Справа №760/14466/22
2/760/9561/22
19 жовтня 2022 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Митрофанова А.О., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про визнання незаконним та скасування наказів про відсторонення від роботи, відшкодування шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про визнання незаконним та скасування наказів про відсторонення від роботи, відшкодування шкоди.
Дослідивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим, позовна заява не містить повного найменування відповідача (юридичної особи).
Відповідно до ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Разом з тим, до позовної заяви не додано її копії та копій всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості учасників.
Згідно ч. 8 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Так, відповідно до положень ч. 2, 4, 5 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Копія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Додані до заяви документи, всупереч вимогам п. 2 ст. 95 ЦПК України, не засвідчені належним чином.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку .
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, у своїх позовних вимогах позивач просить відшкодувати шкоду, при цьому не зазначає її розміру, у зв'язку з цим не вказує ціну позову, виходячи із суми позовних вимог, не надає обґрунтований розрахунок суми, яку просить стягнути.
З урахуванням наведеного, позивачу слід уточнити зміст позовних вимог, визначити суму, яка на підлягає відшкодуванню, зазначити ціну позову, надати обґрунтований розрахунок суми, яку просить стягнути.
Також, в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За пунктом першим частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Щодо інших вимог, які виникають з трудових правовідносин, вищезазначені пільги не застосовуються.
В постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01.09.2015, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Від цього висновку не відступила Велика Палата Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301 гс 18), де зазначено, що пільга щодо сплати судового збору не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Заявлені позивачем вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення та про відшкодування шкоди не відносяться до вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а тому правила п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» на них не поширюються.
Так, позивачем по суті заявлено одну вимогу немайного характеру про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення та одну вимогу майнового характеру про відшкодування шкоди, не визначивши при цьому суму заподіяної шкоди.
Положеннями ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, які подаються до суду фізичними особами або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а із позовних заяв немайнового характеру, які подаються до суду фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в сумі 992 гривні 40 копійок та за вимогу про відшкодування шкоди в розмірі 1 % від визначеної позивачем суми такої вимоги, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал квитанції.
Крім того, позивач просить визнати протиправними та скасувати накази Акціонерного товариства «Укрзалізниця» від 09.12.2021 року №3030/ос щодо відсторонення ОСОБА_1 та від 09.12.2021 року №3042/ос щодо відсторонення ОСОБА_2 .
Разом з тим, ОСОБА_2 не визначена в позовній заяві в якості позивача, позовна заява нею не підписана.
Також, позивачем не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження заяви до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про визнання незаконним та скасування наказів про відсторонення від роботи, відшкодування шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Митрофанова