Іменем України
07 грудня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/923/22
Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами спрощеного позовного провадження, в відкритому судовому засіданні, розглянуто справу
за позовом: Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш», вул. І. Мазепи, 110, м. Чернігів, 14001; e-mail: chimtextilmash@gmail.com;
до відповідача: фізичної особи - підприємця Закарян Каріне Левиківни,
АДРЕСА_1 ;
предмет спору: про стягнення 39964,82грн
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Осипчук П.В. - керівник;
від відповідача: не прибув.
У судовому засіданні 07.12.2022, Господарським судом Чернігівської області, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
25.10.2022, від Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» (надалі - АТ «Хімтекстильмаш») надійшов позов до фізичної особи - підприємця Закарян Каріне Левиківни (надалі - ФОП Закарян К.Л.) про стягнення 39964,82грн, з них: 20371,10грн основного боргу за договором оренди нежитлового приміщення №4А від 01.01.2022 (надалі-Договір) за період з 01.01.2022 по 30.09.2022 та 19593,72грн штрафу (50% від простроченої суми грошового зобов'язання), нарахованого на підставі п.6.2 Договору. Позов мотивовано порушенням відповідачем зобов'язань по оплаті орендної плати за Договором.
Ухвалою суду від 26.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження в справі; постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання по розгляду спору по суті призначено на 23.11.2022; сторонам установлено процесуальні строки для подачі заяв по суті спору, зокрема, відповідачу 15 календарних днів, з дня отримання вказаного процесуального документу, для подачі до суду, в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), мотивованого відзиву на позов.
Відповідач в установлений строк правом на подачу відзиву на позов не скористався, проти заявлених до нього вимог не заперечив.
За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
23.11.2022, у судове засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач до суду не прибув, повноважного представника не направив.
Ухвала суду про відкриття провадження в справі від 26.10.2022 направлена за адресою державної реєстрації відповідача згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (виписка з якого наявна в матеріалах справи), а саме: вул. Коцюбинського, буд. 78, кв. 37, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, повернута відділенням поштового зв'язку за зворотною адресою, без її вручення адресату, з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».
За п.5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З наведеного слідує, що відповідач належним чином повідомлена про відкриття провадження в справі №927/923/22, розгляд якої по суті призначено на 23.11.2022 об 11:40.
23.11.2022, судом розпочато розгляд справи по суті; в судовому засіданні, в порядку частини 2 статті 216 ГПК України, оголошено перерву до 07.12.2022 до 11:20, про що відповідач повідомлена в порядку статей 120, 121 ГПК України.
07.12.2022, у судове засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач до суду повторно не прибув, повноважного представника не направила.
Ухвала суду від 23.11.2022, направлена засобами поштового зв'язку, за адресою державної реєстрації відповідача згідно з відомостями з ЄДРПОУ (актуальність даних судом перевірено), повернута відділенням поштового зв'язку за зворотною адресою, без її вручення, з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».
За приписами статей 42, 43 ГПК України сторони повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні в них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Відтак неподання відповідачем відзиву на позов та не прибуття ним у судові засідання 23.11.2022 та 07.12.2022, не є перешкодою для розгляду справи за наявними доказами, відповідно до статей 178, 202 ГПК України.
Суд продовжив розгляд справи по суті.
Позивач, у судових засіданнях 23.11.2022 та 07.12.2022, позов підтримав у повному обсязі, виходячи з обставин, наведених у позовній заяві. Додатково позивачем подано до суду розгорнутий розрахунок нарахувань за Договором (у формі бухгалтерської довідки, сформованої станом на 01.12.2022), з переліком усіх рахунків, виставлених відповідачу до сплати (в формі акту від 28.11.2022).
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд
За частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з частиною 6 вказаної статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Орендні правовідносини сторін, які є предметом дослідження в даній справі, мали місце в період з січня по вересень 2022 року.
01.01.2022, між АТ «Хімтекстильмаш» (надалі - Орендодавець, позивач) та ФОП Закарян Каріне Левиківни (надалі - Орендар, відповідач) укладено договір оренди №4А-22 (надалі - Договір), за умовами якого (пункти 1.1., 1.2.) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (нежитлове приміщення), загальною площею 42,7кв.м, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 110 (надалі - об'єкт оренди). Об'єкт оренди передається Орендареві для здійснення господарської діяльності. Вартість об'єкту оренди на дату укладення даного Договору становить: 132301,67грн (п.1.5. Договору).
За умовами пунктів 2.2.-2.4., 2.6., 8.2. Договору, Орендодавець зобов'язався передати об'єкт оренди протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання цього Договору. Орендар вступає в строкове платне користування об'єктом оренди не раніше дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди. Приймання-передача об'єкта оренди здійснюється уповноваженими представниками сторін за актом приймання-передачі об'єкта оренди, підписання якого свідчить про фактичну передачу об'єкта оренди Орендодавцем Орендареві в оренду.
Строк оренди починає свій перебіг з моменту передачі об'єкту оренди Орендарю за актом приймання-передачі об'єкту оренди в оренду і діє до 31.12.2022 (включно).
Орендар повертає Орендодавцю об'єкт оренди в день закінчення строку дії даного Договору або дострокового припинення даного Договору. Повернення об'єкту оренди оформлюється актом прийому-передачі (повернення) об'єкту оренди. Об'єкт оренди вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (повернення) об'єкту оренди або акту про звільнення приміщення, складеному в порядку, передбаченому п.2.9. цього Договору.
Останнім днем нарахування орендної плати є день підписання сторонами акту приймання - передачі (повернення) об'єкту оренди Орендодавцю або акту про звільнення приміщення в порядку, передбаченому п.2.9. Договору.
Сторони, в пунктах 3.1., 3.3. Договору погодили, що орендна плата визначається за погодженням сторін та встановлюється в гривнях. Орендна плата нараховується Орендареві з дати підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкта оренди в оренду.
Орендна плата за перший і останній календарні місяці користування об'єктом оренди сплачується Орендарем не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання цього Договору оренди. Календарний місяць оренди починається першого числа та закінчується останнім числом календарного місяця. У випадку, якщо дата початку нарахування орендної плати не припадає на перше число календарного місяця, то авансовий платіж за перший календарний місяць, сплачений Орендарем, розподіляється наступним чином: частина авансового платежу зараховується в рахунок орендної плати за фактичну кількість днів оренди в першому (неповному) календарному місяці, а залишок авансового платежу зараховується як часткова орендна плата за другий календарний місяць оренди. При цьому, Орендар зобов'язаний доплатити орендну плату за другий календарний місяць оренди на підставі рахунку Орендодавця не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення такого рахунку, але не раніше підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкта оренди в оренду.
Орендна плата за останній місяць строку оренди утримується Орендодавцем як забезпечення виконання зобов'язань Орендаря по оплаті орендної плати, експлуатаційних та комунальних платежів за останній місяць оренди та/або усіх інших зобов'язань за цим Договором, у тому числі оплаті штрафних санкції (надалі - забезпечувальний платіж) (п.3.2. Договору).
Виходячи з пояснень повноважного представника позивача в судових засіданнях 23.11.2022 та 07.12.2022, відповідач не виконав зобов'язань в частині внесення забезпечувального платежу.
Відповідно до пунктів 3.4., 3.5. Договору Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату щомісячно авансом, шляхом перерахування на поточний рахунок або внесення готівкових коштів у касу Орендодавця, непізніше 20 числа місяця, який передує розрахунковому. Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату не пізніше строку, зазначеного в даному Договорі, незалежно від факту одержання ним зазначених рахунків. При неотриманні Орендарем зазначених рахунків, орендна плата розраховується Орендарем самостійно відповідно до даного Договору.
Згідно з пунктами 3.7., 3.8. Договору розмір щомісячної орендної плати становить 42,15грн за 1 (один) кв.м. об'єкта оренди. Крім того, компенсація податку на землю 8,33грн (з ПДВ), та за користування на об'єкті оренди місцями загального користування стягується щомісячна плата із розрахунку застосування коефіцієнту 0,15 до щомісячного розміру орендної плати. Орендна плата не містить у собі вартість експлуатаційних витрат на утримання об'єкта оренди, відшкодування витрат на комунальні послуги, а також телекомунікаційних послуг.
Орендодавець, в односторонньому порядку, щомісячно змінює орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором на величину індексу споживчих цін (інфляція), розрахованого на основі показників Державного комітету статистики України, починаючи з місяця укладення даного Договору (п.3.9. Договору).
Сторони, в п.3.11. Договору погодили, що фактичні витрати на комунальні послуги по об'єкту оренди сплачуються Орендарем на підставі рахунків Орендодавця в строк до 15-го числа місяця, наступного за місяцем у якому спожито такі комунальні послуги. Орендодавець надає відповідний рахунок у строк до 5-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому спожиті такі комунальні послуги.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами усіх своїх обов'язків за цим Договором (п.8.1.).
