Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у видачі судового наказу
12.12.2022м. ХарківСправа № 922/2431/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Дока Цемент"
боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Новобаварський бетон"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дока Цемент" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобаварський бетон" заборгованості у сумі 237753,46 грн., яка виникла на підставі письмового договору поставки від 13.01.2022 року та договору про відступлення права вимоги № 22/07-22 від 22.07.2022 року.
Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про видачу судового наказу з наступних підстав.
За приписами ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
При цьому пунктами 4 та 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
При цьому у п.п. 1, 8 ч. 1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст.150 цього Кодексу, а також, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
В даному випадку, в обґрунтування поданої заяви, стягувач посилається на те, що останній набув право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобаварський бетон" за договором поставки від 13.01.2022 року, укладеного між ТОВ "Стройцемент" та ТОВ "Новобаварський бетон" на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги № 22/07-22 від 22.07.2022 року.
Відповідно до п. 1.1 договору про відступлення права вимоги № 22/07-22, укладеного між стягувачем (новий кредитор) та ТОВ "Стройцемент" (первісний кредитор), первісний кредитор відступає, а новий кредитор повністю приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові та стає кредитором за договором поставки № СЦ003 від 13.01.2022 року та Договір поставки № 5 від 02.11.2020, укладений між первісним кредитором та ТОВ "Новобаварський бетон".
На підтвердження наявності заборгованості у боржника, стягувачем було надано договір поставки № СЦ003 від 13.01.2022 року та видаткову накладну № 18 від 26.01.2022 року на суму 237753,46 грн.
В свою чергу, як вбачається з п. 3.4 договору поставки, за цим договором покупець здійснює оплату у вигляді 100% вартості поставленої партії продукції на протязі 10 банківських днів з моменту отримання вагона на станції вантажоодержувача. Датою отримання вагону вважається дата на штемпелі у залізничній накладній.
Також п. 4.3 договору поставки визначено, що право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця в момент проставлення відмітки про прийняття вагона в залізничній накладній на станції вантажоодержувача.
Тобто, умовами договору поставки, за яким стягувачем заявлено вимогу, передбачено, що оплата здійснюється 10 банківських днів з моменту отримання вагона на станції вантажоодержувача та відповідно підписання залізничної накладної.
В даному випадку, стягувачем не було надано до суду залізничної накладної на поставку продукції.
Як вже було зазначено вище, пунктами 4 та 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Проте всупереч вищенаведеним нормам, стягувачем не було надано до суду залізничної накладної, яка у відповідності до договору поставки підтверджує поставку продукції та відповідно з цієї дати здійснюються розрахунки за поставлену продукцію.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що із наданих стягувачем доказів не вбачається безспірності заявленої останнім вимоги у розмірі 237753,46 грн., оскільки у суду відсутня можливість встановити дату виникнення обов'язку боржника щодо оплати за поставлену продукцію у відповідності до п.3.4. договору поставки, з огляду на відсутність у матеріалах заяви залізничної накладної на поставку товару на суму 237753,46 грн.
Крім того, вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу визначено в ст.150 ГПК України.
П. 1 частини 3 вказаної статті встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаться зокрема документ, що підтверджує сплату судового збору.
Як вбачається з додатків до заяви, стягувачем надано платіжне доручення № 3195 від 28.11.2022 року про сплату 248,10 грн. за неналежними реквізитами, а саме:
Одержувач: ОВВ, ГУДКС України у Харківській області
Код 37874947
Банк одержувача: Казначейство України (оп.адм.подат.) у м. Київ
рахунок:м UA368999980313151206083020649.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що з 01.01.2021 судовий збір за подання заяв до Господарського суду Харківської області, а також за видачу документів, справляється за наступними реквізитами:
Одержувач: ГУК у Харківcькій області
Код одержувача: 37874947
Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку (стандарт IBAN)
UA768999980313121206083020653
Призначення платежу: *; код ЄДРПОУ платника; 22030101; судовий збір ГС Х/о, пункт (з таблиці ставок судового збору); назва відповідача
Отже, платіжне доручення № 3195 від 28.11.2022 не може бути прийнято судом у якості належного доказу сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
З огляду на викладене, враховуючи, що заявником не надано належних доказів сплати судового збору за заявою про видачу судового наказу, а також приймаючи до уваги те, що із наданих заявником доказів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні відповідної заяви.
Згідно з ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 147, 148, 150, п. 1 ч. 1 ст. 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дока Цемент" у видачі судового наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку, відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України, протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу підписано 12.12.2022.
Суддя Н. С. Добреля