Постанова від 27.11.2006 по справі 19/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Полтава Справа № 19/295

Дата прийняття постанови: 27.11.2006

Час прийняття постанови: 15.00 год

Суддя Ю.О.Коршенко

Секретар судового засідання Пістряк М.

за позовом Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ№0000942301/2/2351 від 08 серпня 2005 року на суму 2 892 057,00 грн

за участю прокуратури Полтавської області

Представники :

від позивача: Дмитренко А.М., Ковальчук О.М. - дов-ті згідно протоколів

від відповідача: Лазоренко І.В., Зазубік Н.Т., Дерюгіна Л.І.,Гуйванюк О.П.- дов-ті згідно протоколів

від прокуратури : Харенко В.М., прокурор відділу

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява АТ«Укртатнафта», м. Кременчук до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 08 серпня 2005 року №0000942301/2/2351, винесеного на підставі акту перевірки КОДПІ від 17 березня 2005 року №168/23-120/00152307 «Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства закритим акціонерним товариством транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укртатнафта» код за ЄДРПОУ - 00152307 за період з 01.10.2003р. по 30.09.2004р. згідно Постанови старшого слідчого ОВС СВПМ ДПА у Полтавській області капітана податкової міліції С.В. Джуяна від 09.11.2004р. та правильності ведення збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.01.2002р. по 31.12.2004р. згідно Доручення слідчого СОГ СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ капітана податкової міліції Гусача О.М. від 04.02.2005р. №44/26-09».

Виходячи з вимог пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року №2747-IV, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. По справі в судовому засіданні 21.11.2006 р. сторонам об"являлась перерва до 27.11.2006 р. .

23 лютого 2006 року АТ «Укртатнафта» подало до суду заяву про зміну ( уточнення ) позовних вимог, згідно якої позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000942301/2/2351 від 08 серпня 2005 року, №0000942301/3/4052 від 21 жовтня 2005 року, якими підприємству визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб» на загальну суму 2 892 057,00 грн. Подана позивачем заява про зміну позовних вимог не суперечить вимогам статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України і приймається судом.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на безпідставність донарахування Кременчуцькою ОДПІ податку на прибуток в сумі 1 440 587,00 грн. у зв'язку з невключенням до складу валового доходу суми заборгованості за договором переробки нафтової сировини від 07 березня 2001 року № 1246 після спливу строку позовної давності та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 451 470,00 грн.

АТ «Укртатнафта» обґрунтовує неправомірність донарахувань Кременчуцької ОДПІ тим, що виконання зобов'язань за вказаним вище договором було предметом розгляду арбітражним судом Полтавської області, за результатам якого винесено рішення по справі № 12/186 від 22 червня 2001 року, яким АТ «Укртатнафта» зобов'язано відвантажити нафтопродукти на користь ТОВ «ЄС Нафта» без попередньої сплати акцизного збору.

25 лютого 2002 року постановою державного виконавця ВДВС Автозаводського управління юстиції м. Кременчука було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №12/186, яке на час проведення перевірки було зупинено у зв'язку з введенням мораторію на вимоги кредиторів.

Позивач, в обґрунтування своєї правової позиції посилається на положення статті 124 Конституції України, відповідно до якої судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Таким чином, позивач вважає, що АТ «Укртатнафта» повинно було виконати рішення суду після усунення обставин, що зумовили зупинення виконавчого провадження, і не мало будь-яких правових підстав для списання вартості у вказаних обсягах нафтопродуктів.

Також АТ “Укртатнафта» не погоджується з нарахуванням Кременчуцькою ОДПІ штрафних санкцій в сумі 1 451 470,00 грн., з яких 1 152 470,00 грн. застосованих у зв'язку з донарахуванням основної суми податку на прибуток і 299 000,00 грн. - за несвоєчасне списання заборгованості по договорам переробки нафти 1999-2001 років і, відповідно, несвоєчасне включення сум доходів до складу валового доходу.

При цьому позивач посилається на відсутність правової підстави для застосування штрафних санкцій в сумі 299 000,00 грн. з огляду на те, що строк позовної давності за договорами переробки нафти не сплинув і Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачено нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне включення сум доходів до складу валового доходу.

Відповідач у відзиві на позов, письмових поясненнях та у судових засіданнях позовні вимоги відхилив з тих підстав, що АТ “Укртатнафта» неправомірно не віднесло до складу валового доходу заборгованість, яка залишилась нестягнутою після спливу строку позовної давності.

Підставою для донарахування податку на прибуток Кременчуцька ОДПІ вважає вимоги підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого до валового доходу відносяться доходи з інших джерел, але не виключно у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг) безоплатно наданих платнику податків у звітному періоді тощо.

Також, Кременчуцька ОДПІ вважає, що в порушення вказаних вище положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», АТ «Укртатнафта» несвоєчасно включило до складу валового доходу заборгованість, по який минув строк позовної давності, що призвело до несвоєчасної сплати податку на прибуток. У зв'язку із зазначеним, Кременчуцькою ОДПІ були нараховані штрафні санкції в сумі 299 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив :

Кременчуцькою ОДПІ була проведена позапланова документальна перевірка АТ «Укртатнафта» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 жовтня 2003 року по 30 вересня 2004 року і правильності ведення збору за забруднення навколишнього природного середовища. За результатами перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт №168/23-120/00152307 від 17 березня 2005 року.

На підставі Акту перевірки 18 березня 2005 року Кременчуцька ОДПІ винесла податкове повідомлення-рішення №0000942301/0/648, яким підприємству була визначена сума податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб» на загальну суму 9 069 000,00 грн.

АТ «Укртатнафта» оскаржило податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ в адміністративному порядку на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Рішенням “Про результати розгляду первинної скарги» від 20 травня 2005 року Кременчуцька ОДПІ відмовила в задоволенні скарги АТ «Укртатнафта» від 25 березня 2005 року №14/08-648 і залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2005 року №0000942301/0/648.

У зв'язку з цим, 20 травня 2005 року Кременчуцькою ОДПІ винесене нове податкове повідомлення-рішення №0000942301/1/1524, яким до підприємства доведений новий строк сплати податкового зобов'язання.

За результатами розгляду скарги підприємства Державною податковою адміністрацією у Полтавській області були скасовані податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000942301/0/648 від 18 березня 2005 року і №0000942301/1/1524 від 20 травня 2005 року в частині визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток на загальну суму 6 176 943,00 грн. (3 543 213,00 грн. - основного платежу; 2 633 730,00 грн. - штрафних санкцій).

08 серпня 2005 року на підставі рішення ДПА у Полтавській області, Кременчуцькою ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення №0000942301/2/2351, яким АТ «Укртатнафта» визначена сума податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб» на суму 2 892 057,00 грн.

Відповідно до вимог статті 6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21 червня 2001 року №253, податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо податковий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) внаслідок їх адміністративного оскарження з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій).

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000942301/0/648 від 18 березня 2005 року, №0000942301/1/1524 від 20 травня 2005 року є відкликаними з 08 серпня 2005 року - дня отримання АТ “Укртатнафта» нового податкового повідомлення-рішення.

10 серпня 2005 року АТ «Укртатнафта» була направлена скарга до Державної податкової адміністрації України. Рішенням ДПА України скарга АТ «Укртатнафта» залишена без задоволення, сума нарахованого податкового зобов'язання - без змін.

21 жовтня 2005 року за результатами розгляду скарги Державною податковою адміністрацією України, Кременчуцькою ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення №0000942301/3/4052, яким до підприємства доведено новий строк сплати податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб».

При прийнятті рішення суд враховує наступне :

1 ) 07 березня 2001 року між АТ «Укртатнафта» і ПП «Нафтохімпорт» був укладений договір № 1246 про надання послуг по переробці давальницької сировини.

Власник вироблених нафтопродуктів ПП «Нафтохімпорт» продав частину нафтопродуктів ТОВ «ЄС-Нафта» згідно договору купівлі-продажу №1/1103 від 11 березня 2001 року.

В свою чергу, ТОВ «ЄС Нафта» звернулося із позовною заявою до арбітражного суду Полтавської області з позовною заявою про зобов'язання АТ «Укртатнафта» відвантажити ТОВ «ЄС Нафта» нафтопродукти без сплати акцизного збору.

Арбітражний суд Полтавської області рішенням від 22 червня 2001 року у справі №12/186 зобов'язав АТ «Укртатнафта» відвантажити ТОВ «ЄС Нафта» нафтопродукти без попередньої сплати акцизного збору. 30 листопада 2001 року судом був виданий наказ №12/186.

25 лютого 2002 року постановою державного виконавця ВДВС Автозаводського управління юстиції м. Кременчука було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №12/186, яке на час проведення перевірки було зупинено у зв'язку з введенням мораторію на вимоги кредиторів.

Податкова інспекція, в свою чергу, вважає неправомірним не включення до складу валового доходу заборгованості, по якій минув строк позовної давності.

На думку Кременчуцької ОДПІ, з дня прийняття рішення арбітражним судом Полтавської області 22 червня 2001 року почався перебіг позовної давності для вимоги ТОВ «ЄС Нафта» про відвантаження нафтопродуктів. Відповідно, вказаний термін позовної давності минув в ІІ кварталі 2004 року. При цьому Кременчуцька ОДПІ посилається на положення статті 264 Цивільного кодексу України ( що є тотожним відповідним положенням ЦК УРСР 1963 р. ) , відповідно до якої позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного або кількох боржників. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

У зв'язку з викладеним, Кременчуцька ОДПІ вважає, що з дня прийняття рішення арбітражним судом Полтавської області, а саме з 22 червня 2001 року, перебіг строку позовної давності почався заново і скінчився в другому кварталі 2004 року. Таким чином, на думку відповідача, АТ «Укртатнафта» безпідставно не включило до складу валового доходу заборгованість в сумі 5 762 347,73 грн., по якій в ІІ кварталі 2004 року минув строк позовної давності, а отже занизило податкове зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2004 року на суму 1 440 587 грн.

Викладена позиція податкового органу є помилковою виходячи з наступного:

Згідно вимог статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Виходячи з викладених вище положень Цивільного кодексу слід дійти висновку, що протягом трьох років особа має право звернутися за захистом свого порушеного права.

Статтею 264 Цивільного кодексу України врегульований порядок переривання строку позовної давності. Зокрема, частиною 2 встановлено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Таким чином, якщо особа звертається за захистом свого порушеного права, зокрема шляхом пред'явлення позову, строк позовної давності переривається. І лише у випадку, якщо особа не досягла бажаного результату і не захистила своє право, після усунення обставин, що спричинили його переривання, перебіг позовної давності починається заново.

Якщо особа захистила своє порушене право в судовому порядку, перебіг строку позовної давності заново не починається.

Отже, оскільки ТОВ «ЄС-Нафта» звернулось до арбітражного суду Полтавської області з позовом до АТ «Укртатнафта» про відвантаження нафтопродуктів по договору переробки нафти від 07 березня 2001 року без сплати акцизного збору і отримало рішення про задоволення позовних вимог, відсутні правові підстави для відрахування строку позовної давності з дня прийняття даного рішення судом.

Подальше невиконання вказаного рішення обумовлене зупиненням виконавчого провадження у зв'язку з наявністю мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно постанови державного виконавця від 25 лютого 2002 року.

Поновлено виконавче провадження було лише 18 січня 2006 року та цього ж дня закінчено у зв'язку зі скасуванням рішення суду, на підставі якого було видано наказ. Постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Полтавської області про поновлення та закінчення виконавчого провадження залучені до матеріалів справи.

Враховуючи той факт, що до 18 січня 2006 року виконавче провадження по стягненню з АТ «Укртатнафта» нафтопродуктів на користь ТОВ «ЄС-Нафта» тривало, у АТ «Укртатнафта» не було правових підстав для списання вказаних нафтопродуктів з огляду на вимоги статті 124 Конституції України, якою встановлений принцип обов'язковості судового рішення.

Отже висновок Кременчуцької ОДПІ про безпідставне несписання позивачем заборгованості перед ТОВ «ЄС-Нафта» зроблений без урахування вимог чинного законодавства України і судом відхиляється як необґрунтований.

2 ) стосовно нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій в сумі 299 000,00грн., то Кременчуцька ОДПІ вважає, що оскільки трирічний термін позовної давності за договорами переробки нафти, укладеними в 1999-2001 сплинув, АТ «Укртатнафта» зобов'язано було списувати заборгованість в податкових періодах, на які припадав термін спливу строків позовної давності за вказаними договорами. Перелік договорів міститься в додатку до акту перевірки без номеру і залучений до матеріалів справи.

Кременчуцька ОДПІ обґрунтовує свою правову позицію посиланням на підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого до валового доходу відносяться доходи з інших джерел, але не виключно у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг) безоплатно наданих платнику податків у звітному періоді тощо.

Оскільки АТ «Укртатнафта» списало заборгованість по договорам переробки нафти 1999-2001 років несвоєчасно, що відповідно вказане призвело до несвоєчасного включення сум доходів до складу валового доходу і тому Кременчуцькою ОДПІ було застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 299 000,00 грн. на підставі пункту 17.1.6 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Вказану позицію Кременчуцької ОДПІ суд вважає помилковою і не приймає до уваги з наступних підстав:

В Акті перевірки від 17 березня 2005 року Кременчуцька ОДПІ зазначає, що з урахуванням вимог статті 257 Цивільного кодексу України, АТ “Укртатнафта» несвоєчасно списало заборгованість за договорами переробки нафтової сировини 1999-2000 років на суму 10 379 884,19 грн. у зв'язку із закінченням строку позовної давності. При цьому Кременчуцька ОДПІ посилається на додаток до акту перевірки без номеру, який містить перелік договорів переробки нафти за період 1999-2001 рік на суму 10 707 852,8 грн.

Згідно вимог пункту 1.5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002 року № 429 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового та валютного законодавства.

Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 1.7 Порядку).

Згідно вимог пункту 2 розділу ІІ Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Кременчуцькою ОДПІ в Акті перевірки при висвітленні питання включення до складу валового доходу сум заборгованості, по який минув строк позовної давності, жодної із викладених вище вимог дотримано не було.

При цьому суд погоджується з тим, що договори переробки нафтової сировини за своєю правовою природою є договорами підряду, строк виконання зобов'язання в яких не встановлений. Відповідно до вимог частини 1 статті 165 Цивільного кодексу УРСР, яка кореспондується з пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання у будь-який час, а боржник зобов'язаний виконати зобов'язання протягом семи днів.

Таким чином, право замовника на отримання нафтопродуктів може вважатись порушеним, якщо доведено, що його вимога про відвантаження нафтопродуктів не була виконана протягом семі днів з дня її пред'явлення.

Згідно вимог частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Кременчуцькою ОДПІ не доведені факти звернення контрагентів АТ «Укртатнафта» за договорами переробки нафти 1999-2001 років з вимогами про відвантаження нафтопродуктів, що виключає можливість визначити момент, з якого права замовників вважаються порушеними. Відповідно, відсутні обставини, за яких можливо визначити, чи порушені права контрагентів АТ «Укртатнафта» і з якого часу необхідно відраховувати термін позовної давності.

Суд також приймає до уваги, що підставою для нарахування штрафних санкцій є стаття 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Згідно вимог підпункту 17.1.3 вказаної статті, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпунктом 17.1.6 визначено, що у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Виходячи зі змісту зазначених положень, нарахування штрафних санкцій на підставі підпунктів 17.1.3, 17.1.6 можливе лише за умови нарахування суми податкового зобов'язання (основного платежу) податковим органом.

Оскільки основна сума платежу за вказане несвоєчасне включення доходів до складу валового доходу Кременчуцькою ОДПІ визначена не була, нарахування одних лише штрафних санкцій суперечить приписам статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і підлягає застосуванню при вирішенні даного спору.

На підставі викладеного, слід дійти висновку про відсутність порушення АТ «Укртатнафта» вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі матеріалів та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити .

2Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0000942301/2/2351 від 08 серпня 2005 року, №0000942301/3/4052 від 21 жовтня 2005 року., якими АТ «Укртатнафта» визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб» в сумі 2 892 057,00 грн.

3Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (39609, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 00152307 ) -3,40 грн. відшкодування витрат по сплаті держмита.

Видати виконавчий документ з набранням рішенням законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ю.О.Коршенко

Попередній документ
1077995
Наступний документ
1077997
Інформація про рішення:
№ рішення: 1077996
№ справи: 19/295
Дата рішення: 27.11.2006
Дата публікації: 02.11.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Держ.податковою адміністрацією або її територіальним органом; Інший акт, що видано Держ.податковою адміністрацією або її територіальним органом
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.07.2012)
Дата надходження: 22.12.2011
Предмет позову: стягнення заборгованості по договору 1 833 285,22 грн