Справа №293/2056/22
Провадження № 3/293/1673/2022
12 грудня 2022 рокусмт Черняхів
Суддя Черняхівського арйонного судуд Житомирської області Лось Л.В.
розглянувши матеріали, що надійшли від ВПД № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП
за ч. 1 ст. 164 КУпАП
30.11.2022 на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 175172 від 26.11.2022 стосовно ОСОБА_1 .
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 175172 від 26.11.2022 убачається, що 26.11.2022 року о 11 год. 48 хв. громадянка ОСОБА_1 , в АДРЕСА_2 в магазині "Продукти" порушила порядок провадження господарської діяльності, а саме: торгівля алкогольними напоями пиво "Уманське" , об"ємом 1 літр без ліцензії на роздрібну торгівлю, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилась, про дату час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, шляхом направлення телефонограми (а.с 8).
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (даліКонвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, обставини неявки у судове засідання ОСОБА_1 , яка була обізнана про місце та час судового розгляду, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення останньою своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
Зважаючи на викладені обставини, ураховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, а також приймаючи , що участь особи, яка притягається до відповідльності у даній категорії справ є необов"язковою, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 неповажними, у зв'язку з цим на підставі ч.2 ст. 268 КУпАП суд розглядає справу у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері господарської діяльності.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у зайнятті видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона.
Згідно зі ст.3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Разом з тим, відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу, і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Насамперед саме слово "діяльність" означає систематичні дії членів суспільства, їхніх об'єднань, спрямовані на досягнення певного результату. Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, а метою - задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар.
Таким чином, з вказаної норми КУпАП вбачається, що адміністративна відповідальність настає в разі зайняття особою видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, - тобто зазначена норма є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ч.1 ст.164 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , при викладі змісту правопорушення автор протоколу не вказав, які положення Закону (частину статті), якими регламентований саме обіг алкогольних напоїв та ліцензування відповідної діяльності, були порушені.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, якою саме нормою права встановлюється спеціальна заборона господарської діяльності, вчинення якої інкримінується ОСОБА_1 , що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, що прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п. 31 рішення від 28 жовтня 2003 року у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich v. Russia), заява № 589973/00); п. 109 рішення від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» (Metropolitan Church of Bessarabia v. Moldova), заява № 45701/99); п. 54 рішення від 23 вересня 1998 року у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom), згідно яких «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Так, працівником поліції, виходячи зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, було встановлено, що ОСОБА_1 здійснила продаж пива "Уманаське", об"ємом 1 літр без відповідної ліцензії.
Водночас, як вбачається з поданих матеріалів, відсутні докази того, що ОСОБА_1 систематично здійснювала торгівлю пивом із зазначенням встановлених дат та часу цих послуг, що складає істотну ознаку адміністративного правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП.
Разом з тим, матеріали про адміністративне правопорушення (у першу чергу, протокол про адміністративне правопорушення, фабула якого не містить об'єктивної сторони адміністративного правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП) не містять конкретних обставин здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності саме з продажу алкогольних напоїв, адже відсутні відомості щодо осіб, яким остання реалізовувавала алкогольні напої, в якій кількості, а також розмір отриманого від такої діяльності доходу, що унеможливлює встановити мету суб'єкта господарювання у виді отримання прибутку, адже сам факт зберігання алкогольних напоїв (без мети отримання прибутку) не узгоджується з диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що навіть у випадку доведеності вини ОСОБА_1 у продажі алкогольного напою пива, ці її дії не можуть кваліфікуватись як заняття видом господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, оскільки дії мають носити систематичний характер, оскільки підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 ГК України) і особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести наявність всіх цих випадків, зв'язати їх воєдино, а також довести їх систематичність.
Отже, після дослідження наявних доказів і фактичних обставин, викладених у протоколі, у діях ОСОБА_1 не знаходить свого підтвердження обов'язкова ознака господарської діяльності систематичність, тобто одна із необхідних складових об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 КУпАП.
Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол є єдиним документом, у якому зазначається суть правопорушення, тобто це є фактично те обвинувачення, яке висунуто особі від імені держави відповідними посадовими особами. Під час розгляду справи суддею у межах порушеного провадження надається правова оцінка діянню на предмет його протиправності. Водночас норми КУпАП не передбачають самостійної перекваліфікації судом дій за вчинене адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП, оскільки належні та допустимі докази вини останньої у матеріалах справи відсутні.
Додані до матеріалів справи пояснення не є тими доказами, що доводять наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, за відсутності інших належних і допустимих доказів.
За таких обставин суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП України є сумнівною та не доведеною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
У справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 245,247, 283, 285, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 передбаченої ч.1 ст.164 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вилучені згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №175172 від 26.11.2022 та акту вилучення від 26.11.2022 шість пляшок об'ємом 11.1 літр з написом "Уманське легке" писо світле , алк 4,5% обертів повернути володільцеві ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Суддя Людмила ЛОСЬ