Справа № 420/16451/22
12 грудня 2022 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою "БЕЛЕС УКРАЇНА" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою "БЕЛЕС УКРАЇНА" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №7145527/37014946 від 02.08.2022 року;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 (дата складання 26.05.2022 року, загальна суми з урахуванням ПДВ 527144, 00 грн., отримувач (покупець) ПП «Бунар»).
Ухвалою суду від 18.11.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
02.12.2022 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з даним позовом. Відповідач зазначив, що товариством було використано право на адміністративне оскарження рішень комісії регіонального рівня шляхом направлення скарг до ДПС України, про що свідчить рiшення комісії центрального рiвня від 15.08.2022 року про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до Постанови Верховного суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 року №640/20468/18 ( К/9901/16396/19) було надано правову оцінку щодо застосування строку звернення до суду у подібних правовідносинах. Так, Верховний Суд дійшов наступного висновку: “Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначені частиною четвертою статті 122 КАС України, іниші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов 'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а)тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролююючого органу:
б)шестимісячний строк для звернення до суду встанов.чюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контро.чюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Отже, судова палата погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини другої статті 123 КАС України, оскільки позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску, на пропозицію суду першої інстанції, не повідомив. Не наведено таких підстав і в апеляційній та касаційній скаргах.”.
Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов'язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК 'України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити “інше рішення контролюючого органу” у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.
Такий підхід до застосування норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного із визначенням грошових зобов'язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.
Верховним Судом у постанові від 2 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006119 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові Верховного Суду від 23.04.2021 року у справі № 380/100006/20 Колегія суддів не знайшла передбачених законодавством підстав для відступлення від правових висновків, зазначених у наведених вище постановах Верховного Суду, та погодилася з такими висновками.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "БЕЛЕС УКРАЇНА" було використано право на адміністративне оскарження рішення комісії регіонального рівня, шляхом направлення скарги до ДПС України, про що свідчить рiшення комісії центрального рiвня від 15.08.2022 року №3239/37014946/2 пpo залишення скарги ТОВ "БЕЛЕС УКРАЇНА" на рiшення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 без задоволення.
В свою чергу, позов у даній справі подано 14.11.2022 року, тобто позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Таким чином, суд вважає, що із даним позовом позивач звернувся до суду в межах тримісячного строку з дня отримання рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про залишення без розгляду позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 122, 240, 248 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Самойлюк Г.П.