83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.08.10 р. Справа № 38/126
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.
при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.
розглянувши матеріали справи за позовом: Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк
до відповідача: Приватного акціонерного товариства „Страхова Група “ТАС” м.Київ в особі Донецької регіональної дирекції ПАТ „Страхова Група “ТАС” м.Донецьк
про стягнення у порядку регресу суми страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 3 513,09грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Петрова Т.Ю.- за дов.№707-1/14 від 25.03.2010р.
від відповідача: Верховець І.О. -за дов.№ГО-09/219 від 19.11.2009р.
Суть спору:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства „Страхова Група “ТАС” м.Київ в особі Донецької регіональної дирекції ЗАТ „Страхова Група “ТАС” м.Донецьк про стягнення суми завданої матеріальної шкоди у порядку регресу у розмірі 3 513,09грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на поліс (договір) добровільного страхування наземного транспорту № 19G-3397829 від 14.03.2007р., заяву про виплату страхового відшкодування від 29.01.2009р., копію довідки ДАІ №1106 від 25.12.2007р., копію страхового акту №820 від 22.02.2008р., копію розрахунку страхового відшкодування, постанову Єнакієвського міського суду від 15.01.2008р. по справі №3-388/08, платіжне доручення № 890 від 26.02.2008р. на суму 3513,09грн., претензію №4284 від 22.04.2009р., заяву про зміну предмету позову; правовстановлюючі документи тощо.
30.06.2010р. на адресу господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи додаткові матеріали, а саме: претензію №4284 від 22.04.2009р., докази її вручення відповідачу, докази сплати страхувальником страхового платежу по договору страхування, копії правовстановлюючих документів. Документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.
Відповідач у судовому засіданні повідомив суду, про той факт, що Закрите акціонерне товариство “Страхова Група “ТАС” змінило назву на Приватне акціонерне товариство “Страхова Група “ТАС” в підтвердження чого надав суду відповідне свідоцтво про державну реєстрацію Приватного акціонерного товариства “Страхова Група “ТАС”, довідку із ЄДРПОУ, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.
Крім того, відповідач надав суду копію полісу №ВА/1150850, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.
27.07.2010р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій останній відповідно до вимог ст.22 ГПК України просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу суму страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 3513,09грн.
Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.
09.08.2010р. відповідач надав суду відзив на позов, в якому з позовними вимогами не погоджується, посилаючись на наступне.
Згідно полісу №ВА/1150850 від 19.02.2007р. передбачено застосування франшизи в розмірі 510,00грн., яка ні в якому випадку не відшкодовується страховиком, а підлягає стягненню зі страхувальника. Відповідач зазначив, що сума страхового відшкодування має бути зменшена на 510,00грн.
Статтею 28 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачає вичерпний перелік випадків коли відшкодовується завдана майну потерпілого шкода. Жодних з цих пунктів на страховика не покладається обов'язку з відшкодування вартості послуг ДАІ (83,00грн.), а отже 83,00грн. включені по позовних вимог незаконно.
Крім того, відповідач зазначив, що страхове відшкодування у розмірі 3003,09грн. перераховані на користь позивача платіжним дорученням №30625 від 09.07.2010р.
Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.
Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд
19.12.2007р. о 18год.10хв. в м.Єнакієве, Донецької області на вул.Айвазовського сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів УАЗ 39623, державний номер 0329 ЯНА, під керуванням Галаяна Алпера Борисовича та автомобіля “CHERY EASTAR DC148”, державний номер АН 8118 ВХ, який належить Яремчук Світлані Михайлівні, під її керуванням. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ № 1106 від 25.12.2007р.
Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 19G-3397829 від 14.03.2007р. автомобіль “CHERY EASTAR DC148”, державний номер АН 8118 ВХ був застрахований у Відкритому акціонерному товаристві Страхова Компанія „Гарант - Авто”.
Як вбачається з правовстановлюючих документів позивача, Відкритому акціонерне товариство „Гарант - Авто” змінило назву на Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”.
Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” є правонаступником Відкритого акціонерного товариства „Гарант - Авто” по всіх його майнових та немайнових правах та зобов'язаннях.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач по справі є правонаступником страховика.
Постановою Єнакіївського міського суду Донецької області по справі № 3-388/08 від 15.01.2008р. Галаян А.Б. який керував автомобілем УАЗ 39623, державний номер 0329 ЯНА, був визнаний винним в скоєнні ДТП та притягнений до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КпАП України.
