Головуючий суддя в суді І інстанції
Козіна С.М.
Єдиний унікальний № 374/355/22
08 грудня 2022 року суддя Ржищівського міського суду Київської області Козіна С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
07 грудня 2022 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Одночасно з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову. У заяві останній вказував, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на дві земельні ділянки, що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Сеньківська сільська рада, кадастровий номер 322 088 67 00:07:003:1452, площею 4,4333 га та кадастровий номер 322 088 67 00:07:003:1451, площею 3,0000 га, які належать ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6 цієї Постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову слід задовольнити, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відтак, забезпечення позову у цивільному процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову може бути подана до подання позовної заяви.
Частина 3 ст. 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Як встановлено з заяви про забезпечення позову, між сторонами виник спір про стягнення коштів внаслідок невиконання боргового зобов'язання, зокрема позовні вимоги містять вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу за дововором позики в сумі 12 000 доларів США.
Згідно Витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, земельні ділянки, що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Сеньківська сільська рада, кадастровий номер 3220886700:07:003:1452, площею 4,4333 га та кадастровий номер 3220886700:07:003:1451, площею 3,0000 га, на праві приватної власності належать ОСОБА_2 .
Суд погоджується з доводами позивача про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача та що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Ураховуючи вищевикладене, а також розмір позовних вимог, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Керуючись ст. 149, 150, 152, 153, 154 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, - задовольнити в повному обсязі.
Накласти арешт на земельні ділянки, що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Сеньківська сільська рада, кадастровий номер 322 088 67 00:07:003:1452, площею 4,4333 га, та кадастровий номер 322 088 67 00:07:003:1451, площею 3,0000 га, які належать ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Дана ухвала, з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", має статус виконавчого документа.
Сторонами у виконавчому провадженні за ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 08 грудня 2022 року є:
Стягувач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Боржник: ОСОБА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Копію ухвали надіслати для відома учасникам справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановляння незалежно від її оскарження.
Ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову набирає законної сили з 08 грудня 2022 року та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 08 грудня 2025 року.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено (п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України). Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя