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць пенсія за віком призначається після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. За результатами розгляду наданих документів встановлено, що страховий стаж позивача складає 35 років 1 місяць 26 днів. Відповідно до довідки від 11.11.2021 №227-ВК пільговий стаж роботи позивача за списком №2 становить 2 роки 7 місяців 16 днів. Пільговий стаж не визначено через відсутність пільгової довідки за інші періоди. Керуючись нормами Закону №1058 прийнято рішення від 27.03.2022 №232730016047, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за списком №2».
Рішенням суду від 31.05.2022р. у справі №580/1896/22 визнано протиправним і скасовано рішення від 27.03.2022 №232730016047 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Вказане рішення суду набрало законної сили - 01.07.2022р.
В ході розгляду даної справи суд встановив, що після набрння законної сили рішенням суду від 31.05.2022р. у справі №580/1896/22, позивач, 04.10.2022р. звернувся до відповідача за роз'ясненням про причини не нарахування та не виплати пенсії за віком на пільгових умовах згідно пп.2 ч.2 ст. 114 Закону №1058.
27.10.2022р. відповідач рішенням №232730016047 відмовив у призначенні пенсії ОСОБА_1 , зазначивши, що оскільки рішенням суду від 31.05.2022р. у справі №580/1896/22 не зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області вчинити будь-які дії, підстави для призначення пенсії позивачу відсутні.
Листом від 01.11.2022р. відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для призначення пенсії.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантоване право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються зокрема Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058).
Відповідно до пп.2 ч.2 статті 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених робота.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом із відзиву на адміністративний позов та оскаржуваного рішення, відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із ненаданням пільгової довідки про період роботи позивача у ВАТ "Черкаське Хімволокно".
Суд зазначає, що відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначене кореспондується із Пунктом 1 Порядку Порядок №637, відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судом у справі №580/1896/22 встановлено "Відповідно до даних трудової книжки НОМЕР_2 трудову діяльність позивач розпочав з 10.09.1984. Позивач з 03.08.1987 працював у Черкаському виробничому об'єднанні «ХІМВОЛОКНО» апаратчиком абсорбації 4 розряду в цеху регенерації сіревуглецю (розпорядження №419 від 29.07.1987). 30.10.1987 позивачу установлено 4 розряд апаратника абсорбації цеху регенерації сіревуглецю (розпорядження №831 від 14.10.1987). 01.02.1988 переведений апаратником регенерації сіревуглецю 4 розряду цеху регенерації сіревуглецю (переведення №40 від 01.02.1988). 30.07.1990 звільнений за ст.38 КЗОТ УССР за власним бажанням (наказ №520 від 31.07.1990). 15.06.1995 прийнятий в прядильний цех №1 Черкаського виробничого об'єднання «ХІМВОЛОКНО» апаратником знеповітрювання і фільтрації 3 розряду (розпорядження №644 від 14.06.1995). 25.06.1995 переведений учнем апаратчика формування хімічного волокна прядильного цеху №1 (наказ №211к від 06.07.1995). 19.07.1995 переведений у цех КИПиА обслуговування слюсарем в КНПиА ділянки з обслуговування КИПиА прядильних і оздоблювальних цехів І та ІІ виробництв 3 розряду (переведення №173 від 19.07.1995). Згідно з наказом від 28.04.1994 №132 Черкаське виробниче об'єднання «ХІМВОЛОКНО» перетворене у Відкрите акціонерне товариство «Черкаське хімволокно». 30.01.1997 присвоєний 4 розряд слюсаря в КИПиА дільниці обслуговування КИПИА прядильного і оздоблювального цехів І виробництва цеху ХВПтаП (наказ №334-к від 18.05.2000). 29.11.2004 звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням (зв.№746 від 23.11.2004).
Випискою із наказу №634 від 01.12.1994 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення» підтверджується, що професія, яку виконував позивач, а саме слюсар з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики дільниці обслуговування КИПиА прядильного і обробного цехів і виробництв (Цех обслуговування КИПиА), номер робочого місця №528 дає право на пенсію за списком №2.
Випискою із наказу №356 від 29.04.2002 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення» підтверджується, що професія, яку виконував позивач, а саме слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики (Цех контрольно-вимірювальних приладів та автоматики (дільниця обслуговування) Дільниці з обслуговування КВП та А прядильного та обробного цехів і виробництва), номер робочого місця 528 дає право на пенсію за списком №2.
