36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
30.11.2006р. Справа №14/324
за позовом Світловодської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики від імені якого діє Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго», вул.Комінтерну, 25, м.Київ, 01032
до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» Кременчуцьке лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область,39701
про стягнення 17000,00 грн.
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
Представники:
від позивача: Безручко О.П., дов.№192 від 28.04.2006 р., Скрипаль О.С., дор. №194 від 28.04.206р.
від відповідача: Сергієнко О.А., дор. від 12.01.2006 р., Хвостов В.П., дор. від 20.11.2006 р.
від прокуратури - Лядецька О.В., Харенко В.М.
СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення штрафу в сумі 17000,00 грн.з газокомпресорної станції «Задніпровська» Кременчуцького лінійного виробничого упрвління магістральних газопроводів УМГ «Черкаситрансгаз» ДК «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії нафтогаз України».
Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 21.11.2006р. для надання можливості сторонам подати додаткові матеріали по суті предмету спору, на які вони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні 30.11.2006р. було оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А. від 07.08.2006р. склад суду було змінено в зв'язку з відпусткою судді Іваницького О.Т. і справа передана на розгляд судді Геті Н.Г.
Суддя Гетя Н.Г. прийняла справу до свого провадження і відклала її розгляд на 14.09.2006р.
Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А. від 08.08.2006р. строк вирішення спору було продовжено на один місяць в порядку статті 69(3) ГПК України.
Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І. від 06.09.2006р. склад суду було змінено в зв'язку з виходом із відпустки судді Іваницького О.Т. і справа передана йому на розгляд.
Суддя Іваницький О.Т. прийняв справу до свого провадження і розглянув її по суті.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.09.2006р. за клопотанням сторін строк вирішення спору було продовжено в порядку статті 69(4) ГПК України та залучено до участі у справі в якості іншого відповідача залучено Дочірнью компанію «Укртрансгаз» Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» Кременчуцьке лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, с. Піщане відповідно до статті 24 ГПК України.
Позивач в судове засідання 30.11.2006 р. подав зміни до позовної заяви, де просить замінити після слів «відповідача» та «стягнути» словами «Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Відповідач позов не визнав, посилаючись на безпідставність та необгрунтованість позовних вимог, а також відсутність правових підстав для їх задоволення.
Представник позивача та прокуратури в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги.
Дослідивши і оцінивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін та прокуратури, суд встановив, що 25 травня 2004 року державним інспектором з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії Східного відділення Світловодської групи в Кіровоградській області, на підставі Акта обстеження № 193 від 06.05.2004 р., видано припис № 96 газокомпресорній станції (ГКС) «Задніпровська» Кременчуцького ЛВ УМГ (розташована в районі с.Павлівка Світловодського району), якій вказується скласти та затвердити акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання згідно вимог «Інструкції про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача» (далі-Інструкція), зареєстрованої в Мін'юсті України 4 лютого 2004 року за № 154/8753.
12 серпня 2004 року інспектором Держенергонагляду видано начальнику ГКС «Задніпровська» повторний припис за № 166, яким приписується спільно з електропередавальною організацією скласти акт екологічної, аварійної та технологічної броні, згідно пунктів 1.1.10, 3.1 Інструкції.
Постановою № 114 від 09.09.2004 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику, а саме за ухилення від виконання припису № 166 від 12.08.2004 р., на Кременчуцьке ЛВУМГ УМГ “Черкаситрансгаз» ДК “Укртрансгаз» НАК “Нафтогаз України» (Полтавська область, Кременчуцький район, с.Піщане) накладено штраф в сумі 17000,00 грн.
Згідно з “Правилами технічної експлуатації магістральних газопроводів», затверджених наказом ДК “Укртрансгаз» від 20.09.2000 р. № 209, СТП 320.30019801.018-2000, дія яких розповсюджується на діючі об'єкти і споруди, до складу магістральних газопроводів входять головні та проміжні компресорні станції (пункт 1.4.1 Правил). Компресорні станції забезпечують продуктивність газопроводу підвищенням тиску газу, що транспортується при здійсненні основних технологічних процесів очищення газу від домішок, компримування газу, охолодження газу, заміру, контролю та управління технологічними параметрами роботи компресорної станції і газопроводу до та після КС (пункт 4.1 Правил).