В результаті зіткнення, автомобілю “CHERY EASTAR DC148”, державний номер АН 8118 ВХ, були нанесені механічні ушкодження, чим власнику заподіяно матеріальну шкоду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.
Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.
Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний Галаян А.Б.
Відповідно до калькуляції ВАТ “Донецьк-Авто” “Макіївський Авто-центр” №315 від 21.12.2007р. вартість матеріальної шкоди (з технічної точки зору), завданої власнику автомобіля “CHERY EASTAR DC148”, державний номер АН 8118 ВХ, на момент дослідження, становить 5434,98грн.
У зв'язку з настанням страхової події -„збиток внаслідок ДТП”, на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 19G-3397829 від 14.03.2007р., на підставі заяви страхувальника - Яремчук С.М., страховиком (позивачем) був складений страховий акт №820 від 22.02.2008р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.
Згідно розрахунку виплати страхового відшкодування та рішення про виплату сума страхового відшкодування складає 3430,09грн. та сума додаткових збитків пов'язаних з оплатою довідки ДАЇ 83,00грн., а всього 3513,09грн.
Страхове відшкодування в сумі 3513,09грн. сплачено в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 890 від 26.02.2008р.
Як вбачається з матеріалів справи, міська станція швидкої допомоги, як власник автомобіля УАЗ 39623, державний номер 0329 ЯНА, уклала договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/1150850 від 19.02.2007р. з ЗАТ “Страхова група “ТАС”.
Відповідно до наявних в матеріалах справи документів Закрите акціонерне товариство “Страхова група “ТАС” змінило найменування на Приватне акціонерне товариство “Страхова група “ТАС”.
Таким чином, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність особи винної в скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.
Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля УАЗ 39623, державний номер 0329 ЯНА, який визнаний винним в скоєнні ДТП була застрахована відповідачем, позивач на адресу відповідача направив претензію (вих. № 4284 від 22.04.2009р.) з вимогою в строк до 17.05.2009р. погасити суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 3430,09грн.
Зазначена претензія отримана відповідачем 24.04.2009р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового повідомлення, але залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.
Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.
Таким чином, з урахуванням приписів зазначених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 3513,09грн.
З тексту позовної заяви та наданих у судовому засіданні представником позивача пояснень вбачається, що заявлена позивачем сума завданої матеріальної шкоди 3513,09грн. складається: з суми 3430,09грн. - сума страхового відшкодування; суми 83,00грн. - вартість довідки ДАІ.
Відповідно до п. 2 Полісу №ВА/1150850 обов'язкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між відповідачем, безумовна франшиза складає 510,00грн.
У розумінні п.12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи, що відповідно до п. 2 Полісу №ВА/1150850 обов'язкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з відповідачем безумовна франшиза встановлена у розмірі 510,00грн. суд приходить до висновку, що франшиза у розмірі 510,00грн. не підлягає стягненню з відповідача.
Відповідач в процесі розгляду справи здійснив часткову оплату заявленої до стягнення суми в розмірі 3003,09грн., що підтверджується платіжним дорученням №30625 від 09.07.2010р.
Положеннями пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку відсутності предмету спору, господарський суд повинен припинити провадження по справі.
За таких обставин, оскільки відповідач в процесі розгляду справи частково оплатив суму страхового відшкодування за Полісом №ВА/1150850 у розмірі 3003,09грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням зазначеного, судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР, ст.ст. 12, 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, 82, 84, 85, суд
Припинити провадження по справі №38/126 у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині позовних вимог щодо стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування у розмірі 3003,09грн.
У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк до Приватного акціонерного товариства „Страхова Група “ТАС” м.Київ в особі Донецької регіональної дирекції ПАТ „Страхова Група “ТАС” м.Донецьк в частині стягнення з відповідача в порядку регресу суму страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 510,00грн. відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова Група “ТАС” м.Київ (03062, м.Київ, пр.Перемоги,65) в особі Донецької регіональної дирекції ПАТ „Страхова Група “ТАС” м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців,69, п/р 26506244 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м.Київ, ЄДРПОУ 30115243) на користь Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк (ЄДРПОУ 24812547, МФО 334817, п/р 2650901514494 філії ВАТ „УкрЕксімБанк” м.Донецьк) державне мито в розмірі 87,19грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 201,74грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 09.08.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 11.08.2010р.
Суддя