Справа № 127/27180/22
Провадження № 3/127/9044/22
12 грудня 2022 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши матеріали, які надійшли від Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ №188141 від 09 листопада 2022 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу 09 листопада 2022 року близько 01.00 год за місцем проживання по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до свого батька ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю.
У судові засідання, призначені на 07 грудня 2022 року о 11.00 год. та 12 грудня 2022 року о 14.00 год. ОСОБА_1 не з'явився, доставлений не був, про причини неявки суд не повідомив. Про час, день та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином шляхом направлення судових SMS-повісток за вказаним у його заяві від 09 листопада 2022 року контактним номером телефону
Суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не був позбавлений можливості реалізувати усі свої права, визначені КУпАП у будь-який спосіб. Однак жодних дій для обґрунтування власної позиції у справі ним здійснено не було.
ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, розглядом справи не цікавиться. З урахуванням викладеного, зважаючи на строки розгляду справи, вважаю за можливе розглянути справу у його відсутність, оскільки присутність особи при розгляді даної категорії справ в розумінні ст. 268 КУпАП не є обов'язково.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази, суддя дійшла наступного висновку.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Тобто, виходячи з граматичного тлумачення диспозиції даної норми КУпАП, орган поліції зобов'язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало психологічне насильство, що прямо витікає з диспозиції статті (погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо) і це є обов'язковим. Крім того, насильство в сім'ї, у розумінні ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих.
Згідно вищевказаної статті КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи.
Тобто, предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Одночасно сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ №188141 від 09 листопада 2022 року, 09 листопада 2022 року близько 01.00 год за місцем проживання по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до свого батька ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю.
При цьому протокол про адміністративне правопорушення не розкриває всіх ознак об'єктивної сторони даного правопорушення. Крім того, матеріали справи не містять належних та достовірних доказів про те, що ОСОБА_1 за місцем свого проживання діяв з умислом спричинити своєму батьку ОСОБА_2 емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а відтак завдати шкоди йому психічному здоров'ю.
В матеріалах справи міститься письмові пояснення ОСОБА_2 та протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_2 із змісту яких слідує, що його син прийшов додому в стані алкогольного сп'яніння, вів себе грубо та зухвало, а саме виражався нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Вказані обставини свідчать лише про виникнення побутового конфлікту між батьком та сином.
Інших доказів щодо цих обставин матеріали справи не містять.
Тобто, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Сам лише факт існування конфліктної ситуації між учасниками справи не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення насильства в сім'ї.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: