Справа № 761/26911/22
Провадження № 1-кс/761/14977/2022
05 грудня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_1
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженої, не працюючої, раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у кримінальному провадженні № 12021100100004553 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.11.2021 року, -
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 подав слідчому судді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100100004553 від 24.11.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи використовуючи підроблені документи, шляхом обману заволоділи квартирою АДРЕСА_3 та квартирою АДРЕСА_4 , які у відповідності до діючого законодавства, згідно з положеннями ст. 1277 ЦК України, в разі відсутності спадкоємців померлих власників квартир, являлися власністю територіальної громади міста Києва.
26 листопада 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
У клопотанні слідчого також наведені посилання на докази, що вказують на причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих їй дій.
Прокурор у своєму клопотанні вказує на те, що меншсуворі запобіжні заходи крім тримання під вартою не достатні для запобігання вищевказаним ризикам у ст. 177 КПК України, оскільки лише обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити запобігання можливості переховування від органів розслідування та суду, можливості для знищення, переховування або спотворення будь-яких із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, підозрювана перебуваючи на волі може, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримала клопотання, та просила його задовольнити.
Захисник ОСОБА_7 з приводу клопотання прокурора заперечував просив суд відмовити у клопотанні прокурор, а також зазначив, що підозрювана співпрацює зі слідством, а тому наміру будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженні не має.
Підозрювана ОСОБА_1 заперечувала щодо задоволення клопотання, та просила суд обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права,відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини,у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання,у тому числі наявність у нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;8) наявність судимостей у підозрюваного,обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, встановлено, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100100004553 від 24.11.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
26 листопада 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
У клопотанні слідчого наведені посилання на докази, що вказують на причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих їй дій, а саме: - протоколами допиту свідків, протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_2 ; протоколами пред'явлення для впізнання особи для впізнання за фотознімками від 10.06.2022; матеріалами тимчасового доступу до речей документів, отриманих у Київському державному нотаріальному архіві, по яким проведено судово-почеркознавчу експертизу щодо підписів, виконаних ОСОБА_1 ; матеріалами тимчасового доступу до речей документів отриманих у приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_3 , по яким проведено судово-почеркознавчу експертизу щодо підписів виконаних ОСОБА_1 ; висновком експерта №СЕ-19/111-22/37530-ПЧ, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_1 підписано ряд документів щодо реєстрації права власності на вказані квартири та договори щодо їх відчуження. висновком експерта №1869/2279 від 08.11.2022, згідно з яким встановлено вартість квартири АДРЕСА_5 , квартири АДРЕСА_3 та визначено розмір матеріальної шкоди завданої діями ОСОБА_1 матеріалами відповідей КП КМР «КМ БТІ»; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не виключене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч.5 ст.8 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини,відображену у пункті 175 Рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182 ) те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень.
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
У судовому засіданні також встановлено, що на даний час наявні певні ризики, вказані в клопотанні слідчого, а саме, ризики того, що підозрювана ОСОБА_1 усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, і не доведено того, що більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні (п.1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч.4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Так, доводи сторони обвинувачення про ризики, передбачені ст. 177 КПК України, вірогідність настання заявлених ризиків неналежної процесуальної поведінки конкретного підозрюваного не обґрунтовані, прокурором не надано достатніх даних в обґрунтування застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів підозри вчинення тяжкого кримінального правопорушення, обставин підозри, а також наявність ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, який полягає у переховуванні від органів досудового розслідування, з огляду на обставини підозри та покарання, яке загрожує в разі визнання винним, і такі обставини свідчать про необхідність застосування запобіжного заходу як виду забезпечення кримінального провадження.
При цьому при вирішення клопотання враховується особа ОСОБА_1 , яка працює, незаміжня, при цьому раніше не судима, має постійне місце проживання та реєстрації, має, з урахуванням її віку та стану здоров'я, обсягу підозри, відсутності переконливих даних про переховування, слідчий суддя дійшов переконання, що запобігти встановленим ризикам можливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу - домашнього арешту, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків в ході кримінального провадження, в межах строків досудового розслідування.
Прокурором не наведено такого обсягу вагомих фактичних даних в обґрунтування підозри, які свідчили б про необхідність застосування виключного запобіжного заходу.
Посилання в клопотанні сторони обвинувачення на неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів є формальним, ґрунтується на припущеннях.
Тяжкість злочину та суворість покарання, яке загрожує особі в разі визнання особи винним, не може слугувати єдиною підставою для застосування виключного запобіжного заходу. Те, що особа підозрюється у вчиненні злочину певної тяжкості, формально переліченими ризиками ст. 177 КПК України, з чим пов'язує прокурор неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, самі по собі не свідчать про неможливість уникнення встановлених ризиків шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Отже, за встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя приходить до висновку, що для запобігання встановлених ризиків, може бути застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України,
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у кримінальному провадженні № 12021100100004553 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.11.2021 року - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, яким заборонити підозрюваній у період з 21:00 год. до 07:00 год. наступної доби залишати квартиру АДРЕСА_6 .
Крім того, покласти на підозрювану такі обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме :
- прибувати за першою вимогою до слідчого та прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання;
- утриматись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, визначити до 26 січня 2023 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваною, її захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_4