Довідкою головного управління статистики у Полтавській області від 12.09.2006 р. № 09/2-1000з зазначено, що в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України не значиться суб'єкт господарювання Газокомпресорна станція “Задніпровська» Кременчуцького ЛВ УМГ.
Довідкою Державного реєстратора № 33 від 13.09.2006 р. також підтверджується, що в Світловодській районній державній адміністрації Кіровоградської області Газокомпресорна станція “Задніпровська» не зареєстрована.
Враховуючи викладене, пояснення сторін та надані докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Згідно Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 року, із змінами, нормативно-правові акти, які видаються міністерствами іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію нормативно-правових актів обласних державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів, а також місцевих органів господарського управління та контролю, - здійснюють обласні управління юстиції. Зазначені в статті 1 Указу нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації.
Обґрунтовуючи позовну заяву, прокуратура посилається на пункт 13 “Положення про державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Кіровоградській області», затвердженого головним державним інспектором України з енергетичного нагляду - заступником директора державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго». Але, враховуючи відсутність реєстрації у відповідному управлінні юстиції зазначеного Положення, його дія не розповсюджується на відносини, що виходять за межі діяльності органу, який його затвердив.
Статтею 9 Закону України “Про електроенергетику» передбачено, що державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії здійснює нагляд за електричними установками споживачів та має право давати споживачам обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень нормативно-правових актів, про що зазначено в позові.
Відповідно до підпунктів 4 і 13 пункту 4, та пункту 11 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 929 від 07.08.1996 р., державний енергетичний нагляд здійснює нагляд в межах своєї компетенції, державні інспектори з енергетичного нагляду під час виконання покладених на Держенергонагляд завдань та функцій мають право видавати приписи суб'єктам електроенергетики та споживачам обовязкові для виконання приписи щодо усунення порушень нормативно-правових актів.
Споживачем енергії, згідно статті 1 зазначеного Закону, є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергії для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про трубопровідний транспорт», об'єктом трубопровідного транспорту є магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту.
За своїм статусом Газокомпресорна станція «Задніпровська» не є суб'єктом господарювання, юридичною особою чи її відокремленим підрозділом, яка відповідно до ст.ст. 80, 95 ЦК та ст.55 Господарського Кодексу України наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю та, відповідно, не є споживачем електроенергії в контексті статті 1 Закону України «Про електроенергетику».
Враховуючи відсутність в приписах вимог до суб'єкту господарської діяльності - відповідного споживача електроенергії, зазначені вище приписи № 96 від 25.05.2004 р. та № 166 від 12.08.2004 р., видані державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Кіровоградській області не відповідають вимогам діючого законодавства України, та не є підставою для подальших примусових заходів.
В приписах від 25.05.2004 р. та від 12.08.2004 р. безпідставно значиться, що ГКС “Задніпровська» спільно з електропередавальною організацією повинна скласти та затвердити акт екологічної, аварійної, та технологічної броні електропостачання згідно вимог “Інструкції про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача», зареєстрованої в Мін'юсті України від 04.02.2004 р. № 154/8753 (п.3.1, 1.110).
Пунктом 1.1.4 “Інструкції про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 19.01.2004 р. № 26 та зареєстрованої в Мін'юсті України 4 лютого 2004 року за № 154/8753, передбачено, що визначені величини екологічної, аварійної, та технологічної броні електропостачання оформлюються Актом екологічної, аварійної, та технологічної броні електропостачання споживача, який є невід'ємною частиною договору між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) та споживачем.
Частиною 5 статті 24 Закону “Про електроенергетику» передбачено, що енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно умовами ліцензій та договорів.
Відповідно до вимог ст. 626 ЦК України договори укладаються між суб'єктами господарської діяльності у разі, коли останні вступають між собою у певні відносини, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Основні вимоги до договорів зі споживачами встановлені розділом 6 Правил користування електричною енергією в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 р. № 929. Згідно з вимогами підпункту 2 пункту 6.4 ПКЕЕ, до договору додається Акт аварійної та технологічної броні електропостачання.
