83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
13.08.10р. № 04-05/45-33-9б
за заявою кредитора (заявника) Дочірнього підприємства „Ілліч-Агро Донбас” Публічного акціонерного товариства „Маріупольський комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь(ЄДРПОУ 34550446)
до боржника Відкритого акціонерного товариства „Агро Азов”, с. Портівське (ЄДРПОУ 04634150)
про визнання банкрутом
Суддя Б.Д.Плотніцький
Представники:
Від заявника:
Від боржника:
В засіданні брали участь:
До господарського суду 12.08.2010р. надійшла заява Дочірнього підприємства „Ілліч-Агро Донбас” Публічного акціонерного товариства „Маріупольський комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь(ЄДРПОУ 34550446) про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Агро Азов”, с. Портівське (ЄДРПОУ 04634150) внаслідок фінансової неспроможності боржника у відповідності з вимогами ст.ст.6,11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
В заяві про порушення справи про банкрутство заявник посилається на наявність у боржника заборгованості у сумі 10 106 439 грн. 60 коп.
Розглянувши матеріали заяви та додані до неї документи, господарським судом встановлено наступне:
У відповідності з п.1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
За приписом ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
В силу п.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно ст.1 вказаного Закону безспірні вимоги кредиторів - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
В заяві про порушення справи про банкрутство кредитор посилається на укладений з боржником договір купівлі-продажу сукупних валових активів б/н від 24.112006р. та на додатковий договір купівлі - продажу сукупних валових активів б/н від 27.12.2006р., непогашення боржником в повному обсязі заборгованості, направлену боржнику претензію №120Д/1498/1 від 02.07.2010р. та відповідь боржника на претензію б/н від 05.07.2010р., а також на підписані обома сторонами акти прийому - передачі від 27.12.2006р., підписаний з боржником акт звірки розрахунків станом на 30.06.2010р.
Згідно п.8 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора додаються: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.
Враховуючи, що відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.
Таким чином, у відповідності із Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.
При цьому, настання передбаченого договором строку виконання грошового зобов'язання не є тією обставиною, з якою Закон про банкрутство пов'язує безспірність грошових вимог.
Звернення до державної виконавчої служби за примусовим виконанням грошових вимог - це право кредитора, але щоб відкрити процедуру банкрутства, воно має бути реалізоване.
У відповідності з п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство” безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України “Про виконавче провадження”.
При цьому, надання заявником визнаної боржником претензії та акту звірки не є доказами, які б свідчили про безспірність грошових вимог (постанова Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство”, постанова Верховного суду України від 17.10.2006р. по справі №3/157)
Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, що в заяві про порушення справи кредитором не викладені обставини, що підтверджують безспірність вимог кредитора.
При цьому, належні докази, які є підставою для порушення справи про банкрутство, до заяви не додані.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що заява кредитора про визнання боржника банкрутом подана без дотримання вимог частини 3 статті 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме за відсутності доказів неспроможності боржника задовольнити безспірні вимоги кредитора протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання документів, що підтверджують ці вимоги.
Згідно ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону, а також з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно п.7 ст.7 вказаного Закону заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості:
- докази обґрунтованості вимог кредитора;
- інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.
Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо в заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
З огляду на вищевикладене, заява про порушення справи про банкрутство підлягає поверненню без розгляду на підставі п.1 ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до п.2 ст.9 вказаного закону повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.1, п.3 ст.6, пунктами 1, 7 ст.7, п.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, пунктами 3, 10 ст.63, ст.86 ГПК України господарський суд, -
Заяву Дочірнього підприємства „Ілліч-Агро Донбас” Публічного акціонерного товариства „Маріупольський комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь (ЄДРПОУ 34550446) про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Агро Азов”, с. Портівське (ЄДРПОУ 04634150) повернути без розгляду разом з доданими до неї документами.
Додаток: заява з доданими документами.
Суддя
Вик. тел.
Надруковано примірників - :
- господарському суду Донецької області,
- сторонам,