12 грудня 2022 р. № 400/4701/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
25 жовтня 2022 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дії відповідача, що полягають у виключенні із розрахунку коефіцієнту стажу позивачу періодів роботи з 03.01.2004 по 03.10.2006 старшим майстром Пурпейської ділянки ВАТ «ТЮМЕНЬЕНЕРГО», та неврахуванні при розрахунку коефіцієнту зарплати довідок № 141 від 09.11.2021, № 313 від 12.09.2006, № 312 від 12.09.2006;
зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 03.01.2004 по 03.10.2006 старшим майстром Пурпейської ділянки ВАТ «ТЮМЕНЬЕНЕРГО», що становить 02 роки 09 місяців 01 день, та здійснити перерахунок коефіцієнту стажу починаючи з 10.12.2021;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок коефіцієнту заробітної плати позивачу з урахуванням довідки № 141 від 09.11.2021, починаючи з 15.11.2021;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок коефіцієнту заробітної плати позивачу з урахуванням довідок № 313 від 12.09.2006, № 312 від 12.09.2006, починаючи з 10.03.2022;
зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум (а.с. 2-15).
Позов обґрунтував позивач тим, що відповідач при призначенні йому як громадянину Російської Федерації пенсії за віком та при подальших її перерахунках усупереч положенням Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 протиправно:
не зарахував до страхового стажу періоди його роботи на території Російської Федерації з 03.01.2004 по 03.10.2006;
не врахував при обчислені коефіцієнту заробітної плати, що застосований при обрахунку розміру його пенсії, отриману ним заробітну плату за періоди з січня 1981 року по березень 1981 року, з квітня 1986 року по січень 1987 року, з січня 1995 року по червень 2020 року та з липня 2000 року по грудень 2003 року.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 (а.с. 89-90) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) (без виклику сторін у судове засідання).
10.11.2022 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 94-98), в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив аргументовано тим, що:
при взятті на облік позивача та призначення йому пенсії з 01.10.2021 до страхового стажу позивача зараховані періоди його роботи на підставі записів трудової книжки до 01.01.2004. Страховий стаж позивача склав 35 років 0 місяців 11 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,35000. Заробітна плата позивачу була врахована нулями, оскільки за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутня будь-яка інформація про доходи позивача;
в матеріалах пенсійної справи позивача відсутнє підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких здійснювалася його трудова діяльність, тому зарахувати періоди роботи позивача з 03.01.2004 по 03.10.2006 до страхового стажу немає законних підстав.
Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивач є громадянином Російської Федерації, який з 2016 року проживає в Україні.
31.10.2007 позивач отримав посвідку на постійне проживання, що підтверджується Тимчасовою посвідкою на постійне проживання серія НОМЕР_1 , виданою 31.10.2007 ВГІРФО УМВС України в Миколаївській області (термін дії безстроково) (а.с. 16).
У період з 07.01.1981 по 12.02.1987 позивач працював на Южно-Українській атомній електростанції, що підтверджується записами №№ 17-22 Трудової книжки позивача (а.с. 19) і Довідкою № 1626, виданою Відокремленим підрозділом «Южно-Українська АЕС» 28.01.2004 (а.с. 70). Відповідно до Довідки № 141 від 09.11.2021 про заробітну плату для обчислення пенсії (далі - Довідка № 141) (а.с 38) заробітна плата позивача, яка враховується при обчисленні пенсії, за цей період склала 0,15898 гривні.
Згідно із записами №№ 23-34 Трудової книжки позивача (а.с. 19 (зворотній бік)-21) позивач працював з 19.02.1987 по 03.10.2006 на території, яка на сьогодні відноситься до території Російської Федерації.
