Справа №333/3883/22
Провадження № 2/333/2834/22
28 листопада 2022 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді Наумової І.Й.,
за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про усунення перешкод у здійсненні права власності, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 . Відповідач по справі є її колишнім зятем. Після укладення шлюбу в 2008 р., він з донькою мешкав в цій квартирі і набув права користуватися нею як член сімї позивачки, в зв'язку з чим його місце проживання було, за згодою позивачки, зареєстроване у належній їй квартири. З 01 серпня 2012 р. відповідач виїхав зі спірної квартири та переїхав мешкати у належне йому житло, яке знаходиться в селищі Сонячному Запорізького району Запорізької області. З того часу він в спірній квартирі не мешкає, з власної волі, його речей в ній не має, витрати на комунальні послуги не несе, даним житлом не цікавиться. Наразі в судовому порядку вирішується питання про розірвання шлюбу між відповідачем та донькою позивачки. Позивачка зазначає, що реєстрація відповідача в належній їй квартирі створює перешкоди у розпорядженні цією квартирою та змушує її нести додаткові витрати на сплату житлово-комунальних послуг, які розраховуються в залежності від кількості зареєстрованих осіб в житловому приміщенні. На підставі вищевикладеного, позивач просить суд усунути їй перешкоди у користуванні та розпорядженні належною їй квартирою шляхом визнання відповідача таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.09.2022 р. відкрито провадження по даній цивільній справі та призначено її розгляд у загального позовному провадженні, сторонам та третій особі встановлений строк для надання заяв по суті справи.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися. Надали заяви, в яких просили розглянути справу за їх відсутності. В своїй заяві позивач зазначила, що вона наполягає на задоволенні позовних вимог та просила їх задовольнити. Відповідач, у вищевказаній заяві, визнав позов та не заперечував відносно його задоволення, обставини, зазначені позивачкою підтверджує.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений.
Дослідивши матеріали справи та інші докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 25.06.2002 р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Коноваловою Л.С., що підтверджується копією цього договору.
Відповідач зареєстрований у вищевказаній квартирі, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади м. Запоріжжя.
Відповідно до Акту про не проживання за місцем реєстрації складеного сусідами позивачки, з 01.12.2012 р. відповідач не мешкає у вищевказаній квартирі.
Обставини, зазначені позивачкою в позові, що відповідач є зятем позивачки, що він не мешкає в цій квартирі, з власної волі, з 01.12.2012 р., а також, що йому перешкоди у користуванні цим житлом ніким не чинилися, і що він має постійне місце проживання за іншою адресою, тощо, були визнані відповідачем у окремій письмовій вищевказаній заяві.
Права члена сім'ї власника житла на користування цим житлом визначено у статті 405 ЦК України, у якій зазначено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З огляду на вищезазначене, оцінивши вищезазначені докази, суд дійшов висновку, що відповідач, який отримав право користування спірною квартирою як член сім'ї власника квартири - ОСОБА_1 , внаслідок того, що він з 01 грудня 2012 р. і до теперішнього часу (протягом 10 років) не мешкає в цій квартирі, без поважних причин, втратив право користуватися цим житлом.
Реєстрація відповідачів у квартирі, що належить позивачу на праві приватної власності, перешкоджає останній у належному здійсненні нею свого права власності, в тому числі права відчужити, цю квартиру.
Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про усунення перешкод у здійсненні права власності, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - задовольнити в повному обсязі.
Усунути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перешкоди у здійсненні нею свого права власності на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою квартиру АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя І.Й. Наумова