Випискою із наказу-постанови від 05.04.2004 №162/П-74 ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЗОТ» про результати атестації робочих місць за Списками №1 і №2 підтверджується, що професія, яку виконував позивач, а саме слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики (Котельний цех, дільниця з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики) дає право для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 (Розділ ХІІІ пункт а) поз.13а-3б).
Довідкою Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» від 11.11.2021 №227-ВК про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підтверджується, що позивач повний робочий день працював у Відкритому акціонерному товаристві «АЗОТ» з 10.12.2004 (наказ від 09.12.2004 №385-ВК про прийняття на роботу) до 06.07.2007 (наказ від 06.07.2007 №318-ВК про звільнення з роботи) та виконував роботи з ремонту і обслуговування контрольно-вимірювальних приладів та автоматики на дільниці КВПіА котельного цеху за професією (посадою) слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, що передбачено Списком №2 розділом ХІІІ пункт а) позиція 13а-3б, затвердженим постановою КМУ від 16.01.2003 №36. За період з 10.12.2004 до 06.07.2007 02 роки 06 місяців 28 днів. Під час роботи скорочених днів, тижнів не мав. У відпустках без збереження заробітної плати позивач не перебував. Додатково зазначено, що рішенням чергових (річних) загальних зборів акціонерів ВАТ «АЗОТ» від 21.06.2011, протокол №25 Відкрите акціонерне товариство «АЗОТ» м.Черкаси перейменоване на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АЗОТ» м.Черкаси. Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «АЗОТ» від 12.03.2020, протокол №28 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АЗОТ» перейменоване на ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АЗОТ».
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належні записи, що засвідчують період його роботи у Черкаському виробничому об'єднанні «ХІМВОЛОКНО» в подальшому перетворене у ВАТ «Черкаське хімволокно» у періоди з 03.08.1987 до 30.07.1990, та з 15.06.1995 до 29.11.2004.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 13.06.2019р. в справі №195/443/17 та від 22.05.2018р. в справі №683/977/17, право на зарахування до стажу для призначення особі пільгової пенсії підтверджується зокрема відомостями трудової книжки.
Суд також враховує правові висновки Верховного Суду у постановах від 20.02.2018р. у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018р. у справі №233/2084/17 відповідно до яких надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Суд також звертає увагу, що згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) вбачається, що у період з 01.01.1999р. по 29.11.2004р.ВАТ «Черкаське Хімволокно» запозивача сплачено страхові внески за повні місяці, що в свою чергу вказує на його зайнятість у вказаному підприємстві повний робочий день.
Таким чином, судом вбачається, що наявними матеріалами справи(відомостями трудової книжки позивача та виписками із наказів «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення» за списком №2) підтверджується наявність пільгового стажу роботи позивача за роботами за Списком №2 у періоди з 03.08.1987 до 30.07.1990, та з 15.06.1995 до 29.11.2004р. у ВАТ «Черкаське Хімволокно» (що загалом становить 12 років 5 місяців 11 днів).
Суд зазначає, що відповідач передчасно відмовив у призначенні пенсії, необгрунтовано неврахувавши вказані періоди роботи позивача через відсутність пільгової довідки, у зв'язку із наступним.
Відповідно до ст.101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Отже, особа, яка має намір отримати статус пенсіонера, не несе відповідальності за правильність оформлення чи не оформлення її роботодавцем довідок щодо роботи, за винятком дій, що підпадають під ознаки злочинів.
Статтею 44 Закону України №1058-VI визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до п.4.2 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення та вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення відповідних документів. Суд зазначає, що у спірних правовідносинах, у разі наявності у пенсійного органу обгрунтованих сумнівів щодо необхідності врахування періодів роботи позивача з 03.08.1987 до 30.07.1990, та з 15.06.1995 до 29.11.2004 у ВАТ «Черкаське Хімволокно» до пільгового стажу позивача, пенсійний орган не був позбавлений можливості звернутись до відповідного підприємства щодо отримання відповідного документального підтвердження. Суд встановив, що у спірних правовідносинах, відповідачем здійснено дії щодо перевірки періоду роботи позивача у ПАТ "Азот" з 10.12.2004р. по 06.07.2007р. (про що свідчить службова записка щодо проведення відповідної перевірки від 23.03.2022р. №1190/02-16) натомість жодних доказів, що вказували б на перевірку відомостей про періоди роботи позивача з 03.08.1987 до 30.07.1990, та з 15.06.1995 до 29.11.2004 у ВАТ «Черкаське Хімволокно», у контексті наявності правових підстав для врахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пп.2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058, відповідачем до суду надано не було.
