вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" грудня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1554/22
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85, код ЄДРПОУ 19480600
до Петрівської сільської ради
07354, Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вулиця Свято-Покровська, будинок 171, код ЄДРПОУ 04359620
про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №606 від 01.09.2022) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Петрівської сільської ради про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію.
Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що укладений між сторонами та наявністю заборгованості за грудень 2021 року в розмірі 599937,48 грн., на яку позивачем нараховані: 7232,12 грн. пені, 5424,09 грн. 15 % річних, 9599,00 грн. інфляційних втрат, а також заявлено про включення до судових витрат у справі витрат позивача зі сплати судового збору в розмірі 9341,52 грн.
Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2022 позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" залишено без руху та встановлений позивачу строк усунення недоліків позовної заяви.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №1205/22 від 21.09.2022), відповідно до якої позивач усунув недоліки позовної заяви.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Також позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 2 частини 5 цієї статті малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За позовною заявою Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" заявлені до стягнення грошові кошти у розмірі 622192,69 грн. заборгованості, що складається з 599937,48 грн. основного боргу, 7232,12 грн. пені, 9599,00 грн. інфляційних збитків та 5424,09 грн. 3 % річних, отже, дана справа може бути визнана малозначною в розумінні пункту 2 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до категорій справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України та, з огляду на зміст позовних вимог та кількість наданих суду доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання судом справи малозначною, у розумінні пункту 2 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
З огляду на те, що Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі", як оператор системи розподілу, отримує плату за послугу розподілу електроенергії, суд дійшов висновку про те, що рішення суду в даній справі може вплинути на права та обов'язки Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, постановлено розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та встановлені учасникам справи строки подання заяв по суті справи.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив (вх. №14819/22 від 21.10.2022), відповідно до якого відповідач визнає наявність спірної заборгованості та не заперечує проти задоволення позову.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №1520/22 від 01.11.2022), відповідно до якої позивач підтримує вимоги про задоволення позову в повному обсязі.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи надійшли пояснення (вх. №17474/22 від 01.12.2022), відповідно до яких третя особа надає відомості про фактичний обсяг розподіленої електричної енергії відповідачем.
У зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписав рішення без його проголошення, відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
За результатами розгляду матеріалів справи, з урахуванням доводів усіх учасників справи, що викладені ними у заявах по суті справи та вимог чинного законодавства, суд
встановив:
Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», яке виконує функції постачальника «останньої надії» та діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344 та Петрівською сільською радою укладено договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та відповідної комерційної пропозиції.
За даними Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», на яке покладено функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Петрівську сільську раду віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії», що підтверджується листом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 01.12.2021 № 20-1-800 та копією повідомлення про переведення споживача (порядковий № 530-588).
У подальшому, на виконання вимог договору, Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії Петрівською сільською радою, за даними, що отримані від оператора системи розподілу Приватного акціонерного товариства «Київські регіональні електромережі», відповідачу виставлений рахунок №000004359620/09/012/24452 від 12.01.2022 та акт № 017012 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період - грудень 2021 року від 31.12.2021, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу напруги - 90450 кВт*год., на суму 599937,48 грн. (з ПДВ), які отримані відповідачем 25.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з трек - номером 0100100313124.
Заборгованість за вказаним рахунком не сплачена.
Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що Петрівська сільська рада не мала змоги оплатити поставлену електричну енергію, оскільки позивачем не надавались розрахунки на оплату та акти, у зв'язку із чим утворилась заборгованість. Проте, відповідач визнає наявність спірної заборгованості та не заперечує проти задоволення позову.
Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» надані відомості щодо відповідача про фактичний обсяг розподіленої електричної енергії, який відповідає вимогам позову.
За результатами аналізу матеріалів справи, суд дійшов таких висновків.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно із статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Положеннями статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання.
Вказаний договір регулює всі взаємовідносини сторін у частині постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (пункт 3.4.4 глави 3.4 розділу III Правил роздрібного ринку електричної енергії).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип змагальності конкретизовано у частині 3 статті 13, частині 1 статті 76, частині 1 статті 78, частині 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Враховуючи те, що позивачем надані належні та достатні докази, що підтверджують факт наявності заборгованості у відповідача за договором за спожиту електричну енергію за період грудня 2021 року та, зважаючи на визнання наявності цього боргу відповідачем, для чого за висновками суду, наявні законні підстави, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в повному обсязі - в розмірі 599937,48 грн.
Відповідачем у відзиві стверджувалось, що причиною несплати основного боргу за договором стало те, що позивачем не надані йому рахунки та акти, а також відповідачем не отримано листа позивача з примірником договору, проте, одночасно, відповідач не заперечує проти задоволення позову в повному обсязі.
Судом враховано, що на підтвердження отримання відповідачем рахунку на оплату спірної заборгованості та акту № 017012 купівлі-продажу електроенергії до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за грудень 2021 року позивачем надана до матеріалів справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з трек-номером 0100100313124, яка, як доказ, відповідачем не заперечена, відповідно до цього рекомендованого повідомлення відповідачем отримані вказані рахунок та акт 25.01.2022.
Відповідно до пункту 5.10 глави 5 Договору про постачання електричної енергії з постачальником "останньої надії" та положень "Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021", оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Згідно з пунктами 4.1., 4.2., 4.3., 4.4 Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачем постачальником "останньої надії", що підписана між сторонами, споживач сплачує 100 % від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку споживач зобов'язується здійснити 100 % оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі. Рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином, у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану оператором системи розподілу або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем. Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від оператора системи розподілу постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника. Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача. Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника. У разу неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його непідписання з боку споживача у встановлений термір, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.
Зважаючи на вищевказані умови договору між сторонами та обставини надіслання і отримання рахунку та акту за спірний період, підтверджуються доводи позову про настання строку оплати вартості електричної енергії відповідачем за грудень 2021 року 01.02.2022 та, відповідно, прострочення вказаного грошового зобов'язання станом на дату подання позову.
У зв'язку із порушенням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховані на суму боргу: 7232,12 грн. пені, 9599,00 грн. інфляційних втрат, 5424,09 грн. 15 % річних за період з 02.02.2022 по 23.02.2022, який, зважаючи на попередні висновки суду про настання строку оплати 01.02.2022 - вірний.
Згідно з пунктами 6.1., 7.4. Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачем постачальником "останньої надії", що підписана між сторонами, за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також 15 % річних від простроченої суми зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із заявленим позивачем періодом, що вказаний у заяві позивача про виправлення недоліків позовної заяви (вх.№ 1205/22 від 21.09.2022): з 02.02.2022 по 23.02.2022, за перевіркою судом, за порушення сплати спірного у справі основного боргу, розрахунки позивача здійснені вірно, відтак, позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
1. Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Петрівської сільської ради про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Петрівської сільської ради (07354, Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вулиця Свято-Покровська, будинок 171, код ЄДРПОУ 04359620) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85, код ЄДРПОУ 19480600) 599937,48 грн. (п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять сім гривень сорок вісім копійок) заборгованості за спожиту електричну енергію за період грудня 2021 року, 7232,12 грн. (сім тисяч двісті тридцять дві гривні дванадцять копійок) пені, 9599,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень) інфляційних втрат, 5424,09 грн. (п'ять тисяч чотириста двадцять чотири гривні дев'ять копійок) 15 % річних, 9341,52 грн. (дев'ять тисяч триста сорок одна гривня п'ятдесят дві копійки) судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 12.12.2022.
Суддя С.О. Саванчук