Розмір заробітної плати позивача, з яких здійснено відрахування у Пенсійний фонд Російської Федерації по встановлених тарифах, зазначений:
за період із січня 1995 року по грудень 1997 року - Довідкою Ноябрських електричних мереж ВАТ «ТЮМЕНЬЕНЕРГО» (мовою оригінала: Ноябрьские электрические сети ОАО «ТЮМЕНЬЭНЕРГО») від 12.09.2006 № 313 (далі - Довідка № 313) (а.с. 39);
за період із січня 1998 року по грудень 2000 року - Довідкою Ноябрських електричних мереж ВАТ «ТЮМЕНЬЕНЕРГО» від 12.09.2006 № 312 (далі - Довідка № 312) (а.с. 40);
за період із січня 2000 року по грудень 2003 року - Довідкою Філії АТ «РОССЕТІ ТЮМЕНЬ «НОЯБРСКІЄ ЕЛЄКТРІЧЄСКІЄ СЄТІ» (мовою оригіналу: Филия АО «РОССЕТИ ТЮМЕНЬ «НОЯБРСКИЕ ЭЛЕКТРИЧЕСКИЕ СЕТИ» від 03.02.2022 № 9 (далі - Довідка № 9) (а.с. 54).
13.02.2006 позивач звернувся до Державної установи управління Пенсійного фонду Російської Федерації по місту Губкінський Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 67-68). У вказаній заяві позивач просив, зокрема, врахувати стаж по 31.12.2005 (а.с. 68).
З 13.02.2006 відповідний орган Пенсійного фонду Російської Федерації призначив позивачу пенсію за віком пожиттєво в розмірі 4948,83 рублів. Страховий стаж позивача при цьому становив 37 років 0 місяців 6 днів, а пільговий - 12 років 7 місяців 9 днів. При цьому до його страхового стажу зараховано періоди роботи з 24.09.1968 по 31.12.2005. Вказані факти підтверджуються матеріалами пенсійної справи позивача НН0039 Ділянка 777 (а.с. 82, 85).
07.09.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про запит пенсійної справи (а.с. 23) з метою призначення пенсії за його новим місцем реєстрації (проживання).
Супровідний листом ОПФР по Оренбургській області (а.с. 66) надіслало на адресу відповідача пенсійну справу позивача № 68820 (а.с. 67-85). Згідно із цим супровідним листом позивачу здійснено виплату страхової пенсії за віком в розмірі 21990,42 рубля за вересень 2021 року.
Відповідно до рішення відповідача від 09.11.2021 № 143050002726 (а.с. 24-27) позивачу призначено пенсію за віком з 01.10.2021 у розмірі 2400,00 грн, а з 01.12.2021 - 2600,00 гривень. При обчислені розміру пенсії відповідачем було враховано:
страховий стаж за період з 24.09.1968 по 03.10.2006, а саме: 37 років 9 місяців 12 днів (а.с. 25);
коефіцієнт стажу з урахуванням кратності - 0,37750 (а.с. 24);
індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії та середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 0,00000 (а.с. 27, зворотній бік); при цьому взятий розмір заробітної плати позивача для обрахунку цього коефіцієнту за всі місяці періоду з 01.05.1995 по 31.10.2006 (за винятком липня 2000 року) становив 0,0000 гривень (а.с. 26-27).
Рішеннями відповідача від 10.11.2021 № 143050002726 (а.с. 28-31) і від 12.11.2021 № 143050002726 (а.с. 32-35) проведено перерахунки пенсії позивача за віком, за результатами яких її розмір не змінився. Згідно з вищезазначеними рішеннями при перерахуванні розміру пенсії позивача було враховано його страховий стаж, розмір заробітної плати за період з 01.05.1995 по 31.10.2006, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності, індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії та середньомісячний заробіток для обчислення пенсії в тих же розмірах, що й в рішенні про призначення пенсії від 09.11.2021 № 143050002726 (а.с. 24-27).
15.11.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою № 3272 за призначенням/перерахунком пенсії (а.с. 36), в якій просив здійснити перерахунок його пенсії, змінивши період 60 місяців до 01.07.2000. До цієї заяви позивач додав, у тому числі, довідки № 141 (а.с. 38), № 312 (а.с. 40), № 313 (а.с. 39), що підтверджується розпискою повідомленням від 15.11.2021 (а.с. 37).
Відповідно до рішення відповідача від 13.12.2021 № 143050002726 (а.с. 41-44) позивачу перераховано пенсію за віком з 01.10.2021 та з 01.12.2021, але її розмір не змінився порівняно з рішенням про призначення пенсії 09.11.2021 № 143050002726 (а.с. 24-27).
Проте, при перерахунку розміру пенсії відповідачем було змінено вихідні дані для її обчислення, а саме: при обрахунку страхового стажу виключено періоди роботи позивача з 01.01.2004 по 03.10.2006, що призвело до зменшення самого страхового стажу до 35 років 0 місяців 11 днів (а.с. 42) та, відповідно, коефіцієнту стажу з урахуванням кратності з 0,37750 до 0,35000 (а.с. 41).
Згідно з рішенням відповідача від 29.12.2021 № 143050002726 (а.с. 45-48) позивачу перераховано пенсію за віком, у зв'язку з чим її розмір з 01.10.2021 збільшився з 2400,00 грн до 2466,27 грн, а з 01.12.2021 залишився без змін - 2600,00 гривень.
При проведенні вищевказаного перерахунку розміру пенсії позивача відповідачем було змінено вихідні дані для її обчислення, а саме: враховано розмір заробітної плати позивача за 60 місяців, отриманий ним в період з 01.04.1981 по 31.03.1986 (а.с. 47-48). Як наслідок, індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії після оптимізації вже становив 1,29851, а середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 7046,49 грн (а.с. 48, зворотній бік).
Відповідно до рішення відповідача від 22.02.2022 № 143050002726 (а.с. 49-52) відповідач перерахував з 01.03.2022 позивачу пенсію у зв'язку з її індексацією на 14 відсотків і встановив її у розмірі 2811,55 гривні. Інші вихідні дані при обчислені розміру пенсії не змінились у порівняні з рішенням відповідача від 29.12.2021 № 143050002726 (а.с. 45-48).
10.03.2022 позивач подав до відповідача заяву № 711 за призначенням/перерахунком пенсії (а.с. 53), в якій просив здійснити перерахунок його пенсії, врахувавши його заробітну плату за 2000-2003 роки. До цієї заяви позивач додав Довідку № 9 (а.с. 54, лицьовий бік), що підтверджується розпискою-повідомленням від 18.03.2022 (а.с. 54, зворотній бік).
Крім цього, 30.06.2022 позивач надіслав на адресу відповідача заяву (а.с. 55-59), у якій просив:
« 1. Зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 03.01.2004 року по 03.10.2006 року, що становить 02 роки 09 місяців 01 день, та здійснити перерахунок коефіцієнту стажу.
2. Здійснити перерахунок коефіцієнту заробітної плати з урахуванням довідок, що подані заявами від 15.11.2021 року та від 10.03.2022 року, в тому числі відомості про періоди роботи і заробітки з січня 1981 року по березень 1981 року, з квітня 1986 року по січень 1987 року, з січня 1995 року по червень 2000 року, заробітки з липня 2000 року по грудень 2003 року.
3. Привести мою пенсійну справу у відповідність до закону та здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням виконання вимог вищевказаних пунктів 1, 2 цієї заяви, починаючи з 07.09.2021 року.»
Листом від 20.07.2022 № 6346-6583/П-02/8-1400/22 (а.с. 60-63) відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви, посилаючись на відсутність правових підстав для цього. Зокрема, період роботи позивача з 03.01.2004 по 02.12.2006 не зараховано до страхового стажу, оскільки відсутнє підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких провадилася трудова діяльність. Щодо врахування при обчисленні пенсії позивачу поданих ним довідок про отриманий заробіток за межами України відповідач вказав на те, що у них не зазначено місце знаходження первинних документів та адрес, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинними документами. Крім цього, позивач не надав довідки про реорганізацію підприємства.
Вважаючи дії відповідача протиправними щодо відмови у проведенні перерахунку його пенсії позивач звернувся до суду з цим позовом. Він переконаний, що відповідач порушив його право на отримання пенсії за віком у належному розмірі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 26 Конституції України та частиною першою статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону № 1058-IV іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, укладеної 14.01.1993 (далі - Угода від 14.01.1993), питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
Статтею 13 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода від 13.03.1992) встановлено, що кожен учасник її може вийти із неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди щодо цього учасника припиняється зі спливом 6-ти місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-членів Співдружності, які виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і у випадку її виходу з Угоди держави-члена, на території якого вони проживають.
Згідно із Федеральним Законом Російської Федерації від 11.06.2022 № 175-ФЗ «Про денонсацію Російською Федерацією Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року» Російська Федерація денонсувала Угоду від 13.03.1992.
Отож Російська Федерація є учасницею Угоди від 13.03.1992 щонайменше до 11.12.2022.
Суд встановив, що позивача є громадянином Російської Федерації, який з 2016 року постійно проживає в Україні, що підтверджується Тимчасовою посвідкою на постійне проживання серія НОМЕР_1 , виданою 31.10.2007 ВГІРФО УМВС України в Миколаївській області (термін дії безстроково) (а.с. 16).
З метою призначення пенсії за його новим місцем реєстрації (проживання) позивач 07.09.2021 звернувся до відповідача із заявою про запит пенсійної справи (а.с. 23), а до суду з цією позовною заявою у цій справі - 25.10.2022.
Відтак позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком і до суду з відповідним позовом у період, коли Угода від 13.03.1992 щодо Російської Федерації ще була чинною.
З огляду на вищезазначене суд прийшов до висновку, що позивач має право на отримання в Україні пенсійних виплат згідно із Законом № 1058-IV із врахуванням положень Угоди від 13.03.1992.
Відповідно до статті 1 Угоди від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав-учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають.
При переселенні пенсіонера в межах держав-учасників виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави-учасника Угоди за новим місцем проживання пенсіонера із дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди (стаття 7 Угоди від 13.03.1992).
У супровідному листі ОПФР по Оренбургській області (а.с. 66) зазначено, що у зв'язку з переїздом позивача на нове місце проживання його пенсійну справу № 68820 надіслано на адресу відповідача. Крім цього, в цьому листі вказано, що позивачу здійснено виплату за вересень 2021 року страхової пенсії за віком в розмірі 21990,42 рубля та фіксованої виплати до страхової пенсії за віком у розмірі 6044,48 рубля.
Таким чином, з 01.10.2021 пенсійне забезпечення позивача повинно здійснюватися нарівні з громадянами України відповідно до законодавства України - держави, на території якої він постійно проживає.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 27 Закону № 1058-IV встановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х КС, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс = (См х Вс) / (100 % х 12), де:
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Отже, розмір пенсії за віком є прямопропорційним розміру коефіцієнту страхового стажу і, відповідно, страховому стажу.
Абзацом тридцять шостим статті 1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного страхування.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» установлено, що починаючи з 1 липня 2002 р. обчислення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 р. за даними системи персоніфікованого обліку.
Тому страховий стаж за період до 01.07.2000 обчислюється на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного страхування.
Поряд з цим, страховий стаж за період після 01.07.2000 обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до абзаців два і три статті 6 Угоди від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на території обох Сторін, взаємно визначається сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність.
Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у встановленому порядку на території держав-учасників Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР до 1 грудня 1991 р., приймаються на території держав-членів Співдружності без легалізації (стаття 11 Угоди від 13.03.1992).
Суд встановив, що згідно із записами №№ 29-34 Трудової книжки позивача (а.с. 20 (зворотній бік)-21) у період з 01.07.2000 по 03.10.2006 позивач здійснював трудову діяльність на території Російської Федерації.
13.02.2006 позивач звернувся до Державної установи управління Пенсійного фонду Російської Федерації по місту Губкінський Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 67-68).
Відповідно до матеріалів пенсійної справи позивача № 68820, що ввелася у Російській Федерації, при призначенні та виплаті йому пенсії в Російській Федерації до його страхового стажу зараховано, зокрема, період з 01.07.2000 по 13.02.2006 (а.с. 80-83, 85).
Відтак суд прийшов до висновку, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача при перерахунку та виплаті йому пенсії період його роботи з 03.01.2004 по 13.02.2006 - період, за який було сплачено відповідні страхові внески відповідно до законодавства Російської Федерації.
Тому позовні вимоги щодо зарахування до страхового стажу позивача період його роботи з 03.01.2004 по 13.02.2006 та врахування цього періоду при обчисленні коефіцієнта страхового стажу (Кс) підлягають задоволенню.
Поряд з цим, відомості про сплату позивачем страхових внесків після 14.02.2006 по 03.10.2006 відсутні у матеріалах судової справи № 400/4701/22, у тому числі, в пенсійній справі позивача № 68820, що ввелася у Російській Федерації.
Таким чином, відповідач при обчисленні коефіцієнту страхового стажу (Кс) правомірно не зарахував до страхового стажу позивача періоди його роботи з 14.02.2006 по 03.10.2006, оскільки позивач не надав йому будь-яких документів, що підтверджували б факт сплати за цей період відповідних страхових внесків, а отже зарахування цього періоду роботи до його страхового стажу.
Позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
У позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача зарахувати вищезазначений період його роботи до його страхового стажу з 10.12.2021.
З цього приводу суд встановив, що згідно з рішенням відповідача від 09.11.2021 № 143050002726 (а.с. 24-27) позивачу призначено пенсію за віком з 01.10.2021, при обчислені розміру якої відповідачем було враховано страховий стаж за період з 24.09.1968 по 03.10.2006, а саме: 37 років 9 місяців 12 днів (а.с. 25).
Відповідно до рішення відповідача від 13.12.2021 № 143050002726 (а.с. 41-44) позивачу перераховано пенсію за віком з 01.10.2021 та з 01.12.2021, при обчисленні якої зі страхового стажу позивача виключено періоди його роботи з 01.01.2004 по 03.10.2006, що призвело до зменшення самого страхового стажу до 35 років 0 місяців 11 днів (а.с. 42).
Отже, відповідні періоди роботи позивача не враховані при обчисленні та виплаті його пенсії з дня призначення йому пенсії (01.10.2021), а не з 10.12.2021.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на вищенаведене суд прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог з метою забезпечення ефективного захисту порушених прав позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити з 01.10.2021 перерахунок коефіцієнту страхового стажу (Кс) та виплату пенсію позивачу, з врахуванням страхового стажу за період його роботи з 03.01.2004 по 13.02.2006.
Що стосується позовних вимог щодо здійснення перерахунку коефіцієнту заробітної плати позивача відповідно до довідок №№ 312, 313, 141, а саме: врахувати при обчисленні вказаного коефіцієнту врахувати отриману позивачем заробітну плату за періоди з січня 1981 року по березень 1981 року, з квітня 1986 по січень 1987 року та з січня 1995 року по червень 2000 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзаців першого-шостого частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з абзацами восьмим-дванадцятим частини другої статті 40 Закону № 1058-IV коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам (абзац другий підпункту 3 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок № 22-1).
Отже, в разі наявності бажання пенсіонера для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв, а також того, чи становить страховий стаж пенсіонера починаючи з 01.07.2000 60 місяців.
Відтак за бажанням пенсіонера при поданні ним відповідної довідки (довідок) про заробітну плату (дохід) до 30.06.2000 до суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Ск) можуть бути включені коефіцієнти заробітної плати (доходу) (Кз) виключно за 60 календарних місяців страхового стажу підряд за період по 30.06.2000.
Суд встановив, що 15.11.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою № 3272 за призначенням/перерахунком пенсії (а.с. 36), в якій просив здійснити перерахунок його пенсії, змінивши період 60 місяців до 01.07.2000. До цієї заяви позивач додав довідки:
№ 141 (а.с. 38), в якій зазначені відомості про заробітну плату позивача для обчислення пенсії за період з січня 1981 року по січень 1987 рік (всього за 73 місяці підряд);
№ 312 (а.с. 40) і № 313 (а.с. 39), в яких зазначено дані про заробітну плату за період із січня 1995 року по грудень 2000 року (всього за 72 місяці підряд).
Тому вимога позивача про врахування при обчисленні суми коефіцієнтів заробітної плати (Ск) коефіцієнти заробітної плати (Кз), отриманої ним за всі місяці до 30.06.2000, що зазначені в довідках №№ 141, 312 і № 313, є протиправними, оскільки:
кожен з цих двох безперервних періодів перевищує 60 місяців;
врахуванню підлягають виключно 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Тобто відповідач правомірно врахував при обчисленні суми коефіцієнтів заробітної плати (доходи) (Ск) коефіцієнти заробітної плати (доходу) (Кз) лише за 60 місяців страхового стажу позивача підряд, набутого ним до 30.06.2000.
Відтак позовні вимоги в частині перерахунку коефіцієнту заробітної плати з урахуванням довідок №№ 141, 312 і 313 не підлягають задоволенню.
