1Справа № 335/6813/22 2/335/2873/2022
09 грудня 2022 року м.Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Воробйов А.В., розглянувши позовну заяву представника ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мельник Олександра Сергійовича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
19.10.2022 з Солонянського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява представника ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мельник Олександра Сергійовича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Пунктами 5, 8 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Доказами, у контексті статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Як вказано в позовній заяві, адреса реєстрації відповідача ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_1 .
Проте, в обґрунтування вказаного позивачем не надано жодного доказу, як і доказу того, що відповідач взагалі має зареєстроване місце проживання у м. Пологи, Запорізької області.
Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 175, 177 цього Кодексу та чи належить позовну заяву розглядати за правилами цивільного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.
За загальним правилом, передбаченим ст. 27 ЦПК, позови до фізичних осіб пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.ч. 9,10 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022 «Про деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», належним доказом зареєстрованого місця проживання фізичної особи є витяг з реєстрів територіальних громад, що передбачені Порядком створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженим цією постановою.
На виконання вимог ст. 187 ЦПК України, суд звернувся з запитом до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Запорізькій області від 18.11.2022 року відсутня інформація про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За відомостями Національної соціальної сервісної служби України, що надійшли на адресу суду 08.12.2022 року станом на 06.12.2022 року відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як внутрішньо - переміщеної особи відсутні.
Згідно із ч.10 ст.187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Виходячи з контексту ч.10 ст.187 ЦПК України, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, але якщо буде мати відповідні відомості щодо того, що місцезнаходження майна відповідача знаходиться на території відповідного району, а відтак відноситься до його територіальної юрисдикції.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 175,177,185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву представника ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мельник Олександра Сергійовича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.В.Воробйов