09.02.10р.Справа № 33/3-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків", м. Харків
до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м Дніпропетровськ
про стягнення 179 100 грн. 48 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: Спаський О.Д., довіреність б/н від 08.02.2010 року
Від відповідача: Колесник Л.І., довіреність № 19/6 від 26.12.2009 року
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 154 448 грн. 00коп. - основної заборгованості по договору № -19/916т від 27.02.2009 року, 17908грн. 25 коп. - пені, 4427грн.51 коп. - інфляційних втрат, 2316 грн. 72 коп. - 3% річних і витрат по справі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2009 р. порушено провадження у справі і справу призначено до судового засідання на 20.01.2010 р.
Ухвалою суду від 20.01.2010 р. розгляд справи відкладено на 09.12.2010 р.
Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні та у своєму відзиві від 08.02.2010 року (вих. № 19/29 ) не заперечує проти існування основної заборгованості, просив суд зменшити розмір пені та відстрочити виконання рішення суду терміном на 2 місяці. Представник позивача не заперечував проти відстрочки виконання рішення.
В судовому засіданні 09.02.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
27 лютого 2009 року між ВАТ " Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (замовник) та ТОВ "Торговий дім Владар Харків" (постачальник) був укладений договір поставки № 19/916Т. (далі -Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність замовника товар, відповідно до Специфікації даного Договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити за поставлений товар на умовах даного договору.
Відповідно до пункту п. 5.1 Договору поставка товару здійснюються на протязі 2 календарних днів тільки в разі письмового повідомлення замовника.
Відповідно до п. 7.2 Договору замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 30 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається підписаний сторонами або їх уповноваженими представниками накладної.
Позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 154 448 грн. 00 коп. , що підтверджується видатковою накладною № РН -75 від 05.03.2009 р. та довіреністю на отримання № 299 від 05.03.2009 р. (а.с. 16-17). Позивач виставив відповідачу рахунок № СФ-111 від 26.02.2009 р. на оплату за отриманий товар.
11.09.2009 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія (вих. № 3/9) з проханням сплатити існуючу заборгованість, яка залишена відповідачем без розгляду.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 154 448 грн. 00коп. , докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, визнаються відповідачем у відзиві на позов та підлягають задоволенню.
Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 11.4. Договору за несвоєчасне перерахування коштів згідно до п. 7.2 Договору замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки, пеня складає 17908грн. 25 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, 4427грн.51 коп. - інфляційних втрат, 2316 грн. 72 коп. - 3% річних підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі -154 448 грн. 00коп.- основного боргу, 17908грн. 25 коп.- пені , 4427грн.51 коп. - інфляційних втрат, 2316 грн. 72 коп. - 3% річних.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд , приймаючи рішення , має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Розглянувши заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду на два місяці, суд вважає що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав :
Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Згідно Роз'яснення ВАСУ від 12.09.96р. N 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на 2 місяці.
Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 1225 грн. 52 коп., яке перераховане платіжним дорученням № 3363 від 12.11.2009 року, що знаходиться в матеріалах справи, про що видати довідку.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.
Керуючись, ст. ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 7, МФО 305299 код ЄДРПОУ 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" (61022, м.Харків, вул. Іванівська, 1 , МФО 351533, код ЄДРПОУ 32947554)-154 448 (сто п'ятдесят чотири тисячі чотириста сорок вісім ) грн. 00коп.- основного боргу, 17908( сімнадцять тисяч дев"ятсот вісім) грн. 25 коп.- пені , 4427 ( чотири тисячі чотриста двадцять сім) грн.51 коп. - інфляційних втрат, 2316 (дві тисячі триста шістнадцять) грн. 72 коп. - 3% річних, 1791 грн. (одна тисяча сімсот дев"яносто одна) 00 коп. -державного мита та державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
Заяву відповідача про відстрочку виконання рішення на два місяці -задовольнити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 1225 грн. 52 коп., яке перераховане платіжним дорученням № 3363 від 12.11.2009 року, що знаходиться в матеріалах справи, про що видати довідку.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.
Суддя І.А. Рудовська
Рішення оформлене
відповідно до ст. 84 ГПК України -15.02.2010 р.