Факт приймання-передачі об'єкту оренди в строкове оплатне користування відповідача підтверджується двостороннім актом від 01.01.2022, що підписаний обома сторонами. За поясненнями представника позивача, в тексті цього акту допущено описку щодо загальної площі об'єкта оренди, що в дійсності складає 42,7кв.м., як погоджено сторонами в п.1.1. Договору.
Протягом дії Договору, позивачем, в односторонньому порядку, складено наступні акти надання послуг:
- №5 від 31.01.2022 (за січень 2022 року) на загальну суму 9778,58грн, у тому числі: оренда приміщення - 1858,22грн; компенсація витрат (земельний податок) - 8,33грн; компенсація витрат (податок на нерухомість) - 29,16грн; компенсація витрат (спожита електроенергія) - 5953,84грн; компенсація витрат (спожита вода) - 129,70грн; компенсація витрат (стоки) - 127,90грн; компенсація витрат (вивіз сміття) - 41,67грн; податок на додану вартість - 1629,76грн;
- №93 від 28.02.2022 (за лютий 2022 року) на загальну суму 9778,58грн, у тому числі: оренда приміщення - 1858,22грн; компенсація витрат (земельний податок) - 8,33грн; компенсація витрат (податок на нерухомість) - 29,16грн; компенсація витрат (спожита електроенергія) - 5953,84грн; компенсація витрат (спожита вода) - 129,70грн; компенсація витрат (стоки) - 127,90грн; компенсація витрат (вивіз сміття) - 41,67грн; податок на додану вартість - 1629,76грн;
- №111 від 31.05.2022 (за травень 2022 року) на загальну суму 1317,51грн, у тому числі: оренда приміщення - 929,11грн; компенсація витрат (земельний податок) - 8,33грн; компенсація витрат (податок на нерухомість) - 29,16грн; компенсація витрат (спожита електроенергія) - 63,90грн; компенсація витрат (спожита вода) - 12,97грн; компенсація витрат (стоки) - 12,79грн; компенсація витрат (вивіз сміття) - 41,67грн; податок на додану вартість - 219,58грн;
- №149 від 30.06.2022 (за червень 2022 року) на загальну суму 4047,63грн, у тому числі: оренда приміщення - 1931,00грн; компенсація витрат (спожита електроенергія) - 1374,60грн; компенсація витрат (спожита вода) - 12,97грн; компенсація витрат (стоки) - 12,79грн; компенсація витрат (вивіз сміття) - 41,67грн; податок на додану вартість - 674,60грн;
- №163 від 31.07.2022 (за липень 2022 року) на загальну суму 4229,43грн, у тому числі: оренда приміщення - 1908,31грн; компенсація витрат (спожита електроенергія) - 1450,04грн; компенсація витрат (спожита вода) - 12,97грн; компенсація витрат (стоки) - 12,79грн; компенсація витрат (вивіз сміття) - 41,67грн; коригування вартості за спожиту електроенергію - 98,75; податок на додану вартість - 704,90грн;
- №185 від 31.08.2022 (за серпень 2022 року) на загальну суму 4609,08грн, у тому числі: оренда приміщення - 1919,97грн; компенсація витрат (спожита електроенергія) - 1853,51грн; компенсація витрат (спожита вода) - 12,97грн; компенсація витрат (стоки) - 12,79грн; компенсація витрат (вивіз сміття) - 41,67грн; податок на додану вартість - 768,17грн;
- №202 від 30.09.2022 (за вересень 2022 року) на загальну суму 5426,73грн, у тому числі: оренда приміщення - 1938,42грн; компенсація витрат (спожита електроенергія) - 2516,43грн; компенсація витрат (спожита вода) - 12,97грн; компенсація витрат (стоки) - 12,79грн; компенсація витрат (вивіз сміття) - 41,67грн; податок на додану вартість - 904,45грн.
За поясненнями представника позивача, орендна плата за Договором, у період з березня по квітень 2022 року, ним не нараховувалась, а в травні 2022 року - нарахована в розмірі 50%, з огляду на введення військових дій на території міста Чернігова.
Перелічені акти надання послуг складено позивачем в односторонньому порядку, та не містять підпису відповідача.
На оплату вказаних вище актів відповідачу виставлено наступні рахунки: №5 від 31.01.2022; №29 від 31.01.2022; №75 від 28.02.2022; №54 від 28.02.2022; №97 від 31.05.2022; №154 від 30.06.2022; №166 від 31.07.2022; №188 від 31.08.2022; №206 від 30.09.2022, проте докази направлення цих рахунків або їх вручення відповідачу особисто, в матеріалах справи відсутні.
