ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.12.2022Справа № 910/6025/22
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"
до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфініт Трейд"
про стягнення 112 138,80 грн.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду м. Києва з позовом звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", позивач) до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (далі - АТ "Укрбудінвестбанк", відповідач) про стягнення банківської гарантії у сумі 112 138,80 грн.
У обґрунтування позову АТ "Українська залізниця" зазначило, що відповідачем були порушені взяті на себе гарантійні зобов'язання, якими забезпечувалось виконання ТОВ «Інфініт Трейд» договору поставки № Л/НХ-21875/НЮ від 14.12.2021, в частині виплати суми гарантії, обумовленої сторонами у договорі. У позові АТ "Українська залізниця" просить стягнути з відповідача банківську гарантію в сумі 112 138,80 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки. Цією ж ухвалою до розгляду справи була залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфініт Трейд" (далі - ТОВ "Інфініт Трейд", третя особа).
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, вказав, що заявник не довів факту настання гарантійного випадку, оскільки неналежне виконання договору поставки, забезпеченого гарантією, було спричинене настанням обставин непереборної сили у постачальника (ТОВ «Інфініт Трейд»), викликаних поширенням випадків захворювань на гостру респіраторну хворобу "Covid-19", про що банк повідомив позивача на вимогу сплатити кошти за банківською гарантією. Просив відмовити у задоволенні позову.
Третя особа - ТОВ «Інфініт Трейд» надала письмові пояснення по суті позову, в яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що порушення договору поставки відбулось не з вини постачальника, а у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, про що було повідомлено позивача, а тому гарантійний випадок не настав, а значить - підстав для виплати гарантії немає. При цьому, позивач не надав належних доказів на підтвердження факту направлення АТ "Українська залізниця" заявки на поставку товару та отримання її ТОВ «Інфініт Трейд».
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті позову та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов АТ "Українська залізниця" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що 14.12.2021 між АТ "Українська залізниця" (покупець) та ТОВ "Інфініт Трейд" (постачальник) був укладений договір поставки № Л/НХ-21875/НЮ (далі - договір поставки), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, зазначений в специфікації № 1 (додаток № 1 до договору), а покупець - прийняти товар і оплатити його вартість (п. 1.1). Найменування товару: затискачі (елементи електричних схем), номенклатура товару, код УКТЗЕД, виробник товару, країна походження товару, кількість товару визначаються в специфікації № 1 (п. 1.1, 1.2 1.3 договору).
Сума договору на момент його підписання становить 2 242 776,00 грн. (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 5.1 - 5.3 договору доставка товару покупцеві здійснюється автомобільним/залізничним транспортом, або логістичними компаніями за рахунок постачальника. Моментом доставки товару є дата фактичного прибуття товару за адресою, зазначеною в заявці покупця, що підтверджується товаросупроводжувальними документами. Місце поставки товару: Львівська дистанція електропостачання, м. Львів, вул. Курмановича, 1. Постачальник здійснює доставку товару за адресою, зазначеною в заявці покупця.
Доставка товару проводиться партіями протягом не більше 15-ти днів з моменту подання заявки покупця, згідно з п. 5.4.4 даного договору, яка вважається дозволом на доставку товару та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару (п. 5.4 договору). Якщо заявку на доставку товару подано менше ніж за 15 днів до закінчення строку дії цього договору, то доставку товару постачальник зобов'язаний здійснити до закінчення строку дії договору (п. 5.4.1 договору). Зі сторони покупця заявку підписують з урахуванням вимог Статуту покупця щонайменше дві такі уповноважені особи: виконавчий директор регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов'язки), перший заступник директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов'язки), заступник директора виконавчого регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов'язки), головний інженер регіональної філії "Львівська залізниця" (особа, що виконує його обов'язки) (п. 5.4.2 договору). Заявка покупця з накладеними двома кваліфікованими електронними підписами уповноважених осіб, визначених у п. 5.4.2 договору, направляється з електронної адреси покупця nh-mtz@railway.lviv.ua на електронну адресу постачальника infinit005@ukr.net. Датою подання заявки відповідно до п. 5.4 вважається дата відправлення її на електронну адресу постачальника.
Згідно з п. 5.4.8 договору у разі поставки товару, який відповідає умовам цього договору щодо кількості та якості, сторони підписують акт приймання-передачі товару, який вважається єдиним підтвердженням виконання постачальником взятого на себе обов'язку поставити товар за цим договором, із зазначенням дати фактичної доставки товару покупцеві.
Специфікацією до договору сторони погодили найменування товару (види затискача, сідло під сергу, види вкладишів), його характеристики, кількість та вартість, що становить 2 242 776,00 грн.
Згідно з п. 13.1 договору виконання цього договору забезпечуються наданням постачальником оригіналу безвідкличної, безумовної банківської гарантії у розмірі 5 % вартості договору, що становить 112 138,80 грн.
Також судом встановлено, що ТОВ "Інфініт Трейд" (принципал) забезпечило виконання договору поставки перед АТ "Українська залізниця" (бенефіціар) банківською гарантією № BGV/U-03-2-16502 від 09.12.2021 (у новій редакції), виданою АТ "Укрбудінвестбанк" (гарант).
Зокрема, за договором гарантії банк-гарант погодив наступні умови:
- безумовні та безвідкличні зобов'язання сплатити протягом 5 банківських днів з дати отримання першої письмової вимоги бенефіціара будь-яку суму, яка не перевищує 112 138,80 грн. з моменту одержання банком наступних документів: оригіналу письмової вимоги, що містить твердження про те, що принципал не виконав умов договору про закупівлю стосовно асортименту, кількості, якості та строків і виключно за цінами згідно з положеннями договору. Ця письмова вимога повинна бути підписана повноваженими особами бенефіціара (наявність повноважень підтверджується завіреними копіями відповідних довіреностей, доданими до вимоги) та скріплена печаткою бенефіціара; - належним чином завірених копій документів, що підтверджують вимоги бенефіціара за гарантією;
- гарантія вступає в силу 09.12.2021 і залишається дійсною до 01.04.2023 включно і втрачає чинність повністю та автоматично, якщо письмова вимога бенефіціара не буде в розпорядженні банку за адресою: м. Київ, вул. В. Чорновола, 8, до кінця цього дня незалежно від того, чи повернений банку оригінал указаної гарантії.
Із матеріалів справи вбачається, що 16.02.2022 Регіональною філією «Львівська залізниця» за підписами начальника та заступника начальника підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» була направлена вимога (вих. НХЛьв-1/1531 від 16.02.2022) на адресу АТ "Укрбудінвестбанк" (гарант), у якій бенефіціар повідомив гаранта про неналежне виконання принципалом (ТОВ "Інфініт Трейд") своїх зобов'язань за договором поставки, а саме - порушення строків поставки товару, у зв'язку із чим вимагав сплатити АТ "Укрбудінвестбанк" суму коштів у розмірі 112 138,80 грн. Вказана вимога із доданими до неї документами 23.02.2022 була отримана банком.
Оскільки відповіді на вказану вимогу від банку не надійшло, то 05.05.2022 АТ "Українська залізниця" повторно звернулось до гаранта з вимогою сплатити кошти за гарантією.
Зі свого боку, АТ "Укрбудінвестбанк" 17.05.2022 направило на адресу ТОВ "Інфініт Трейд" (принципал) лист про отримання вказаної вимоги, у відповідь на що останній повідомив банк (лист № 7576/-23 від 17.05.2022), що вини ТОВ "Інфініт Трейд" у порушенні строків поставки товару за договором немає, а тому вважав виконання вимоги бенефіціара недоцільним.
20.05.2022 АТ "Укрбудінвестбанк" розглянуло вимогу позивача та відмовило йому у виплаті гарантії (лист № 2715/03-2) з причин відсутності порушень зобов'язання з боку принципала (ТОВ "Інфініт Трейд"), як постачальника за договором № Л/НХ-21875/НЮ від 14.12.2021.
Указані обставини встановлені судом та учасниками справи не заперечувались. Спір між сторонами виник з приводу наявності (відсутності) підстав для сплати відповідачем суми банківської гарантії на користь позивача у правовідносинах за договором банківської гарантії.
Так, за змістом частини першої статті 546 ЦК України гарантія є видом забезпечення виконання зобов'язання. Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання урегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15 грудня 2004 року (далі - Положення).
Відповідно до підпункту 9 п. 3 Розділу І вказаного Положення гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Гарантійний випадок - це одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.
Гарантія може бути відкличною або безвідкличною. Безвідклична гарантія - це гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром. Безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов (пункт 2 Положення).
За змістом ст. 561 ЦК України, п. 27 Положення гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Згідно з п. 62 Положення бенефіціар для отримання платежу за гарантією подає до банку-гаранта безпосередньо або через банк бенефіціара (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу за гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено). Банк бенефіціара (резидент) після отримання від банку-гаранта платежу за гарантією:
1) зараховує кошти на поточний або розподільчий рахунок бенефіціара, якщо в банку відкрито рахунок, або
2) здійснює переказ коштів за реквізитами, отриманими від бенефіціара, або банку бенефіціара, або іншого авізуючого банку, якщо бенефіціару відкрито рахунок в іншому банку (п. 63 Положення).
Відповідно до п. 11, 12 Положення представлення - означає доставку документа за гарантією/контргарантією банку-гаранту/банку-контргаранту. Положенням також надано визначення належному представленню - представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія.
Як вже встановлено судом, позивач (бенефіціар) 16.02.2022 направив на адресу відповідача (зазначену у гарантії) вимогу (з посиланням на номер і дату гарантії та укладений договір поставки № Л/НХ-21875/НЮ від 14.12.2021) про виплату коштів за банківською гарантією. Вказана вимога була отримана банком 23.02.2022 (до закінчення терміну дії гарантії (01.04.2023).
Отже, судом встановлено, що вимога бенефіціара була належно представлена банку та отримана останнім у визначені умовами гарантії строк та способи, проте, була залишена відповідачем без задоволення.
Відмовляючи у виплаті гарантії та заперечуючи проти позову, банк та ТОВ "Інфініт Трейд" зазначили про те, що порушення зобов'язання з боку принципала було спричинене настанням обставин непереборної сили у виробника продукції (ТОВ "СВП "Квазар") та постачальника (ТОВ "Інфініт Трейд"), викликаних поширенням випадків захворювань на гостру респіраторну хворобу "Covid-19", а тому вина принципала у порушенні зобов'язання за договором поставки № Л/НХ-21875/НЮ від 14.12.2021 відсутня.
Однак, суд вважає такі доводи безпідставними з огляду на те, що умовами гарантії передбачено, що вимога має містити лише твердження бенефіціара, що принципал не виконав умов договору № Л/НХ-21875/НЮ від 14.12.2021, зокрема, щодо строків поставки, без необхідності обґрунтування своєї вимоги.
Так, у вимозі до банку від 16.02.2022 про сплату коштів за гарантією бенефіціар вказав, що принципал (ТОВ "Інфініт Трейд") не виконав свої зобов'язання за договором, також позивач зазначив суть порушеного зобов'язання - непоставка товару до 10.02.2022 (протягом 15 днів з моменту подання заявки покупця згідно з п. 5.4.4 договору, як це передбачено п. 5.4 договору).
Таким чином судом встановлено, що пред'явлена бенефіціаром вимога містила твердження про те, що принципал порушив свої зобов'язання за договором поставки, що полягало у непоставці товару у визначений договором строк. При цьому умовами наданої відповідачем гарантії не передбачалось доведення бенефіціаром наявності вини принципала у частковому або повному невиконанні своїх зобов'язань. У даному випадку має значення лише твердження (фіксування) бенефіціаром у вимозі про сплату коштів за гарантією факту про невиконання принципалом своїх зобов'язань за договором.
Згідно з ч. 1 ст. 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02.10.2020 у справі № 904/1156/19, відповідно до ч. 3 ст. 563 ЦК України у вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Гарант здійснює платіж по гарантії лише у випадку невиконання чи неналежного виконання принципалом основного зобов'язання (в залежності від умов гарантії).
У той же час, відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 910/17942/19 від 31.03.2021 при вирішенні спору про наявність обов'язку гаранта сплатити за гарантійні кошти в предмет доказування входить дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов'язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією.
Досліджуючи обставини настання гарантійного випадку, про які вказував бенефіціар, суд приймає до уваги те, що згідно з п. 5.4 договору, постачальник (принципал) був зобов'язаний поставити покупцю товар партіями протягом не більше 15 днів з моменту направлення (подання) заявки покупця з накладеними двома кваліфікованими електронними підписами уповноважених осіб, визначених у п. 5.4.2 договору, з електронної адреси покупця nh-mtz@railway.lviv.ua на електронну адресу постачальника infinit005@ukr.net.
Як свідчать матеріали справи, 26.01.2022 АТ "Українська залізниця" з електронної адреси nh-mtz@railway.lviv.ua направило на електронну адресу ТОВ "Інфініт Трейд" (infinit005@ukr.net) заявку № НЗ-1/Нзі-10/68 від 25.01.2022 на поставку товару (затискачів, вкладишів, з'єднувачів) на загальну суму 1 582 078,80 грн.
За таких обставин постачальник був зобов'язаний поставити продукцію, передбачену вказаною заявкою, у строк до 10.02.2022 включно (протягом 15 днів з моменту подання заявки покупцем), проте, у визначений договором строк поставку товару не здійснив.
Доводи третьої особи (ТОВ "Інфініт Трейд") про ненадання позивачем доказів, що підтверджують факт направлення АТ "Українська залізниця" заявки на поставку товару на електронну адресу постачальника, суд не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи наявна копія скріншоту електронного листа позивача із зазначенням обумовлених електронних адрес як покупця, так і постачальника. При цьому, ТОВ "Інфініт Трейд" у відповіді на вимогу банку щодо виплати гарантії бенефіціару не заперечувало факт направлення залізницею заявки № НЗ-1/Нзі-10/68 від 25.01.2022 на поставку товару, а тільки вказувало на неможливість виконання зобов'язань у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин (лист № 7576/-23 від 17.05.2022).
Також суд вважає безпідставними посилання третьої особи на неотримання ним заявки від покупця, виходячи з того, що обов'язок у ТОВ "Інфініт Трейд" поставити товар виник протягом 15 днів з моменту подання заявки покупцем, а не з моменту її отримання постачальником.
Стосовно доводів відповідача та третьої особи про те, що невиконання зобов'язання ТОВ "Інфініт Трейд" з поставки товару було спричинене настанням обставин непереборної сили, викликаних поширенням випадків захворювань на гостру респіраторну хворобу "Covid-19", про що позивача було повідомлено до закінчення строку поставки товару, то суд їх відхиляє, зважаючи на те, що вказані обставини не є підставою для несплати банківської гарантії, оскільки умовами останньої передбачалось лише направлення вимоги, яка мала відповідати умовам договору та містити твердження (повідомлення бенефіціара) про настання гарантійного випадку.
Крім того, статтею 629 ЦК України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами, а в силу положень ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Як вбачається з п. 8.1 договору сторона, яка зазнала впливу обставин непереборної сили, звільняється від відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання своїх зобов'язань. Наявність обставин непереборної сили засвідчує Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати відповідно до ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" шляхом видачі сертифіката.
Згідно з п. 8.2 договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше, ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі рекомендованим листом з описом вкладенні та сертифікатом ТППУ, що підтверджує про обставини непереборної сили.
За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.08.2022 у справі 910/15264/21, надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок..
Із матеріалів справи вбачається, що 07.02.2022 на адресу ТОВ "Інфініт Трейд" від виробника продукції надійшов лист, у якому останнім було повідомлено, що у зв'язку з розповсюдженням гострої респіраторної хвороби "Covid-19", ТОВ "СВП "Квазар" вирішило зупинити виробництво продукції на виробничих потужностях (зокрема, тих, що здійснювали виготовлення деталей контактної мережі), а тому виробник не має можливості виготовити та поставити продукцію за замовленням згідно договору поставки № 123/01/КМ від 05.04.2021.
Також 21.02.2022 ТОВ "Інфініт Трейд" (відповідачем) був отриманий сертифікат Київської обласної (регіональної) ТПП № 3200-22-0074 про настання з 24.12.2021 форс-мажорних обставин під час виконання договору поставки № Л/НХ-21875/НЮ від 14.12.2021, а саме - карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом. Указаний сертифікат 21.02.2022 був направлений РФ "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця".
Окрім сертифікату ТПП № 3200-22-0074 про наявність обставин непереборної сили ТОВ "Інфініт Трейд" до письмових пояснень надало: доповідну записку начальника виробництва ТОВ "СВП "Квазар" (виробника товару) про наявність у працівників 5-го цеху ознак гострої респіраторної хвороби Covid-19; наказ ТОВ "СВП "Квазар" № 24-Ц від 24.12.2021 про зупинення виконання робіт виробничих потужностей цеху № 5 (у тому числі затискачів, вкладишів) з 24.12.2021 з незалежних обставин, на невизначений період, акт № 2 від 24.12.2021 щодо опломбування (опечатання) виробничих потужностей.
Однак, суд зазначає, що карантин, спричинений Covid-19, встановлений з 12.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України № 211, на момент підписання договору поставки № Л/НХ-21875/НЮ від 14.12.2021 вже діяв і не був непередбачуваною обставиною для сторін договору.
Тобто укладаючи договір в період дії карантину, постачальник добровільно взяв на себе зобов'язання у погоджені сторонами строки виконати зобов'язання та міг та повинен був передбачити негативні наслідки, які можуть виникнути, пов'язані з цим, зокрема, й можливість захворювань своїх працівників або працівників виробника товару, невихід їх на роботу. Тобто, будучи обізнаним з наслідками невиконання зобов'язання, постачальник (третя особа) діяв на власний ризик. При цьому, постачальник не довів, що виробник товару намагався вирішити проблеми з персоналом якимось способом (спробував найняти інших працівників, передати виконання замовлення іншій організації - субпідряднику), як і не надав доказів вирішення постачальником спірного питання своєчасної поставки, зокрема, шляхом замовлення товару у іншого виробника.
Також зі змісту сертифікату ТТП № 3200-22-0074 вбачається, що товар, що є ідентичним з позиціями товару, зазначеними у заявці позивача, було заплановано поставити ТОВ "Інфініт Трейд" ще 23.12.2021.
Крім того, суд враховує, що у пункті 8.2 договору сторони погодили, що невиконання обов'язку за договором внаслідок дії обставин непереборної сили, можливе у разі повідомлення стороною не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення про це іншу сторону у письмовій формі рекомендованим листом з описом вкладенні та сертифікатом ТППУ, що підтверджує обставини непереборної сили.
Проте, як встановлено судом, сертифікатом ТПП настання обставин непереборної сили було засвідчено з 24.12.2021, а повідомлення позивача про їх настання було здійснене ТОВ "Інфініт Трейд" лише 08.02.2022 (мало повідомити - 02.01.2022). Також у листі від 08.02.2022 ТОВ "Інфініт Трейд" не конкретизувало, які саме обставини непереборної сили настали, а сертифікат ТТП № 3200-22-0074 був направлений позивачу лише 21.02.2022, у той час, як він мав бути наданий постачальником разом із повідомленням про настання форс-мажору, що передбачено п. 8.2 договору.
Отже, несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє ТОВ "Інфініт Трейд" права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, а тому твердження третьої особи та відповідача на невиконання постачальником обов'язку з поставки товару за договором № Л/НХ-21875/НЮ від 14.12.2021 у зв'язку з настанням обставин непереборної сили, суд вважає безпідставними.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позивач належними та достовірними доказами довів факт порушення принципалом (ТОВ "Інфініт Трейд") умов договору поставки № Л/НХ-21875/НЮ від 14.12.2021 та настання гарантійного випадку.
За таких обставин, враховуючи належне представлення позивачем банку вимоги, настання гарантійного випадку та те, що основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов'язань принципалом перед бенефіціаром, суд доходить висновку, що у відповідача виник обов'язок зі сплати гарантійних зобов'язань.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Оскільки доказів сплати суми гарантії банк не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги АТ "Українська залізниця" про стягнення грошових коштів за банківською гарантією в сумі 112 138,80 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову усі витрати, пов'язані з розглядом спору, зокрема, по сплаті судового збору, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфініт Трейд" про стягнення 112 138,80 грн. задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (01135, м. Київ, вул. В. Чорновола, 8; ідентифікаційний код 26547581) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) банківську гарантію у сумі 112 138 (сто дванадцять тисяч сто тридцять вісім) грн. 80 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Повний текст рішення складений 12 грудня 2022 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.