Іменем України
07 грудня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/826/22
Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянуто справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів",
проспект Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013; e-mail: info@cn.enera.ua;
до відповідача: Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення,
вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112; e-mail: rtpc@tvc.com.ua; rrt@rrt.ua;
в особі: Чернігівської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення,
вул. Реміснича, 53-Б, м. Чернігів, 14000; e-mail: cg.reception@rrt.ua;
предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 880912,46грн
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув.
У судовому засіданні 07.12.2022, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
05.10.2022, надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (надалі - ТОВ "Енера Чернігів") до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, в особі Чернігівської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про стягнення 982498,80грн заборгованості за спожиту в червні-липні 2022 року електричну енергію за договором №31010116ВЦ від 30.05.2022 про постачання електричної енергії споживачу (надалі - Договір).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору, в частині своєчасної оплати за спожиту електроенергію.
Ухвалою суду від 10.10.2022 дану позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 31.10.2022 о 12:00; сторонам установлено процесуальні строки для подачі заяв по суті спору, зокрема, відповідачу 15 календарних днів з моменту отримання ухвали, для подачі до суду та направлення позивачу мотивованого відзиву на позов, у порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).
Відповідачем, у межах установленого строку, засобами поштового зв'язку, направлено до суду відзив на позов, яким проти заявлених вимог заперечив у повному обсязі зазначаючи, що в зв'язку з введенням правового режиму воєнного стану в Україні, всі комерційні та розважальні проєкти (за рахунок яких телеканали мали рекламний дохід) були зняті з ефіру, що в свою чергу, унеможливило здійснення телерадіокомпаніями своєчасних та повних розрахунків за надані Чернігівською філією Концерну РРТ телекомунікаційні послуги. Внаслідок невиконання договірних зобов'язань замовниками, дебіторська заборгованість перед Концерном РРТ за надані послуги на даний час становить більше 90 млн грн. Указані обставини негативно позначилися на фінансовому становищі Чернігівської філії Концерну РРТ та значно зменшили його дохід. Також від початку воєнної агресії знищено та пошкоджено об'єкти Чернігівської філії Концерну РРТ, що завдає Підприємству додаткові матеріальні обтяження. Посилаючись на пункти 12.1., 12.2. Договору та лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 зазначив, що введення воєнного стану в країні є форс-мажорною обставиною та підставою для звільнення його від відповідальності згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). Додатково зауважував про недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору з огляду на приписи 11.1., 11.2. Договору.
Позивач, у межах установленого строку, скористався правом на подання мотивованої відповіді на відзив, в якій зазначив, що виходячи зі змісту статті 617 ЦК України, настання форс-мажору не звільняє особу від необхідності виконання зобов'язання, якщо це прямо не передбачено умовами договору, натомість, є підставою для звільнення боржника від відповідальності за невиконання умов договору в установлений термін. У межах даної справи заявлено вимогу про стягнення основного боргу, без донарахування штрафних санкцій за порушення стороною договірних зобов'язань. Звертав увагу суду на відсутність у матеріалах справи належних доказів на підтвердження існування обставин непереборної сили, що унеможливили виконання відповідачем договірних зобов'язань. За доводами позивача, можливість досудового врегулювання спору, не обмежує право позивача на звернення до суду з відповідним позовом.
31.10.2022, судове засідання в справі №927/826/22 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Романенко А.В. у відпустці. Ухвалою суду від 01.11.2022 підготовче засідання в справі призначено на 16.11.2022, в якому участь повноважного представника відповідача забезпечено в режимі відеоконференції.
16.11.2022, до початку підготовчого засідання, позивачем, через канцелярію суду, подано заяву про зменшення позовних вимог з проханням стягнути з відповідача 980912,46грн боргу за активну електроенергію, спожиту в червні-липні 2022 року.
Мотивуючи зменшення позовних вимог на 1586,34грн, зазначив, що на підставі отриманих даних комерційного обліку від АТ «Чернігівобленерго» (лист від 01.11.2022 №24/7138/01-14 щодо помісячних обсягів розподіленої електричної енергії) обсяг спожитої відповідачем електроенергії скориговано (зменшено) в червні 2022 року на 248кВт/год та в липні 2022 року на 197кВт/год. Коригування проведено в вересні 2022 року, в зв'язку з чим сторонами, в двосторонньому порядку, складено акти - коригування до актів приймання-передавання товарної продукції - активної електроенергії від 30.06.2022 №31010116ВЦ/77301/1 та від 31.07.2022 №3130041/65391/1, за якими вартість спожитої електроенергії в червні 2022 року складає 456147,05грн та в липні 2022 року - 524765,41грн.
У зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, позивачем заявлено клопотання про повернення з Державного бюджету України надлишково сплаченого судового збору в сумі 23,79грн.
За п.2 частини 2 та частиною 6 статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Враховуючи, що заява про зменшення позовних вимог подана позивачем на стадії підготовчого провадження (попередньо направлена відповідачу), суд, перевіривши повноваження підписанта заяви від 15.11.2022 №23-п/2 (адвокат Бузина Н.В., яка діє на підставі ордеру серія СВ №1037147, виданого 03.10.2022, що не передбачає обмежень повноважень у представництві), прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог та продовжив судовий розгляд з урахуванням змісту цієї заяви.
16.11.2022, у підготовче засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач до суду не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа в електронний кабінет відповідача, зареєстрованого в системі Електронний суд.
16.11.2022, за результатами підготовчого засідання, суд, відповідно до п.3 частини 2 статті 185 ГПК України, постановив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 30.11.2022, про що відповідач, який зареєстрований в системі Електронний суд, повідомлений засобами електронного зв'язку.
30.11.2022, до початку судового засідання, позивачем, через канцелярію суду, подано заяву про зменшення позовних вимог від 29.11.2022 №23-п/3, з проханням стягнути з відповідача 880912,46грн боргу за активну електроенергію, спожиту в червні-липні 2022 року.
Мотивуючи зменшення позовних вимог на 100000грн зазначив, що відповідачем 28.11.2022 перераховано позивачу в рахунок наявного боргу 100000грн, про що до суду надав засвідчену копію банківської виписки по своєму рахунку, сформовану станом на 28.11.2022.
У зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, позивачем заявлено клопотання про повернення з Державного бюджету України надлишково сплаченого судового збору в сумі 1500грн.
30.11.2022, судове засідання в справі №927/826/22 не відбулось, оскільки починаючи з 11:20год і до кінця робочого дня Господарський суд Чернігівської області було відключено від електропостачання через напружену ситуацію в енергосистемі України, про що складено акт №36-22 від 01.12.2022 щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та фукціонування автоматизованої системи.
Ухвалою суду від 01.12.2022 судове засідання по розгляду спору по суті призначено на 07.12.2022.
07.12.2022, сторони в судове засідання не прибули, повноважних представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні матеріали справи. Натомість, позивачем подано до суду заяву про розгляд справи по суті за наявними матеріалами за відсутності його представника. Згідно з поданою заявою позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
За висновком суду, неприбуття належним чином повідомлених представників сторін у судове засідання не є перешкодою для вирішення спору за наявними матеріалами (частина 1 статті 202 ГПК України). При цьому судом взято до увагу, що позивачем подано письмову заяву про розгляд позову за відсутності його повноважного представника, що судом задоволена (протокол судового засідання 07.12.2022). Водночас, у матеріалах справи наявна мотивована правова позиція відповідача відносно пред'явлених до нього вимог. Участь сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась.
Судом прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог від 29.11.2022 №23-п/3 (мотивована частковою оплатою, проведеною відповідачем 28.11.2022), як таку, що подана до початку розгляду спору по суті, за підписом повноважного представника позивача, адвоката Бузини Н.В., яка діє на підставі ордеру серія СВ №1037147, виданого 03.10.2022, що не передбачає обмежень повноважень у представництві.
З урахуванням змісту заяв позивача про зменшення позову від 15.11.2022 №23-п/2 та від 29.11.2022 №23-п/3, прийнятих судом, ціна позову в справі №927/826/22, становить 880912,46грн.