Таким чином Акт екологічної, аварійної, та технологічної броні електропостачання є частиною відповідних договорів між суб'єктами господарської діяльності.
Інструкція про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача», затверджена Міністерством палива та енергетики України від 19.01.2004 р. № 26, визначає порядок складання відповідного Акта. Акт набирає чинності після його підписання та завірення підписів керівників енергопостачальника та споживача, як суб'єктів договору, печатками.
Затверджений у встановленому порядку Акт є невід'ємною частиною договору.
На момент видачі приписів державною інспекцією № 96 від 25.05.2004 р. та № 166 від 12.08.2004р., між ВАТ “Кіровоградобленерго» в особі Світловодської філії та ДК “Укртрансгаз» існували договірні відносини, про що укладено договір про постачання електричної енергії № 56 від 06.11.2003 р., у тому числі із додатком до нього - Актом аварійної та технологічної броні електропостачання від 30.12.2003 р. Згідно з пунктом 9.4, Договір набрав чинності з моменту його підписання, тобто з 06.11.2003 року.
За наявності розбіжностей між ДК “Укртрансгаз» щодо укладення Акту на броню сторони діють в рамках договірних відносин із електропостачальною організацією - ВАТ “Кіровоградобленерго».
Діючим цивільним, господарським та господарським процесуальним законодавством України визначено єдиний порядок укладення, зміни та розірвання договорів між його сторонами. Згідно статті 11 ГПК України, підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.; якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду. Умови участі в укладенні договорів, їх частин або додатків до них, третьої сторони, яка не є учасником цих відносин, законодавством України не передбачені.
На підставі викладеного, дії державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Кіровоградській області Східного відділення Світловодської групи шляхом видачі приписів № 96 від 25.05.2004 р. та № 166 від 12.08.2004 р., а відповідно і накладення штрафу, згідно постанови № 114 від 09.09.2004 р. за невиконання припису щодо примусового укладення додатку до договору на постачання електричної енергії, суперечать діючому законодавству України та виходять за межі компетенції даного органу.
“Інструкція про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача», затверджена наказом Міністерством палива та енергетики України від 19.01.2004 р. № 26 та зареєстрована Міністерством юстиції 04.02.2004 р. Перелік споживачів електроенергії та їх обладнання, для якого має бути встановлена екологічна броня електропостачання в Кіровоградській області затверджено Кіровоградською обласною державною адміністрацією 02.02.2004 р. за №59-р.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Фактично Інструкція № 26 від 19.01.2004 р., якою обумовлено укладення Акту на екологічну броню та Перелік споживачів електроенергії та їх обладнання, для якого має бути встановлена екологічна броня електропостачання, виникли та набули чинності після укладення договору про постачання електричної енергії № 56 від 06.11.2003 р.
З огляду на той факт, що Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Кіровоградській області, приписи № 96 від 25.05.2004 р. та № 166 від 12.08.2004 р. про примусове складення Акту на екологічну, технологічну та аварійну броню, видано всупереч вимогам діючого законодавства України об'єкту трубопровідного транспорту - Газокомпресорній станції “Задніпровська», а не споживачу електричної енергії - суб'єкту господарської діяльності, яким є ДК «Укртрансгаз» та її відокремлені підрозділи, а також з перевищенням повноважень даного органу, - Постанова № 144 від 09.09.2004 р. про накладення штрафу за ухилення від виконання припису № 166 від 12.08.2004 р. винесена безпідставно, тому підстави для стягнення 17000,00 грн. відсутні.
Відповідно до пунктів 1-2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідачем у відповідності до вимог статті 614 ЦК України, статей 32-33, 36 ГПК України надано належні докази про відсутність його вини /у матеріалах справи/.
Позивач у відповідності до статей 32-33,36 ГПК України не надав належних доказів, не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, матеріали справи та керуючись ст.ст 24,29,32-34,36, 43, 44-45, 49, 69(3,4), 77, 82-85 ГПК України, суд, -
Відмовити в позові повністю.
СУДДЯ Іваницький О.Т.