Акт від 28.11.2022, що містить перелік усіх актів та рахунків, які виставлялись позивачем відповідачу впродовж дії Договору, складено від імені відповідача Стародуб Н.С., при цьому, будь-яких доказів на підтвердження повноважень цієї особи діяти від імені відповідача, в тому числі повноважень на отримання від позивача виставлених актів та рахунків за Договором, матеріали справи не містять. Відтак, акт від 28.11.2022, за висновком суду, не є належним доказом на підтвердження вручення відповідачу перелічених вище документів.
В оплату вартості отриманих послуг за Договором, відповідачем сплачено позивачу кошти в загальному розмірі 18816,44грн, про що свідчать засвідчені копії прибуткових касових ордерів: №326 від 28.02.2022 на суму 177,44грн, №131 від 04.07.2022 на суму 318грн, №272 від 02.09.2022 на суму 4111грн, №300 від 20.09.2022 на суму 4050грн, №312 від 04.10.2022 на суму 4730грн, №325 від 20.10.2022 на суму 5430грн. Підстава платежів, проведених відповідачем, за переліченими розрахунковими документами: «Договір №4А-22 від 01.01.2022».
За висновком суду, матеріалами справи підтверджується факт перебування об'єкту нерухомості в строковому оплатному користуванні відповідача в період з січня по вересень 2022 року.
За статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 цієї статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено частинами 1 та 6 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України, з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
За частиною 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частинами 1, 4 статті 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Матеріалами справи підтверджується, що в період з 01.01.2022 по 30.09.2022 в оплатному користуванні відповідача знаходилось нерухоме майно (нежитлове приміщення), загальною площею 42,7кв.м, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 110.
Виходячи із змісту наведених норм та положень Договору в Орендаря, в спірний період (з січня по вересень 2022 року) наявний обов'язок сплачувати оренду плату та за весь час фактичного користування.
Відповідачем, у період з 01.01.2022 по 30.09.2022, отримано послуги з оренди нерухомого майна на загальну суму 14811,90грн (з ПДВ). Також позивачем, у спірному періоді, нараховано компенсаційні витрати щодо сплати земельного податку, податку на нерухомість та витрат на житлово-комунальні послуги на загальну суму 24375,64грн (з ПДВ).
У рахунок виконання грошових зобов'язань за Договором, відповідачем, у спірному періоді сплачено кошти в загальній сумі 18816,44грн, з яких: 3719,12грн зараховано позивачем у рахунок оплати орендних платежів за січень та частково за лютий 2022 року; та 15097,32грн у рахунок компенсації витрат, нарахованих за січень та лютий 2022 року.
За доводами позивача, за відповідачем обліковується прострочена заборгованість у загальній сумі 20371,10грн, з якої: 11092,78грн (з ПДВ) заборгованість по орендним платежам, нарахованим у період з лютого по вересень 2022 року; 9278,32грн (з ПДВ) компенсація витрат з податку на землю, податку на нерухомість та житлово-комунальних послуг, нарахованих за період з травня по вересень 2022 року, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Сторони, в пунктах 3.4. та 3.5 Договору погодили, що Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату щомісячно авансом шляхом перерахування на поточний рахунок або внесенням готівкових коштів у касу Орендодавця не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, який передує розрахунковому, незалежно від факту одержання ним рахунку.
Водночас за п.3.11. Договору, фактичні витрати на комунальні послуги по об'єкту оренди сплачуються Орендарем на підставі рахунків Орендодавця в строк до 15-го числа місяця, наступного за місяцем в якому спожито такі комунальні послуги. Орендодавець надає відповідний рахунок у строк до 5-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому спожиті такі комунальні послуги.
Судом установлено, що відповідач не розрахувався за послуги з оренди приміщення в спірному періоді в загальній сумі 11092,78грн, з яких: 740,72грн (з ПДВ) (за лютий 2022 року); 1114,93грн (з ПДВ) (за травень 2022 року); 2317,20грн (з ПДВ) (за червень 2022 року); 2289,87грн (з ПДВ) (за липень 2022 року); 2303,96грн (з ПДВ) (за серпень 2022 року); 2326,10грн (з ПДВ) (за вересень 2022 року) в установлений Договором строк. Доказів оплати на момент ухвалення судового рішення по справі до суду не надав; правомірність вимог позивача не спростував.
За висновком суду, позов у цій частині вимог є обґрунтованим, правомірним та підтверджується матеріалами справи, відтак підлягає задоволенню.
Враховуючи, що сторонами включено розмір компенсації витрат по сплаті земельного податку (в сумі 8,33грн, з ПДВ) до складу орендного платежу (п.3.7. Договору), суд дійшов висновку про правомірність їх нарахування позивачем (зокрема, в травні 2022 року) та про задоволення позову в цій частині вимог.
В іншій частині, вимоги щодо компенсації податку на нерухоме майно та компенсації витрат на житлово-комунальні послуги (електропостачання, водопостачання, водовідведення, вивіз сміття), нараховані в період з травня по вересень 2022 року, в загальній сумі 9269,99грн (з ПДВ) документально не обґрунтовані.
За висновком суду, в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження заявленого обсягу споживання відповідачем електроенергії, водопостачання та водовідведення, послуг з вивозу сміття в спірному періоді; обсяг таких послуг визначено позивачем в односторонньому порядку та не узгоджено з відповідачем; докази на підтвердження того, що відповідні акти та рахунки (як погоджено в п.3.11. Договору) направлено та отримано відповідачем у спірному періоді, в матеріалах справи також відсутні.
Акт від 28.11.2022 складено від імені відповідача Стародуб Н.С., повноваження цієї особи діяти від імені відповідача документально не підтверджені, відтак цей документ не є належним доказом у справі.
Позивачем не доведено, що ним фактично понесені витрати на утримання орендованого майна в заявленому обсязі; докази того, що позивач проводив розрахунок з підприємствами - надавачами таких послуг, до матеріалів справи не надано.
Також судом установлено, що умовами Договору не передбачено обов'язку відповідача щодо компенсації податку на нерухомість (всупереч доводам позивача), нарахованої зокрема в травні 2022 року.
З урахуванням зазначеного, судом відмовлено в частині стягнення 9269,99грн (з ПДВ) компенсації витрат з податку на нерухомість та витрат на житлово-комунальні послуги, нарахованих у період з травня по вересень 2022 року.
У межах цього позову також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 19593,72грн штрафу, розрахованого в розмірі 50% від суми всіх платежів, що мали бути сплачені за Договором у період з 01.01.2022 по 30.09.2022, зокрема, орендної плати, компенсації витрат з земельного податку, податку на нерухомість, а також компенсації спожитих відповідачем житлово-комунальних послуг.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.
За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Виходячи зі змісту частини 1 статті 612 вказаного Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Частина 1 статті 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За статтею 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п. 6.2. Договору в випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендної плати або інших платежів, передбачених цим Договором, Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 50% від простроченої суми грошового зобов'язання.
Керуючись умовами п.6.2. Договору, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 19593,72грн (14811,90грн + 24375,64грн) х 50%), де 14811,90грн - сума орендних платежів, нарахованих у період з січня по вересень 2022 року, та 24375,64грн - компенсація витрат в вигляді земельного податку, податку на нерухомість та витрат на житлово-комунальні послуги, нарахованих у період з січня по вересень 2022 року.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов'язань по своєчасній оплаті орендних платежів, до складу яких включено компенсацію витрат з податку на землю (п.3.7. Договору), суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення штрафу в сумі 7418,44грн (14811,90грн + (8,33грн х 3)) х 50%).
В іншій частині вимоги про стягнення штрафу в сумі 12175,28грн задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено правомірність нарахування компенсації податку на нерухомість та компенсації вартості житлово-комунальних послуг у заявленому розмірі.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.
За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Враховуючи, що відповідач, у порушення вимог статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України, договірні зобов'язання не виконав, за послуги з оренди приміщення своєчасно не розрахувався, вимоги позивача не спростував, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення орендної плати в сумі 11092,78грн за період з лютого по вересень 2022 року, компенсації витрат по сплаті податку на землю в сумі 8,33грн за травень 2022 року та штрафу в сумі 7418,44грн за прострочку внесення орендних платежів протягом усього часу дії Договору (з 01.01.2022 по 30.09.2022).
У решті позовних вимог судом відмовлено.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Таким чином, оскільки заявлений позов підлягає частковому задоволенню, за рахунок відповідача має бути відшкодовано судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову в сумі 1149,70грн.
Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, частиною 2 статті 178, статтями 202, 233, 236, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» (вул. І. Мазепи, 110, м. Чернігів, 14001; код ЄДРПОУ 14314311) до фізичної особи - підприємця Закарян Каріне Левиківни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 39964,82грн, задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Закарян Каріне Левиківни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» (вул. І. Мазепи, 110, м. Чернігів, 14001; код ЄДРПОУ 14314311) 11092,78грн заборгованості зі сплати орендної плати, 8,33грн компенсації витрат по сплаті земельного податку, 7418,44грн штрафу та 1149,70грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарським процесуальним кодексом України.
Повне судове рішення складено та підписано 12.12.2022.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко