36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
м. Полтава Справа № 19/293-19/294
Дата прийняття постанови: 21.11.2006
Час прийняття постанови: 11 год 20 хв.
Суддя Ю.О.Коршенко
Секретар судового засідання Пістряк М.С.
за позовом Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ №0000952301/0/649 від 18 березня 2005 року, №0000952301/1/1523 від 20 травня 2005 року, №0000952301/2/2350 від 08 серпня 2005 року, №0000952301/3/4053 від 21 жовтня 2005 року, №0004692301/3/4054 від 21 жовтня 2005 року на суму 6 151 922,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 3 075 961,00 грн.
за участю прокуратури Полтавської області
Представники :
від позивача: Дмитренко А.М., Толкачов С.А., дов-ті згідно протоколу
від відповідача: Гуйванюк О.П., Зазубік Н.Т., дов-ті згідно протоколу
від прокуратури Харенко В.М. , прокурор відділу
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява АТ«Укртатнафта», м. Кременчук до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 18.03.2005р. № 0000952301/0/649, від 21.10.2005р. № 00004692301/3/4054, винесених на підставі акту перевірки від 17 березня 2005 року №168/23-120/00152307.
Виходячи з вимог пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року №2747-IV, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
23 лютого 2006 року АТ «Укртатнафта» подало до суду заяву про зміну ( уточнення ) позовних вимог, згідно якої просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000952301/0/649 від 18 березня 2005 року, №0000952301/1/1523 від 20 травня 2005 року, №0000952301/2/2350 від 08 серпня 2005 року, №0000952301/3/4053 від 21 жовтня 2005 року, №0004692301/3/4054 від 21 жовтня 2005 року, якими підприємству визначено податкове зобов'язання за платежем «частина прибутку (доходу) господарських організацій (державних казенних підприємств)» на суму 6 151 922,00 грн. та застосована штрафна санкція 3 075 961,00 грн.
Подана позивачем заява про зміну позовних вимог не суперечить вимогам статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України і приймається судом.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на безпідставність нарахування Кременчуцькою ОДПІ платежу «частина прибутку (доходу) господарських організацій (державних казенних підприємств)» в сумі 6 151 922,00 грн., штрафної санкції в сумі 3 075 961,00 грн. та вказує на відсутність підстав для застосування норм Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» при визначенні податкового зобов'язання зі вказаного платежу шляхом винесення податкових повідомлень-рішень.
Позивач обґрунтовує свою правову позицію наступним :
- згідно вимог статті 15 Закону України від 19 вересня 1991 року №1576-ХІІ «Про господарські товариства», чистий прибуток залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання;
- згідно положень пункту «д» статті 41 Закону України «Про господарські товариства», підставою для виплати дивідендів є рішення загальних зборів, до виключної компетенції яких відноситься встановлення порядку розподілу прибутку, строків та порядку виплати частки прибутку (дивідендів). Рішення про виплату дивідендів має бути зафіксовано у протоколі зборів;
- відповідно до пункту 19.5 статті 19 Статуту АТ «Укртатнафта», розмір грошової суми прибутку Компанії, що підлягає розподілу між акціонерами у вигляді дивідендів, затверджується Загальними Зборами акціонерів. Дивіденди виплачуються один раз на рік з чистого прибутку Компанії;
- загальними зборами акціонерів АТ «Укртатнафта» від 12 листопада 2004 року було прийнято рішення про розподіл чистого прибутку та нарахування дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році пропорційно між кожним акціонером;
- статтею 7 Закону України «Про систему оподаткування» обумовлена неможливість змін податкових ставок і запровадження механізму справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
Відповідач у відзиві на позов, письмових поясненнях у справі та в судових засіданнях позовні вимоги відхилив з тих підстав, що АТ “Укртатнафта» неправомірно не нараховувало та не сплатило до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році в сумі 6 151 922,00 грн.
Підставою для донарахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року Кременчуцька ОДПІ вважає положення статті 72 Закону України від 27 листопада 2003 року №1344-ІV «Про Державний бюджет України на 2004 рік», відповідно до якої «акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах».
Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу) встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2004 року №405 «Про затвердження Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році».
Згідно положень пункту 2 зазначеної Постанови, для господарських товариств та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), норматив відрахувань становить 15 відсотків чистого прибутку.
Кременчуцька ОДПІ посилається на те, що оскільки зазначені вище нормативні акти є чинними, не визнанні неконституційними у встановленому законом порядку, АТ «Укртатнафта», поряд з нарахованими на частку Фонду державного майна України дивідендами, зобов'язано було нарахувати та сплатити до загального фонду Державного бюджету України ще й частину прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року.
Прокурор позицію Кременчуцької ОДПІ підтримує, вважає вимоги позивача такими, що задоволенню не підлягають.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Кременчуцькою ОДПІ була проведена позапланова документальна перевірка АТ «Укртатнафта» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 жовтня 2003 року по 30 вересня 2004 року. За результатами перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений Акт №168/23-120/00152307 від 17 березня 2005 року.
На підставі Акту перевірки 18 березня 2005 року Кременчуцька ОДПІ винесла податкове повідомлення-рішення №0000952301/0/649, яким підприємству була визначена сума податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на загальну суму 6 151 922,00 грн.
АТ «Укртатнафта» оскаржило податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ в адміністративному порядку на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 20 травня 2005 року Кременчуцька ОДПІ відмовила в задоволенні скарги АТ «Укртатнафта».
На підставі вказаного рішення, 20 травня 2005 року Кременчуцькою ОДПІ винесено нове податкове повідомлення-рішення №0000952301/1/1523, яким підприємству доведений новий строк сплати податкового зобов'язання.
АТ «Укртатнафта» оскаржило винесені Кременчуцькою ОДПІ повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації у Полтавській області. За результатами розгляду скарги підприємства Державною податковою адміністрацією у Полтавській області податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000952301/0/649 від 18 березня 2005 року та №0000952301/1/1523 від 20 травня 2005 року залишені без змін.
08 серпня 2005 року на підставі рішення ДПА у Полтавській області, Кременчуцькою ОДПІ винесене нове податкове повідомлення-рішення №0000952301/2/2350, яким до АТ “Укртатнафта» доведено новий строк сплати податкового зобов'язання у вигляді «частини прибутку (доходу) господарських організацій (державних казенних підприємств)».
10 серпня 2005 року АТ «Укртатнафта» була направлена скарга до Державної податкової адміністрації України. Рішенням Державної податкової адміністрації України від 12 жовтня 2005 року про результати розгляду скарги залишені без змін податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000952301/0/649 від 18 березня 2005 року, №0000952301/1/1523 від 20 травня 2005 року, №0000952301/2/2350 від 08 серпня 2005 року та застосований штраф у розмірі 50% оскаржуваної суми.
21 жовтня 2005 року за результатами розгляду скарги Державною податковою адміністрацією України, Кременчуцькою ОДПІ винесене нове податкове повідомлення-рішення №0000952301/3/4053, яким до підприємства доведено новий строк сплати податкового зобов'язання за платежем «частини прибутку (доходу) господарських організацій (державних казенних підприємств)». Крім того, винесене окреме податкове повідомлення-рішення №0004692301/3/4054, яким підприємству визначена сума штрафних (фінансових) санкцій за платежем «частина прибутку (доходу) господарських організацій (державних казенних підприємств)» на загальну суму 3 075 961,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, прокурора, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог АТ «Укртатнафта» та безпідставність застосування Кременчуцькою ОДПІ норм Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» при визначенні податкового зобов'язання з частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства у 2003 році шляхом винесення податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступномого :
Закрите акціонерне товариство транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» створена у відповідності з Указом Президента України від 29.11.1994р. №704/94 і Президента Республіки Татарстан від 13.12.1994р. №УП-883 «Про створення транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укртатнафта» та на підставі Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Татарстан «Про створення та діяльність закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» від 27.07.1995р. на базі Відкритого акціонерного товариства «Кременчукнафтаоргсинтез».
Одним із акціонерів АТ «Укртатнафта» є Фонд державного майна України (пункт 1.4 статті 1 Статуту АТ «Укртатнафта»). Частка держави в статутному фонді підприємства становить 43,054%.
Відповідно до вимог пункту 19.5 статті 19 Статуту АТ «Укртатнафта», розмір грошової суми прибутку Компанії, що підлягає розподілу між акціонерами у вигляді дивідендів, затверджується Загальними Зборами акціонерів. Дивіденди виплачуються один раз на рік з чистого прибутку Компанії.
Вказані положення Статуту АТ «Укртатнафта» кореспондуються з вимогами пункту «д» статті 41 Закону України «Про господарські товариства», відповідно до якого підставою для виплати дивідендів є рішення загальних зборів, до виключної компетенції яких відноситься встановлення порядку розподілу прибутку, строків та порядку виплати частки прибутку (дивідендів). Рішення про виплату дивідендів має бути зафіксовано у протоколі зборів.
Відповідно до положень статті 15 Закону України «Про господарські товариства», рішенням загальних зборів акціонерного товариства прибуток може бути направлений не на виплату дивідендів, а на інші цілі, наприклад, на розвиток виробництва підприємства.
12 листопада 2004 року Загальними зборами акціонерів АТ«Укртатнафта» було прийнято рішення розподіл прибутку та нарахування дивідендів пропорційно між кожним акціонером за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році. За результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 року вирішено дивіденди не нараховувати.
Таким чином, Держава як акціонер АТ «Укртатнафта», отримало частину прибутку товариства за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року, розраховану відповідно до вимог законодавства, що регулює діяльність господарських товариств. Встановлення будь-яких пільг чи привілеїв щодо отримання дивідендів є порушенням конституційного принципу рівності усіх суб'єктів права власності.
Однак, Кременчуцькою ОДПІ було нараховано і зобов'язано АТ «Укртатнафта» сплатити до Державного бюджету України частину прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році на підставі статті 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік».
Згідно вимог вказаної статті, акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах».
Норматив і порядок відрахування зазначеної частини прибутку (доходу) встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2004 року №405 «Про затвердження Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році» і становить 15 відсотків чистого прибутку.
Кременчуцька ОДПІ вважає і прирівнює вказаний платіж до дивідендів і вказує на обов'язок АТ «Укртатнафта» відображати нарахування вказаного платежу у рядку 21 декларації про прибуток («Дивіденди та прирівняні до них платежі, які сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними чи комунальними підприємствами»).
Викладена позиція податкового органу суд вважає помилковою виходячи з наступного:
Згідно вимог частини 2 пункту 1.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до дивідендів прирівнюється платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю.
Зазначений платіж включено до пункту 3 частини першої статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» і віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Платіж у вигляді частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, передбачений статтею 72 Закону України «Про Державний бюджет на 2004 рік», до переліку загальнодержавних або місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених статтями 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», не включений.
Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів здійснюється Верховною Радою України відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
Будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.
Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України «Про систему оподаткування», сплаті не підлягають, що встановлено частиною сьомою статті 1 зазначеного Закону.
Частиною 2 статті 7 Закону України «Про систему оподаткування» окремо обумовлена неможливість змін податкових ставок і запровадження механізму справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
Відповідно до вимог пункту 20 статті 2 Бюджетного кодексу України, Закон України "Про Державний бюджет України" - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» не є законом про оподаткування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2004 року № 405 «Про затвердження Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році» є підзаконним нормативним актом, а тому не може встановлювати ставки податків, зборів (обов'язкових платежів) та механізм їх справляння.
З викладеного вбачається, що платіж у вигляді частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання не включений до переліку загальнодержавних або місцевих податків, зборів (обов'язкових платежів), а його розмір та механізм справляння встановлений підзаконним нормативним актом.
Відповідно платіж у вигляді частини прибутку (доходу), донарахований АТ «Укртатнафта», не може бути віднесений до податку, збору (обов'язкового платежу). Отже, у Кременчуцької ОДПІ відсутні підстави для застосування норм Закону № 2181, оскільки даний Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).
Підпунктом 6.1 статті 6 Закону №2181 встановлено, що у разі коли сума податкового зобов'язання самостійно розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати.
В податкових повідомленнях-рішеннях, що є предметом спору, Кременчуцька ОДПІ посилається на порушення АТ «Укртатнафта» положень статті 72 Закону України «Про Державний бюджет на 2004 рік», тобто закону, який регулює бюджетні відносини.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, позовні вимоги є правомірними, законними, відповідачем не спростовані і є доведеними.
Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність у Кременчуцької ОДПІ підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про донарахування АТ «Укртатнафта» частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та застосування штрафних санкцій.
На підставі матеріалів та керуючись ст.ст. 94, 158- 163 КАС України, суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2 Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000952301/0/649 від 18 березня 2005 року, №0000952301/1/1523 від 20 травня 2005 року, №0000952301/2/2350 від 08 серпня 2005 року, №0000952301/3/4053 від 21 жовтня 2005 року, №0004692301/3/4054 від 21 жовтня 2005 року, якими підприємству визначено податкове зобов'язання за платежем «частина прибутку (доходу) господарських організацій (державних казенних підприємств)» на суму 6 151 922,00 грн. та застосована штрафна санкція 3 075 961,00 грн.
3Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (39609, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 00152307) -3,40 грн. відшкодування витрат по сплаті держмита.
Видати виконавчий документ з набранням постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ю.О.Коршенко