Cправа № 127/28601/22
Провадження № 1-кс/127/11551/22
Іменем України
09 грудня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022020000000489 від 31.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України,-
Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_3 08.12.2022 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020000000489 від 31.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 03.08.2022 до 08.11.2022, під час дії воєнного стану, ОСОБА_5 за попередньою змовою із своїм братом ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, з метою отримання прибутку, перебуваючи на території м. Хмільник Вінницької області, об'єднані єдиним кримінально протиправним наміром, здійснювали продаж транспортних засобів, ввезених на територію України в якості гуманітарної допомоги, загальною вартістю 1 521 645, 3 грн., за що отримали грошові кошти на загальну суму 2 134 500 грн.
Внаслідок вчинення у вказаний спосіб продовжуваного кримінального правопорушення під час воєнного стану ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 в період часу з 03.08.2022 до 08.11.2022 здійснили продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів загальною вартістю 1 521 645, 3 грн., що згідно з п. 2 примітки до ст. 2012 КК України становить 1226 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відповідає великому розміру.
25.11.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, а саме у продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у великому розмірі за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану.
Вказане свідчить, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 2012 КК України у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Відповідно до реєстраційної картки ТЗ ОСОБА_5 на праві приватної власності належить транспортний засіб марки BMW «525D XDRIVE», сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 .
Приймаючи до уваги те, що вказаний вище транспортний засіб належить підозрюваному ОСОБА_5 може бути використані з метою забезпечення можливої конфіскації майна, сплати витрат за проведенні експертизи, є необхідність у накладенні арешту на вказаний транспортний засіб, а саме тимчасовому позбавленні підозрюваного можливості відчужувати майно, а також заборони розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його, оскільки їх не застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак 09.12.2022 звернувся до суду із заявою про розгляд клопотання у його відсутність, у якій також зазначив, що вказане клопотання останній підтримує в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З огляду на наведене, з метою забезпечення арешту майна, підозрюваний не повідомлявся про розгляд даного клопотання.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020000000489 від 31.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 03.08.2022 до 08.11.2022, під час дії воєнного стану, ОСОБА_5 за попередньою змовою із своїм братом ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, з метою отримання прибутку, перебуваючи на території м. Хмільник Вінницької області, об'єднані єдиним кримінально протиправним наміром, здійснювали продаж транспортних засобів, ввезених на територію України в якості гуманітарної допомоги, загальною вартістю 1 521 645, 3 грн., за що отримали грошові кошти на загальну суму 2 134 500 грн.
Внаслідок вчинення у вказаний спосіб продовжуваного кримінального правопорушення під час воєнного стану ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 в період часу з 03.08.2022 до 08.11.2022 здійснили продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів загальною вартістю 1 521 645, 3 грн., що згідно з п. 2 примітки до ст. 2012 КК України становить 1226 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відповідає великому розміру.
25.11.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, а саме у продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у великому розмірі за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану.
Проаналізувавши зміст доданих до клопотання документів слідує висновок, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України обґрунтована.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу, сформованої 09.12.2022, підозрюваний ОСОБА_5 являється власником автомобіля марки та моделі BMW «525D XDRIVE», сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 .
Відповідно до частини п'ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Як зазначено вище, 25.11.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, а саме у продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у великому розмірі за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану.
Зокрема, відповідно частини третьої статті 201-2 КК України, яка інкримінується підозрюваному, продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у великому розмірі за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану, карається позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Як зазначаено вище, відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу підозрюваний ОСОБА_5 являється власником автомобіля марки та моделі BMW «525D XDRIVE», сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 .
Таким чином, з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, врахувавши те, що вищевказане майно належить особі, щодо якої судом може бути призначено покарання у виді конфіскації майна, а відтак з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.
В той же час, відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає, що арешт на дане майно слід накласти шляхом заборони ОСОБА_5 розпоряджатися зазначеним майном (здійснювати його відчуження), однак без позбавлення права (можливості) використання автомобіля для власних потреб.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на автомобіль марки та моделі BMW «525D XDRIVE», сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , шляхом заборони ОСОБА_5 розпоряджатися (відчужувати) зазначеним майном, однак без позбавлення права (можливості) використання автомобіля для власних потреб.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: