Справа № 712/10254/22
Провадження №1- кс/712/4493/22
07 грудня 2022 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси, клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250350000467 від 15 серпня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України, -
29 листопада 2022 року до слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва прокурорів Черкаської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022250350000467 від 15.08.2022.
У ході досудового розслідування, у зв'язку із наявністю достатніх доказів, слідчим за погодженням з прокурором 29.11.2022 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, а саме: перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що завдали істотної шкоди державним інтересам.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області №153 0/с від 01.06.2022 призначений та станом на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді начальника сектору поліцейської діяльності №2 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області. Мав та має спеціальне звання підполковника поліції.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 зі змінами та доповненнями - до правоохоронних органів належать органи Національної поліції України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.
Отже, ОСОБА_4 обіймаючи посаду начальника сектору поліцейської діяльності №2 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, з моменту призначення на зазначену посаду був працівником правоохоронного органу, постійно здійснював функції представника влади, а тому відповідно до ч. 3 ст.18 КК України був службовою особою.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_4 , як працівник поліції повинен діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, на ОСОБА_4 , як працівника поліції, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладено, серед іншого, обов'язки: п. 1 - неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; п. 2 - професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; п. 3 - поважати і не порушувати права і свободи людини.
У своїй службовій діяльності ОСОБА_4 відповідно до Посадової інструкції начальника сектору поліцейської діяльності №2 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, серед іншого, відповідно до п. 2.14 Розділу 2 «Завдання, обов'язки та повноваження» - забезпечує контроль за дотриманням працівниками сектору службової дисципліни та законності, внутрішнього розпорядку дня, забезпечення прав та свобод людини та громадянина, вимог Конституції України та інших законів України, актів і доручень Президента та Кабінету Міністрів України, наказів і доручень МВС України, Національної поліції України.
Також, ОСОБА_4 відповідно до Розділу 4 «Повинен знати» Посадової інструкції начальника сектору поліцейської діяльності №2 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, повинен знати - Конституцію України; акти законодавства, що стосуються діяльності підрозділів Національної поліції України; укази Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, розпорядчі документи МВС України, інші нормативно-правові акти, інструктивні та методичні документи, що регулюють діяльність відповідного підрозділу Національної поліції України; методи контролю виконання рішень і доручень; організацію оперативно-службової діяльності; практику застосування чинного законодавства; основи правознавства та Кримінального кодексу України, управління персоналом; правила ділового етикету; форми та методи роботи із засобами масової інформації; правила охорони праці та протипожежного захисту, основні принципи роботи на комп'ютері та відповідні програмні засоби.
Згідно з пунктом 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104(далі - Порядок № 1104) - зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів,
Пунктом 6 Порядку № 1104 визначено, що у разі закриття слідчим, дізнавачем, прокурором кримінального провадження, питання про речові докази вирішується у відповідній постанові слідчого, дізнавача, прокурора.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України - тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейськимзабороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Отже, будучи наділеними обов'язками дотримуватися та виконувати положення вищевказаних нормативних документів ОСОБА_4 , всупереч обов'язків вчинив суспільно небезпечне винне діяння передбачене КК України, шляхом перевищення своїх службових повноважень, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді начальника сектору поліцейської діяльності №2 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області наприкінці липня 2022 року, більш точної дати, часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою власного незаконного збагачення, достовірно знаючи, що автомобілі «BMW-318», номерний знак НОМЕР_1 та ВАЗ-2102, номерний знак НОМЕР_2 , які зберігаються на тимчасовому майданчику сектору поліцейської діяльності №2 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області вилучені в межах досудового розслідування кримінальних проваджень та визнані речовими доказами, під час спілкування з інспекторами сектору поліцейської діяльності №2 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , запропонував їх придбати, запевнивши останніх про законність такого придбання.
Продовжуючи виконання незаконних дій щодо реалізації речових доказів, ОСОБА_4 06.08.2022 близько 15 години, перевищуючи надані за посадою повноваження, під час телефонної розмови по власному мобільному телефоні за номером НОМЕР_3 надав незаконну усну вказівку черговому сектору поліцейської діяльності №2 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 про видачу із території тимчасового майданчику сектору поліцейської діяльності №2 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області інспекторам сектору поліцейської діяльності №2 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 автомобілів «BMW-318», номерний знак НОМЕР_1 , вартість якого відповідно до висновку судово автотоварознавчої експертизи становить 144397,50 грн. (сто сорок чотири тисячі триста дев'яносто сім грн. 50 коп.) та «ВАЗ-2102», номерний знак НОМЕР_2 , вартість якого відповідно до висновку судово автотоварознавчої експертизи становить 9937 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять сім грн. 00 коп.), які були завантаженні та вивезенні евакуатором «VOLKSWAGEN», номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_10 , чим завдав істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам на суму 154 334,5 (сто п'ятдесят чотири тисячі триста тридцять чотири грн. 50 коп.).
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, а саме: перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, зокрема, матеріалами та висновком службового розслідування; допитом у якості свідка ОСОБА_11 від 08.09.2022; допитом у якості свідка ОСОБА_12 від 08.09.2022; показами ОСОБА_13 та ОСОБА_8 від 09.09.2022; протоколами огляду, телефонних з'єднань між ОСОБА_4 та ОСОБА_14 23.11.2022; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність ОСОБА_4 до вчинення ним злочину є достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді особистого зобов'язання.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
Підозрюваний ОСОБА_4 , користуючись налагодженими зв'язками та здобутими знайомствами, отриманими під час перебування на посаді в органах Національної поліції, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення.
Будучи працівником правоохоронного орану, займаючи посади в органах Національної поліції, ОСОБА_4 орієнтується в порядку виявлення правопорушень та притягнення винних до відповідальності, у зв'язку з чим має спеціальні знання, які дозволяють йому володіти інформацією, які саме речі та документи мають істотне значення для встановлення обставин злочину, та у разі знищення, приховання чи спотворення яких можливо запобігти доказуванню обставин вчиненого ним злочину.
Так, перебуваючи без запобіжного заходу, для уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення ОСОБА_4 може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу на показання свідків. ОСОБА_4 займав посаду начальника сектору поліцейської діяльності № 2 відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській, а тому для уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може використати тісні службові та соціальні зв'язки, в тому числі з працівниками органів державної влади та правоохоронних органів, з метою незаконного впливу на свідків,експертів, спеціалістів у даному кримінальному провадженні.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 , працюючи на керівній посаді, вчинивши кримінальне правопорушеннянамагатиметься уникнути відповідальності і може перешкоджати кримінальному провадженню іншим зручним та можливим для нього способом;
Крім цього, з боку ОСОБА_4 існують ризики введення в оману суду або іншого уповноваженого органу, перешкоджання з'явленню свідків, експертів та спеціалістів у даному кримінальному провадженні, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку для уникнення покарання за злочин, у скоєнні якого підозрюється.
Також слдічий просить врахувати, що ОСОБА_4 підозрюється у злочині, на час вчинення якого обіймав посаду працівника-керівника підрозділу правоохоронного органу, повинен був усвідомлювати, що така поведінка є явно неприйнятною для правоохоронця, адже останній повинен був керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, однак вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, сформує у суспільстві думку щодо безкарності працівників правоохоронних органів за вчинені ними злочини, а також викликає негативне ставлення до правоохоронних органів України.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідчий указує на достатність підстав для застосування такого виду запобіжного заходу, як особисте зобов'язання.
У судовому засіданні прокурор клопотання повністю підтримала, просила застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечували проти клопотання слідчого.
Дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення учасників судового засідання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва прокурорів Черкаської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022250350000467 від 15.08.2022.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022250350000467, відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено за фабулою: «В період з 06.08.2022 по 15.08.2022 невідомі особи, шляхом проникнення на охоронювану територію подвір'я сектору поліцейської діяльності № 2 відділу поліції № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, розташованого за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Кам'янка, вул.. Пушкіна 50, у невстановлений спосіб, незаконно заволоділи наступними транспортними засобами: автомобілем BMW318 днз НОМЕР_1 , вилученого у кримінальному провадженні № 12016250170000588 за ч.1 ст. 290 КК України та автомобілем марки ВАЗ 2102 днз 2102 днз НОМЕР_2 , вилученого у кримінальному провадженні № 12016250170000209 за ч.3 ст. 185 КК України, які зберігалися на території двору СПД № 2 ВП № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області.» - правова кваліфікація ч.1 ст. 365 КК України.
29.11.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ч.1 ст. 365 КК України, а саме: перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що завдали істотної шкоди державним інтересам.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом, за клопотанням прокурора.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Під час судового розгляду встановлено наявність передбачених законом обставин, які свідчать про необхідність застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Звертаючись до слідчого судді з указаним клопотанням, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи зазначені слідчим та прокурором ризики в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що зазначені у клопотанні ризики доведені.
З огляду на викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків перед органом досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_4 найменш обтяжливого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк два місяці з моменту постановлення ухвали, але не пізніше ніж до закінчення строку досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 32, 110, 131-132, 176 - 179, 193, 194, 369 - 372, 376 КПК України, слідчий судя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого прокурора, суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утриматись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні.
Строк дії запобіжного заходу - протягом двох місяців з моменту постановлення ухвали, але не пізніше ніж до закінчення строку досудового розслідування.
Копію цієї ухвали негайно вручити підозрюваному після оголошення ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 09 грудня 2022 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1