Крім того, суд встановив, що позивач у період з 25.04.1985 по 15.06.1987 проходив службу в Радянській армії (згідно відомостей трудової книжки та військового квитка) після звершення якої, з 03.08.1987 працював у Черкаському виробничому об'єднанні «ХІМВОЛОКНО» апаратчиком абсорбації 4 розряду в цеху регенерації сірковуглецю.
В період проходження Позивачем проходження позивачем військової служби було чинним «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.72 року №590.
Підпунктом "к" частини 1 пункту 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.
При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти "а" та "б" пункту 16 Положення), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16 Положення) періоди, зазначені в підпунктах "к" та "л", дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.
З урахуванням зазначеного, оскільки служба позивача у радянській армії передувала його роботі у Черкаському виробничому об'єднанні «ХІМВОЛОКНО» зі шкідливими умовами праці, суд доходить висновку, що період служби у збройних силах підлягає зарахуванню до стажу, який дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що пільговий стаж роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пп.2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 з урахуванням служби у радянській армії та періоду роботи позивача у ПАТ "АЗОТ" у обсязі - 02 роки, 7 місяців 16 днів (пільговий стаж у ПАТ "АЗОТ" не заперечується відповідачем) складає - 17 років 2 місяці 16 днів (при необхідних 12 років 6 місяців).
При цьому, пенсійним органом підтверджується наявність у позивача страхового стажу у обсязі 35 років 1 місяць 26 днів.
Таким чином, з огляду на підстави відмови у призначенні спірної пенсії, та за такого правового врегулювання спірних правовідносин, суд доходить висновку, що позивач набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону №1058 та як наслідок щодо протиправності дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2.
Щодо дати з якої позивач набув на призначення пенсії, суд врахував наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 45 Закону №1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Суд встановив, що позивач досяг 55 річного віку 23.03.2022р. наявні докази у матеріалах справи вказують на те, що із заявою про призначення пенсії за віком позивач вперше звернувся до відповідача 14.03.2022р., тобто за 9 днів до дня досягнення позивачем 55 років, у зв'язку із чим, відповідно до вказаних вище приписів ст. 45 Закону №1058, суд доходить висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону №1058, із 24.03.2022р. - наступного дня після досягнення ним 55 річного віку.
Крім того, суд врахував, що у рішенні відповідача від 27.10.2022р. №232730016047 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 не встановлено жодних нових обставин, що унеможливлювали б призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах. Вказаним рішенням відмовлено позивачу у призначенні пенсії лише з підстав того, що рішенням суду у справі №580/1896/22 не зобов'язано відповідача вчинити будь-які дії.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про протиправність вказаного рішення. Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, на підставі ст. 9 КАС України, визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 27.10.2022р. №232730016047 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
З приводу позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.03.2022 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. № 28-2, відповідач є територіальними органами Пенсійного фонду України, а згідно із п. 4.3 цього Положення організовує роботу управлінь Фонду, зокрема щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій.
Таким чином питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій належить до виключної компетенції відповідача.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
У випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання прийняти рішення.
Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов'язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.
Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У постанові від 05.09.2018р. у справі №826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналогічний правовий висновок висвітлено й у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №2340/2921/18.
Як вище зазначалось судом, право на пенсію за віком на пільгових умовах працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах за списком №2 виникає після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Суд зазначає, що наявність та відповідність сукупності всіх необхідних критеріїв для призначення пенсії на пільгових умовах належить до виключної компетенції відповідача.
Підсумовуючи наведене та враховуючи встановлену протиправність спірної відмови, а також беручи до уваги дискреційність повноважень органів Пенсійного фонду з питань призначення громадянам пенсійних виплат, суд вважає, що для відновлення порушених прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону №1058 з доданими документами та у порядку, строк і спосіб, визначені законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Згідно частин 1,2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на що позов належить задовольнити частково.
Згідно частин 1,3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов належить задовольнити частково, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 992,40 грн, що підтверджується оригіналом квитанції від 07.11.2022р. №0.0.2732441286.1, наявної у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення частини понесених позивачем судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 496,20 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 27.10.2022р. №232730016047 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ - 21366538) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з доданими документами та у порядку, строк і спосіб, визначені законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ - 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Суддя Марина БІЛОНОЖЕНКО