Справа № 495/9642/22
№ провадження 1-кс/495/2485/2022
05 грудня 2022 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 30.04.2022 про закриття кримінального провадження №120221662400000031 -
01.12.2022 до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_3 в якій він просив:
- скасувати постанову начальника СД Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській областi вiд 30.04.2022 року про закриття кримінального провадження № 120221662400000031, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування від 03.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
Короткий виклад змісту поданої скарги.
10 грудня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Одеської обласної прокуратури із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України, ч.4 ст.190 КК України та ч. 2 ст. 192 КК України.
Відповідно до отриманого заявником 11 січня 2021 року листа Одеської обласної прокуратури від 28 грудня 2021 року № 09/1/1-9339вих-2109/1/1-р-21 заяву ОСОБА_3 було направлено для розгляду до Білгород-Дністровської окружної прокуратури.
11 січня 2021 року ОСОБА_3 було отримано лист Білгород-Дністровської окружної прокуратури № 55-6118вих-21 від 21 грудня 2021 року, про те що заяву було направлено для розгляду до Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеськiй області та внесено відомості до ЄРДР за № 120221662400000031 від 03 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
25 листопада 2022 року засобами електронного зв'язку ОСОБА_3 отримано винесену начальником СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 постанову від 30 квiтня 2022 року про закриття кримінального провадження за № 120221662400000031 від 03 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
Скаржник зазначає, що з вказаною постановою він не погоджується, зазначає, що не проведений необхідний обсяг процесуальних дій з метою встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
В судове засідання скаржник не з'явився, 05.12.2022 надав заяву у якій просив розглядати скаргу за його відсутності, зазначив, що вимоги підтримує.
Уповноважена особа СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області в судове засідання не з'явилась, про дату та час проведення засідання була повідомлена.
Мотиви з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 120221662400000031 від 03.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Як вбачається з матеріалів скарги 10 грудня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Одеської обласної прокуратури із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України, ч.4 ст.190 КК України та ч. 2 ст. 192 КК України та 11 січня 2021 року ОСОБА_3 було отримано лист Білгород-Дністровської окружної прокуратури № 55-6118вих-21 від 21 грудня 2021 року, про те що заяву було направлено для розгляду до Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеськiй області та внесено відомості до ЄРДР за № 120221662400000031 від 03 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
У постанові про закриття кримінального провадження дізнавачем було зазначено, що в ході досудового розслідування на підставі повідомлення ОСОБА_3 до чергової частини Білгород- Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 03.02.2022 року були внесені відомості до ЄРДР за № 120221662400000031 від 03.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 358 КК України. В ході досудового розслідування стало відомо, що наприкінці квітня 2022 року до нього в КСІДБ «Лагуна» прийшли ОСОБА_5 та його батько ОСОБА_6 та показали заявнику рішення Затоківської селищної ради яким ОСОБА_5 було передано у власність земельну ділянку площею 0,0486 га, кадастровий номер 5110300000:02:002:0489, що розташована в АДРЕСА_1 . Право власності за ОСОБА_7 на земельну ділянку було зареєстровано лише в кінці жовтня 2020 року, але в подальшому ОСОБА_5 , пояснюючи це зайнятістю, не зміг з ОСОБА_3 укласти договір купівлі - продажу, внаслідок чого оформив на свого батька ОСОБА_8 довіреність, якою надав ОСОБА_9 право продажу земельної ділянки від імені ОСОБА_5 . В першій половині грудня 2021 року до заявника звернувся ОСОБА_9 , та повідомив, що з оформленням договору купівлі-продажу є певні проблеми на вирішення яких необхідні кошти. ОСОБА_9 повідомив, що в нього та сина дуже скрутна фінансова ситуація та попросив в заявника в борг 15 000 доларів США в строк до 31 березня 2021 року та сказав, що зазначені кошти вони зможуть зарахувати в рахунок вартості земельної ділянки та його син про це в курсі, а якщо до 31 березня 2021 року договір купівлі- продажу укладено не буде, то він заявнику віддасть гроші. Разом з тим, в ході досудового розслідування до СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області жодних документів, підтверджуючих викладене в заяві ОСОБА_3 не надходило. Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що на думку заявника мало місце підроблення довіреності та довідки.
Дізнавачем у постанові про закриття кримінального провадження зазначається, що така характеристика предмета складу проступку як надання прав або звільнення від обов'язків означає, що з точки зору кваліфікації за ст. 358 КК України документами визнаються письмові акти. Предметом проступку є ті письмові документи, які посвідчують наявність юридично значимих фактів і мають своїм джерелом походження підприємство, установу, організацію незалежно від форми власності, громадянина - підприємця, аудитора або іншу особу, яка має право видавати чи посвідчувати відповідні документи. Предметом проступку не визнаються документи, які хоч і мають певне юридичне значення, але не надають конкретних прав або не звільняють від обов'язків. Підроблення документів, які мають своїм джерелом походження фізичну, приватну особу, яка не уповноважена видавати чи посвідчувати документи, що надають права або звільняють від обов'язків, а також неіснуючу насправді особу, складу цього злочину не утворює.
Також з матеріалів кримінального провадження вбачаться, що подана заява наданою ОСОБА_3 є лише припущення, які об'єктивно не підтвердженні. Жодного офіційного документу з цього приводу матеріалів кримінального провадження не містять. Доказів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України за результатами досудового розслідування не здобуто. Під час досудового розслідування про підозру жодної особі не повідомлялось.
На підставі викладеного дізнавачем на підставі положень п.2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022166240000031 від 03.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 358 КК України закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно п.3 ч.1 ст.303 КПК України заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Частиною 4 ст.38 КПК України передбачено, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Статтею 110 КПК передбачено, що постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно до ст.284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
На слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим (дізнавачем) постанови.
Рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Пунктом 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 по справі "Михалкова та інші проти України" зазначено, що відповідно до ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана гарантувати кожному, хто потребує під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції, що вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Відповідно до ч.2ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Зокрема, положеннями ч.1 ст.91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Частиною 2 ст.93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Водночас, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з обов'язкових частин, передбачених п.2 ч. 5 ст. 110 КПК України, а саме: з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього кодексу. Тобто, рішення слідчого повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Дослідивши надані до скарги докази, слідчий суддя приходить до висновку, що дізнавчем в ході досудового розслідування не були прийняті всі необхідні заходи, що свідчить про передчасне винесення постанови про закриття кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (див. рішення у справі «Аднаралов проти України» від 27.11.2014 року (заява №10493/12). (п. 43, 48 -49).
Як зазначено скаржником, постанову дізнавача про закриття кримінального провадження ним було отримано 25.11.2022, а отже строк на оскарження постанови дізнавача спливає 05.12.2022.
З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що при закритті кримінального провадження дізнавачем не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності, повноти та неупередженості дослідження всіх обставин, постанова дізнавача від 30.04.2022 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з передчасністю винесення підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 284, 303, 306, 376 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 30.04.2022 про закриття кримінального провадження №120221662400000031 - задовольнити.
Постанову начальника СД Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській областi вiд 30.04.2022 року про закриття кримінального провадження № 120221662400000031, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування від 03.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1