Справа № 303/4717/22
2а/303/91/22
про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2022 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.07.2022 року адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення передано на розгляд до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Згідно з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.10.2022 року адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення повернуто на розгляд до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, як помилково направлену. Справа передана на розгляд судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Гутій О.В.
Відповідно до ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2022 року головуючою суддею Гутій О.В. заявлено самовідвід та справу передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку ст. 31 КАС України.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено головуючого суддю Заболотного А.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2022 року, справа передана на розгляд 12.12.2022 року.
За правилами адміністративного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 160, 161 КАС України.
Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Частина 1 ст. 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Згідно з положеннями ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 1 та ч. 2 ст. 222 КУпАП).
При цьому, приписами ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме від імені органів Національної поліції і її територіальних органів.
Отже, інспектор поліції не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган Національної поліції, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП, покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 вищенаведеного кодифікованого закону України.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган Національної поліції - суб'єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у Постанові від 26.12.2019 року по справі № 724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).
Як вбачається з позову, відповідачем у справі зазначено Управління патрульної поліції в Закарпатській області, яке не є юридичною особою, а відтак не може бути стороною цього спору.
З огляду на це, позивачу необхідно чітко визначити коло відповідачів (відповідача) та зазначити таких (такого) відповідно до вказаних вище вимог, в тому числі і п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
В контексті вказаного вище, також звертається увага і на таке. Відповідно до ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Враховуючи предмет цього спору, в цьому випадку можливе визначення підсудності за вибором позивача.
Так, в позовній заяві позивач вказує про те, що фактично проживає в АДРЕСА_1 .
Одночасно також встановлено, що згідно з копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 04.11.2013 року, позивач ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_2 .
У зв'язку з цим звертається увага на те, що процесуальний закон визначає підсудність справ саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) особи, а не за фактичним її місцем проживанням.
Таким чином, позивачу необхідно додатково обґрунтувати наявність підстав для звернення до цього суду з позовом з урахуванням зазначених вище норм законодавства та документально підтвердити своє зареєстроване місце проживання чи перебування на території м. Мукачево.
При цьому додатково необхідно врахувати і те, що відповідно до ч. 2 ст. 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Крім того звертається увага на те, що в силу ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст.ст. 2-5 ЗУ «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування судами.
Отже, твердження позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП суд не бере до уваги.
Зі змісту пред'явлених позовних вимог слідує, що позивач просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню, позивачу за подання вказаної позовної заяви слід сплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів: ГУК у Зак. обл/Мукачівська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313141206000007383; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір; призначення платежу «судовий збір за позовом (ПІБ чи найменування), Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.
Крім цього, згідно з п.п. 5, 8, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві повинно бути зазначено: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
При цьому, в ч.ч. 2, 4, 5 ст. 94 КАС України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений п.п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів «ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Проте, всупереч вказаним нормам, копії письмових доказів надані без належного їх засвідчення, а тому позивачу необхідно засвідчити копії письмових доказів, які додані для суду та відповідача, на відповідність оригіналу, з урахуванням вимог ст. 94 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Зазначене в сукупності є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 286 КАС України, суддя,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Копію ухвали негайно направити позивачу.
Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Заболотний