При цьому суд відхилив аргумент відповідача про те, що довідки №№ 312 і 313 не відповідають вимогам Порядку № 22-1, як такий, що суперечить нормам статті 11 Угоди від 13.03.1992, відповідно до яких необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у встановленому порядку на території держав-учасників Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР до 1 грудня 1991 р., приймаються на території держав-членів Співдружності без легалізації. Крім цього, відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Тобто перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, невідповідності їх встановленій формі або відсутності можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для неврахування цих документів при призначенні (перерахунку) пенсії. Відповідач не надав суду жодних доказів того, які підтверджували б той факт, що він здійснив хоч якісь дії щодо перевірки достовірності даних, які зазначені у довідках №№ 312 і 313.
Отже, 15.11.2021 позивач подав до відповідача довідки про заробітну плату за два періоди до 30.06.2000, які перевищують 60 місяців підряд. Який 60-місячний безперервний період позивач бажав врахувати при обчисленні йому пенсії, в заяві від 15.11.2021 не зазначено.
Законодавством не встановлено порядок вибору органами пенсійного фонду відповідних 60 місяців підряд при обчисленні пенсії в разі, якщо пенсіонер (особа, яка звернулась за призначенням пенсії) не вказала цей період у своїй заяві про призначення (перерахунок) пенсії.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з абзацом сьомим частини першої статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
З вищенаведеного слідує, що при виборі відповідних 60 місяців страхового стажу позивача підряд у період до 30.06.2000 відповідач повинен обрати його у найбільш вигідному варіанті для позивача, тобто в режимі «оптимального заробітку».
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 569/10463/16-а.
Поряд з цим, питання вибору відповідних 60 місяців страхового стажу позивача підряд у період до 30.06.2000, які відповідач повинен обрати його у найбільш вигідному варіанті для позивача, не є предметом судового розгляду в цій справі. Зміст позовних вимог у цій частині зводиться до зобов'язання відповідача здійснити перерахунок коефіцієнту заробітної плати позивача з урахуванням всіх періодів його роботи, що зазначені в довідках №№ 141, 312, 313.
Відтак при вирішенні цієї судової справи суд не розглядав питання правомірності дій відповідача при виборі відповідних 60 місяців страхового стажу позивача підряд у період до 30.06.2000 при перерахуванні розміру пенсії позивача на підставі довідок №№ 141, 312, 313.
Крім цього, суд не розглядав аргументи сторін щодо правомірності (протиправності) бездіяльності відповідача щодо відмови останнього здійснити перерахунок пенсії позивачу з врахуванням довідки № 9 (а.с. 54), подану ним до відповідача разом із заявою про призначення / перерахунок пенсії № 711 від 10.03.2022 (а.с. 53), оскільки це питання також не стосується предмету спору в цій справі.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині:
визнання протиправними дії відповідача, що полягають у виключені із розрахунку коефіцієнту страхового стажу (Кс) позивача період роботи з 03.01.2004 по 13.02.2006 на посаді старшого майстра Пурпейської ділянки Ноябрських електричних мереж ВАТ «ТЮМЕНЬЕНЕРГО»;
зобов'язання відповідача зарахувати з 01.10.2021 до страхового стажу позивачу період роботи з 03.01.2004 по 13.02.2006;
зобов'язання відповідача здійснити з 01.10.2021 перерахунок коефіцієнту страхового стажу (Кс) та виплату пенсію позивачу з врахуванням страхового стажу за період його роботи з 03.01.2004 по 13.02.2006, а також з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 07.10.2022, що міститься в матеріалах справи, підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 992,40 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягають у виключені із розрахунку коефіцієнту страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді старшого майстра Пурпейської ділянки Ноябрських електричних мереж ВАТ «ТЮМЕНЬЕНЕРГО» з 03.01.2004 по 13.02.2006.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159):
зарахувати з 01.10.2021 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до страхового стажу при перерахунку пенсії за віком період його роботи на посаді старшого майстра Пурпейської ділянки Ноябрських електричних мереж ВАТ «ТЮМЕНЬЕНЕРГО» з 03.01.2004 по 13.02.2006;
здійснити з 01.10.2021 перерахунок коефіцієнту страхового стажу і виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) з врахуванням страхового стажу за період його роботи на посаді старшого майстра Пурпейської ділянки Ноябрських електричних мереж ВАТ «ТЮМЕНЬЕНЕРГО» з 03.01.2004 по 13.02.2006, а також з урахуванням раніше виплачених сум.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 992 (Дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 12 грудня 2022 року