Справа № 212/3543/20
1-кп/212/127/22
09 грудня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, клопотання сторони захисту про проведення експертизи у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020040730000545 від 03.03.2020 року та за №12020040730000092 від 11.01.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України, -
встановив:
На розгляді суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Стороною захисту, зокрема обвинуваченим ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_5 , подано клопотання про проведення дактилоскопічної експертизи у об?єднаних кримінальних провадженнях, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12020040730000545 від 03.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України та у кримінальному провадженні за №12020040730000092 від 11.01.2020 р. за обвинуваченням останнього, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України.
У судовому засіданні вказане клопотання стороною захисту підтримано.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти клопотання, просив відмовити, оскільки воно необгрунтоване та заявлене з метою затягування судового розгляду.
Суд розглянувши клопотання сторони захисту приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення, виходячи з наступного.
Суд, розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про проведення судової дактилоскопічної експертизи у об?єднаних кримінальних провадженнях, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12020040730000545 від 03.03.2020 року за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України та у кримінальному провадженні за №12020040730000092 від 11.01.2020 р. за обвинуваченням останнього, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, зауважує наступне.
Ст. 332 КПК України передбачає, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права, зазначено у ч. 1 ст. 242 КПК України.
Статтею 7 ЗУ «Про судову експертизу» передбачено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мін'юсту № 53/5 від 08.10.1998 року (зі змінами та доповненнями) основними видами (підвидами) експертизи у тому числі є: криміналістична експертиза слідів рук (дактилоскопічна експертиза) основними завданнями якої є: ідентифікація особи за слідами її рук, які залишені на місці події. Якщо версія про особу, що залишила слід, ще не висунута, а також якщо слідчий вважає за потрібне встановити, чи є на предметах обстановки місця події невидимі або слабовидимі сліди, перед експертом може постати питання про наявність такого роду слідів і їх придатність для ідентифікації особи. Експертиза слідів рук вирішує і ряд неідентифікаційних завдань, пов'язаних з визначенням механізму слідоутворення, особливостями будови руки, яка залишила слід, деякими іншими характеристиками слідоутворювального об'єкта (п. 6.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року (зі змінами та доповненнями у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5).
Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування у кримінальному провадженні - це здійснювана у встановленому законом порядку діяльність, що полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Так, в тексті поданого клопотання обвинувачений ОСОБА_4 просить (мовою оригіналу): «Прошу суд в порядку ст. 242-244 КПК України призначити дактилоскопічну експертизу шприців підозрюваного ОСОБА_4 в провадженні ЄРДР за № 12020040730000545 від 03.03.2020 р. та за № 12020040730000092 від 11.01.2020 року. Прошу надати експерту речові докази шприц, та взяти в мене зразки відбитків пальців для порівняння».
Відповідно до п. 1.8. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мін'юсту № 53/5 від 08.10.1998 року підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), в якому обов'язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.
В описовій та описово-мотивувальній частині заявленого клопотання обвинуваченого взагалі не обґрунтовується необхідність проведення зазначеної експертизи у вказаному кримінальному провадженні, не зазначена експертна установа, яку сторона захисту бажає залучити до проведення судової експертизи, не зазначено, що бажає обвинувачений отримати у такий спосіб (які докази отримати, інформацію, відомості) та яким чином вона може вплинути на доказування у провадженні за обвинуваченням останнього (що саме бажає перевірити обвинувачений та довести або спростувати у такий спосіб). Також, обвинувачений не зазначає у своєму клопотанні які саме речові докази необхідно дослідити, які об?єкти мають бути надані експертній установі для проведення судової експертизи, на які питання необхідно надати відповідь, а також взагалі відсутнє мотивування щодо надання експертам експериментальних зразків (процесуальні шляхи їх отримання), що унеможливлює у будь-який спосіб проведення експертизи.
З урахуванням викладеного, не вбачається підстав для задоволення клопотання про призначення судової криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи, оскільки, подане обвинуваченим ОСОБА_4 клопотання не мотивоване та не містить усіх обов?язкових реквізитів, передбачених процесуальним законодавством, а також з інших підстав, зазначених в описово-мотивувальній частині вказаної ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 3, 6, 8, 9, 19, 55 Конституції України, ст.ст. 2, 242-246, 332 КПК України, ЗУ «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мін'юсту № 53/5 від 08.10.1998 р., -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , підтримане адвокатом ОСОБА_5 , про проведення судової криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи у об'єднаних кримінальних провадженнях, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12020040730000545 від 03.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України та у кримінальному провадженні за №12020040730000092 від 11.01.2020 р. за обвинуваченням останнього, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошений 12.12.2022 о 12-45 годині.
Суддя ОСОБА_1