Судом розпочато розгляд справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд
Відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг» ТОВ «Енера Чернігів» є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) згідно з постановою №429 від 14.06.2018.
За витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань ТОВ «Енера Чернігів» зареєстроване 21.12.2017 як юридична особа, основним видом економічної діяльності якого є торгівля електроенергією, код КВЕД 35.14.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (надалі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Учасники ринку електричної енергії за статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
За приписами частин 1-4 статті 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей в енергопостачальника. Показники якості енергії узгоджуються сторонами шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору. Строки постачання енергії встановлюються сторонами в договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).
У п.2 вказаної Постанови зазначено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною в додатку до цієї постанови.
Відповідно до п.1.2.15. Правил для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов у цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
За п.3.1.7. Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
Наведене узгоджується з умовами п.3.2.6. Правил, за яким укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об'єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується в передбаченому договором порядку (п.3.2.14. Правил).
Відповідно до частини 1 статті 202 та частини 1 статті 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Положення частини 1 статті 634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
З матеріалів справи вбачається, що Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (споживач, відповідач) шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, уклав з ТОВ «Енера Чернігів» (постачальник, позивач) договір про постачання електричної енергії споживачу №31010116ВЦ від 30.05.2022 (надалі - Договір). У заяві-приєднання (копію додано до матеріалів справи) зокрема, зазначені адреси об'єктів та ЕІС-коди точки комерційного обліку за об'єктом споживання:
1) ЗТП - 492. Бахмацький район. с. Тиниця, вул. Бахмацька, №186; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6223260673274095;
2) ЗТП - 492. Бахмацький район. с. Тиниця, вул. Бахмацька, № 186; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6220765572707576;
3) ЗТП-237 м. Корюківка, вул. Шевченка, буд. 72 а; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6228429918838560;
4) ТП-102, м. Ніжин, вул. Л. Толстого, буд. 52-е; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6228691799377962;
5) ТП-365, Прилуцький район, с. Сергіївка, вул. Перемоги, №1-А; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6222206315131717;
6) КТП-472. Ічнянський район, с. Максимівка, вул. Б. Хмельницького, № 24; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6223255762347282;
7) ЗТП-297, Корюківський район, смт. Холми, вул. Центральна, № 164; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6222162114526669;
8) ЗТП-297, Корюківський район, смт. Холми, вул. Центральна, № 164; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6223172515864129;
9) ТП-499, Новгород-Сіверський район, с. Блистова, вул. Лісова, №34; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6223595883764587;
10) ЗТП-564, м. Новгород-Сіверський, вул. Покровська, №96; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6226927415305534;
11) ЗТП-564, м. Новгород-Сіверський, вул. Покровська, №96; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6220456634721506;
12) ЗТП-564, м. Новгород-Сіверський, вул. Покровська, №96; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6220868766992465;
13) ТП-109, м. Чернігів; вул. Реміснича, буд. 53-6; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6220267449334891;
14) ТП-109, м. Чернігів; вул. Реміснича, буд. 53-6; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6221630404461727;
15) ТП-109, м. Чернігів; вул. Реміснича, буд. 53-6; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6223865679885569;
16) ТП-109, м. Чернігів; вул. Реміснича, буд. 53-6; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6224885329367640;
17) ТП-109, м. Чернігів; вул. Реміснича, буд. 53-6; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6228404610596571;
18) ТП-109, м. Чернігів; вул. Реміснича, буд. 53-6; ЕІС-код точки комерційного обліку: 6228850751687631;
19) КТП-207, Сосницький район, с. Загребелля, вул. Заводська, буд. 41; ЕІС-код точки комерційного обліку: 622937199605047;
20) ТП-144, Прилуцький район, с. Білещина, вул. Миру, 1-А; ЕІС-код точки комерційного обліку: 622099226935298;
21) ТП-144, Прилуцький район, с. Білещина, вул. Миру, 1-А; ЕІС-код точки комерційного обліку: 622457621465106;
22) ЗТП-435 Менський район, смт. Березна, вул. Свято-Покровська, буд. 6а; ЕІС-код точки комерційного обліку: 622063411566102.
Вказано, що початок постачання електричної енергії за Договором з 01.06.2022. Наведені обставини відповідачем не спростовуються.
За п.2.1. Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п.2.2. Договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.
Як вбачається із заяви-приєднання до умов про постачання електричної енергії споживачу, оператор системи, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії, АТ «Чернігівобленерго».
Відповідно до пунктів 5.1. - 5.7. Договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, в тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок).
Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Наведене узгоджується з умовами Комерційної пропозиції до цього Договору, зокрема, за графою «Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати», оплата рахунку має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.
Згідно з пунктами 6.1.5. та 6.1.8. Договору Споживач має право безоплатно отримувати інформацію про обсяги та інші параметри власного споживання електричної енергії; вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і в випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку.
Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору (п.6.2.1. Договору).
На підтвердження фактичного споживання відповідачем активної електричної енергії в червні-липні 2022 року позивач подав до суду акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії: №31010116ВЦ/77301/1 від 30.06.2022 в об'ємі 136674кВт.год на суму 456976,25грн (з ПДВ) та №3130041/65391/1 від 31.07.2022 в об'ємі 136736кВт.год на суму 525522,55грн.
З актів прийняття-передавання товарної продукції вбачається, що відповідачем, у червні-липні 2022 року, спожито активну електроенергію вартістю 982498,80грн обсягом 273410кВт.год. Обсяг спожитої відповідачем активної електроенергії в спірному періоді підтверджується Оператором системи розподілу в листі №24/5544/01-14 від 23.08.2022.
На оплату спожитої активної електроенергії в заявленому періоді позивачем виставлено відповідачу до сплати рахунки №31010116ВЦ/77301/1 від 30.06.2022 та №3130041/65391/1 від 31.07.2022.
Акт прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №31010116ВЦ/77301/1 від 30.06.2022, отриманий відповідачем особисто, про що свідчить його підпис та відтиск печатки на цьому документі.
Акт прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №3130041/65391/1 від 31.07.2022, разом з рахунками на оплату №31010116ВЦ/77301/1 від 30.06.2022 та №3130041/65391/1 від 31.07.2022, направлені позивачем відповідачу 02.09.2022 супровідним листом №16.1/2756 від 30.08.2022, що отримані відповідачем 05.09.2022 (номер поштового відправлення 0505096283274).
30.09.2022, сторонами в двосторонньому порядку на підставі даних Оператора системи розподілу, АТ «Чернігівобленерго» (лист №24/7138/01-14 від 01.11.2022) скориговано (в сторону зменшення) обсяг споживання електроенергії в спірному періоді, що в червні 2022 року після коригування склало 136426кВтгод та в липні 2022 року - 136539кВтгод, у зв'язку з чим ними підписано акти-коригування до указаних вище актів приймання-передавання товарної продукції, складених у спірному періоді.
Відповідно до актів-коригування в червні 2022 року відповідачем спожито активну електроенергію обсягом 136426кВтгод, вартістю 456147,05грн; в липні 2022 року - обсягом 136539кВтгод, вартістю 524765,41грн.
Наведені обставини відповідачем не заперечуються.
Виходячи зі змісту статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), установлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Виходячи з умов погоджених сторонами в комерційній пропозиції №1 (додаток №2 до Договору), розрахунок за активну електроенергію, спожиту в червні-липні 2022 року, мав бути проведений відповідачем у строк по 12.09.2022.
Відповідач порушив умови Договору, за електроенергію спожиту ним у спірному періоді в повному обсязі не розрахувався, що ним не заперечується.
В рахунок вартості спожитої в спірному періоді електроенергії відповідачем, 28.11.2022, перераховано позивачу кошти в сумі 100000грн, про що свідчить банківська виписка по рахунку позивача, сформована на вказану дату.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченої заборгованості в сумі 880912,46грн за спожиту активну електроенергію обсягом 272965кВтгод у період з червня по липень 2022 року (з урахуванням проведеного сторонами коригування обсягу споживання в вересні 2022 року, а також часткової оплати відповідача на суму 100000грн, проведеної ним станом на 28.11.2022).
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, вказував на дію форс-мажорних обставин, що є підставою для звільнення його відповідальності за порушення договірних зобов'язань.
Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 (на який посилається відповідач) засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та / або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням / обов'язком, виконання яких/якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/якого стало неможливим в установлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За розділом 12 Договору №31010116ВЦ сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань по цьому Договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору. Строк виконання зобов'язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17.
Відповідачем не надано доказів неможливості виконання зобов'язання за Договором внаслідок дії форс-мажорних обставин (введення воєнного стану). Відповідачем також не надано доказів повідомлення позивача про неспроможність виконати зобов'язання по Договору, як передбачено в п.12.4., або неможливості вчинення цієї дії.
Договір між сторонами укладено 30.05.2022, тобто вже після введення воєнного стану в країні. Відповідач підписуючи договір усвідомлював ризики, які може понести в зв'язку з ситуацією в країні.
Зобов'язання відповідача полягало в оплаті вартості спожитої активної електроенергії в строк, установлений Договором, при цьому, ним не наведено обставин та належним чином не обґрунтовано, яким чином введення воєнного стану в країні унеможливило виконання грошового зобов'язання.
Відсутність у відповідача на рахунках достатніх коштів, складне фінансове становище тощо не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення договірних зобов'язань.
Запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в країні, що є форс-мажорними обставинами, не можуть однозначно засвідчувати неможливість виконання відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем, оскільки перелічені обставини не є абсолютною самостійною підставою для відкладення строку виконання грошового зобов'язання на час, протягом якого такі обставини зберігають свою дію.
Близький за змістом правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Cуду в справі № 910/7495/16 від 08.05.2018.
Заперечення відповідача щодо недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору (встановленого в розділі 11 Договору) судом також відхилено, оскільки можливість врегулювання спору Регулятором, не позбавляє та не обмежує сторону в праві на вирішення наявного спору в судовому порядку.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач доводи позивача не спростував. Доказів належного виконання договірних зобов'язань перед позивачем до суду не надав.
За висновком суду, матеріали справи підтверджують наявність у відповідача простроченої заборгованості по оплаті вартості активної електроенергії спожитої ним у червні-липні 2022 року в сумі 880912,46грн.
Протиправна поведінка відповідача, що полягає в ухиленні від оплати вартості спожитої електроенергії, поставленої позивачем у спірному періоді, порушило права останнього на своєчасне отримання плати за поставлену електроенергію, що стало підставою даного позову.
Враховуючи, що відповідач, у порушення статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за спожиту активну електроенергію своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 880912,46грн.
При ухваленні рішення в даній справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
За статтею 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 13213,69грн покладено на відповідача.
За п.1 частини 1 та частини 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
З урахуванням змісту наведеної норми, за письмовим клопотанням позивача, судовий збір у сумі 1523,79грн підлягає поверненню з Державного бюджету України як надлишково сплачений за платіжним дорученням №7179 від 20.09.2022 (оригінал якого наявний в матеріалах справи).
Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 80, 91, 123, 129, 165, 166, 178, 184, 202, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» (пр. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013; код ЄДРПОУ 41823846) до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112; код ЄДРПОУ 01190043), в особі Чернігівської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (вул. Реміснича, 53-Б, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 34926913) про стягнення 880912,46грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112; код ЄДРПОУ 01190043), в особі Чернігівської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (вул. Реміснича, 53-Б, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ ВП 34926913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» (пр. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 41823846) 880912,46грн заборгованості.
3. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112; код ЄДРПОУ 01190043), в особі Чернігівської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (вул. Реміснича, 53-Б, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ ВП 34926913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» (пр. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 41823846) 13213,69грн судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» (пр-т. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013; код ЄДРПОУ 41823846) з Державного бюджету України (р/р UA098999980313121206083025739, отримувач УК у Черніг.обл/тг м. Чернігів/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37972475) судовий збір у сумі 1523,79грн, перерахований за платіжним дорученням №7179 від 20.09.2022, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №927/826/22.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному в статті 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 12.12.2022.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко