Справа № 127/23887/22
Провадження № 33/801/982/2022
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Курбатова І. Л.
Доповідач: Денишенко Т. О.
12 грудня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Денишенко Т. О., за участі захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Малика О. В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Малика Олександра Володи-мировича на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 14 жовтня 2022 року серії БР № 233956, складеного у м. Вінниці по вул. Київській, 175, поліцейським взводу № 2 роти № 1 БУПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Каськом С.В., вдень 14 жовтня 2022 року о 12.40 годині у м. Вінниці по вул. Київській, 175 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння. Огляд водія на стан сп'яніння проводився у медичному закладі Комунальне некомерційне підпри-ємство «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради» ( далі - КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» ) лікарем-наркологом, про що складений висновок № 1365. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16 лис-топада 2022 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного право-порушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 у дохід держави 496,20 гривень судового збору.
Не погоджуючись із такою постановою судді суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 адвокат Малик О. В. оскаржує її в апеляційному порядку, просить дану постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення у діях підзахисного. Захисник вважає по-станову суду незаконною, необґрунтованою, винесеною за невідповідності матеріа-лам та обставинам справи. Доводи адвокат обґрунтовує тим, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспорт-ним засобом, а із доданого до справи відеозапису убачається, що на момент початку зйомки події працівники полі-ції уже спілкувалися із водієм, автомобіль якого був припаркованим. Крім того, даний відеозапис є неналежним доказом, адже складається з окремих корегованих частин. Тобто відеозапис не є безперервним, повним. Адвокат вважає, що працівниками поліції допущено порушення вимог статті 266 КУпАП, а також Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки свідки при проведенні огляду, ураховуючи, що відеозапис не здійснювався безперервно, залучені не були.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення по апеляційній скарзі захисника ОСОБА_1 адвоката Малика О. В., який підтримав доводи скарги, просить її вимоги задоволити у повному обсязі, дослідивши та ретельно проаналізувавши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши її у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхи-лення їх місцевим судом.
З матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення від 14 жовтня 2022 року серії БР № 233956, складеного у м. Вінниці по вул. Київській, 175, убачається, що 14 жовтня 2022 року о 12.40 годині у м. Вінниці по вул. Київсь-кій, 175 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Corolla», держав-ний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння. Медич-ний огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі лікарем-наркологом, про що складений висновок № 1365. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог пункту 2.9а Правил дорожнього руху.
До протоколу про адміністративне правопорушення додане направлення на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу КП ВОНД «Соціотерапія» з метою виявлення стану сп'яніння у зв'язку із виявленими у ОСОБА_1 ознаками сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість обличчя, а також висновок КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» Вінницької обласної ради» від 14 жовтня 2022 року № 1356, згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання амфетаміну ( алкотест 6820 - 0,00‰, ан. сечі на мультитест: ам-фетамін - позитивно ). Також до протоколу доданий рапорт поліцейського, яким скла-дений протокол про адміністративне правопорушення, де зазначено, що під час не-сення служби за порушення Правил дорожнього руху був зупинений транспортний засіб «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час спілкування із водієм ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість обличчя. Водієві запропоновано у встановленому законом порядку пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що він погодився у присутності лікаря-нарколога в КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР»; висновок № 1365 позитивний - «амфетамін». До протоколу про адміністративне правопорушення доданий відеозапис з нагрудної камери поліцейсь-кого, де зафіксована хронологія події 14 жовтня 2022 року за участі ОСОБА_1 з моменту зупинки керованого ним транспортного засобу і до закінчення проведення огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, фіксування його результатів та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Належить підкреслити, що жодних зауважень стосовно дій поліцейських та безпосередньо щодо процедури огляду ОСОБА_1 не заявляв, не суперечив вимогам правоохоронців та спокійно виконував усі їхні вказівки.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, накладаючи на нього адміністра-тивне стягнення, передбачене санкцією інкримінованої йому норми КУпАП, суд пер-шої інстанції виходив з того, що вина особи у вчиненні адміністративного правопо-рушення цілком доведена матеріалами справи, а саме вищезазначеними доказами.
Переглядаючи справу в порядку апеляційного провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що з висновком суду першої інстанції, викладеним в оскаржуваній постанові від 16 листопада 2022 року, слід погодитися, оскільки він ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному і справедливому дослідженні усіх обставин спра-ви, наявних у ній доказів у їх сукупності щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчи-ненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне пра-вопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного пра-вопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають зна-чення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адмі-ністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими до-казами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, актами огляду, тим-часового затримання, а також іншими документами.
Пунктом дванадцятим розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв
транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті четвертому розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближ-чого закладу охорони здоров'я. Згідно з пунктом четвертим розділу І цієї Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння ( крім запаху алкоголю з порожнини рота ); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Вказані ознаки, а саме неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук були виявлені поліцейськими під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , що стало підставою для направлення його для проходження огляду до медичного закладу.
Огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я ( пункт шостий розділу І Інструкції ).
Згідно з вимогами пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій на вимогу полі-цейського повинен в установленому порядку пройти медичний огляд з метою вста-новлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Форма на-правлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкоголь-ного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських пре-паратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Розділом ІІІ вищевказаної Інструкції визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння у закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів, згідно з пунктом третім якого огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення
стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я.
Згідно з висновком КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» Вінницької обласної ради» від 14 жовтня 2022 року № 1365, складеного о 13.45 годині та підписаного лікарем ОСОБА_2 , за результатами огляду ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання амфетаміну: алкотест 6820 - 0,00 о/оо, ан. сечі на мульти-тест: амфетамін - позитивно.
Оскаржуючи постанову суду першої інстанції, адвокат посилається на відсут-ність доказів керування підзахисним транспортним засобом, оскільки згідно доданого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського автомобіль був припаркований, тобто автомобіль не був приведений в рух, а отже ОСОБА_1 ним не керував. При цьому захисник зауважив, що судом першої інстанції відеозапис не досліджувався.
Однак такі доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, оскільки пов-ністю спростовуються як змістом оскаржуваної постанови, так і долученим до справи відеозаписом. Належить зазначити, що судом першої інстанції надана повна, об'єк-тивна оцінка дій ОСОБА_1 , а також ґрунтовно досліджений відеозапис із нагрудної камери поліцейського, за яким належить погодитися, що автомобіль ОСОБА_1 не був припаркований на узбіччі дороги, а був зупинений працівниками поліції на блокпості при в'їзді у м. Вінницю, що повністю спростовує аргументи скарги.
Разом із тим адвокат Малик О. В. вказує на неналежність як доказу вказаного відеозапису з нагрудної камери поліцейського, оскільки він складається із фрагментів, не є безперервним, що суперечить законодавству.
Належить визнати необґрунтованість доводів апеляційної скарги у цій частині, оскільки відеозапис на оптичному диску записаний єдиним відеофайлом. Хоча він складається з частин, але загалом є хронологічним від моменту зупинки транспорт-ного засобу під керуванням ОСОБА_1 і до складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги щодо порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння унаслідок незалучення свідків, оскільки згідно з положеннями статті 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лікарем-наркологом у присутності поліцейського і за нормами чинного законодавства ця процедура не потребує залучення свідків.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, наведених у постанові суду від 16 листопада 2022 року, оскільки вина правопорушника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, цілком доведена матеріалами справи та зібраними у ній доказами.
Україна як Висока Договірна Сторона Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, право на справедливий суд, закріплене у статті 6 цієї Конвенції, згідно з пунктом першим якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерело права.
Вимога пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і осново-положних свобод щодо обґрунтування судових рішень не може розумітися як обов'-язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Міра, до якої суд має вико-нати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, Європейський суд з прав людини, від 10 лютого 2010 року; Проніна проти України, № 63566/00, § 23, Європейський суд з прав людини, від 18 липня 2006 року ). Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання у першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови у прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Наведені в апеляційній скарзі аргументи у цілому не свідчать про порушення судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 норм матеріального чи процесуального права, не спростовують правильний висновок судді суду першої інстанції, оскільки вина скаржника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи. З урахуванням наведеного посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі апеляційний суд вважає необґрунтованими та не знаходить законних підстав для їх задоволення. Апеляційний суд вважає доцільним зазначити, що розгляд адміністративної справи відносно ОСОБА_1 здійснений судом першої інстанції ґрунтовно, об'єктивно, справедливо, неупереджено, у послідовний спосіб, із застосуванням виключно правового підґрунтя процедури, визначеної КУпАП.
Відтак, на підставі вищевикладеного апеляційний суд дійшов переконання про відсутність законних підстав для скасування правильної, належно умотивованої постанови судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП.
Керуючись нормами статті 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Малика Олександра Володимировича залишити без задоволення.
Постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною, касаційному оскарженню вона не підлягає.
Суддя
Вінницького апеляційного суду Т. О. Денишенко