Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
10.08.2010Справа №2-24/1149-2010
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ОКПО 00131400, ідентифікаційний код 00131400)
До відповідача - Управління з'єднувального каналу (96300, АР Крим, смт Первомайське, вул. Жовтнева (Октябрьская), 120, ідентифікаційний код 25870819)
про стягнення 14 943 857,70 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
Від позивача - Ющенко Т. А., нач. юр. відділу, довіреність від 19.07.2010 р., №408 -Д.
Від відповідача - Сміліченко Г.В. - представник, довіреність № 96 від 19.04.2010р., паспорт; Сандер Г. Л., нач. Управління, посвідчення №152 від 30.09.2009 р.
Обставини справи:
Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Управління з'єднувального каналу про стягнення з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" заборгованості по розрахункам за спожиту електричну енергію у розмірі 11245784, 75 грн., інфляційних витрат у розмірі 1405381,37 грн., трьох відсотків річних у розмірі 322215, 61 грн., пені у розмірі 1963802,85 грн., перевищення договірної величини споживання у розмірі 6673,12 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані систематичним невиконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 29 від 07.07.2004р. та порушенням ним зобов'язань за вказаним договором, зокрема, з належної та повної сплати наданих Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" послуг, а також зобов'язання з неперевищення договірної величини споживання, на підставі чого у відповідача по справі - Управління з'єднувального каналу виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути у примусовому порядку на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго".
Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що він є бюджетною організацією і фінансується з держбюджету України. Заборгованість погашається в міру надходження бюджетних коштів. З урахуванням вказаного просив суд застосувати в даному випадку ст. 551 Цивільнго кодексу України та не стягувати пеню у розмірі 1 963802,85 грн. Також у вказаному відзиві просив суд надати відстрочку до 30.05.2010 р.
Сторони у судовому засіданні заявили клопотання про продовження строку розгляду справи у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, яке судом було розглянуто та ухвалою від 20.04.2010 р. строк розгляду справи було продовжено.
25 травня 2010 року від Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" надійшла заява у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з Управління з'єднувального каналу на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" суму заборгованості по розрахункам за спожиту електричну за період з листопада 2008р. по грудень 2009р. у розмірі 10551119,74 грн., а також стягнути з Управління з'єднувального каналу смт. Первомайське на користь Відкритого акціонерного товариства "Кримзнерго" заборгованість по розрахункам за спожиту реактивну електричну енергію за період з листопада 2008р. по грудень 2009р. у розмірі 694665,01 грн.; витрати на сплату державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; інфляційні витрати по розрахункам за спожиту активну електричну енергію за період з листопада 2008р. по грудень 2009р. у розмірі 286864,07 грн.; інфляційні витрати по розрахункам за спожиту реактивну електричну енергію за період з листопада 2008р. по грудень 2009р. у розмірі 24529,00 грн.; три відсотки річних по розрахункам за спожиту активну електричну енергію за період з листопада 2008р. по грудень 2009р. у розмірі 77766,75 грн.; три відсотки річних по розрахункам за спожиту реактивну електричну енергію за період з листопада 2008р. по грудень 2009р. у розмірі 6347,83 грн.; пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по розрахункам за спожиту активну електричну енергію за період з листопада 2008р. по грудень 2009р. у розмірі 526798,80 грн.; пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по розрахункам за спожиту реактивну електричну енергію за період з листопада 2008р. по грудень 2009р. у розмірі 37951,11 грн.; перевищення договірної величини споживання - 6673,12 грн.
Підставою для зменшення позовних вимог стало, за ствердженням позивача, помилкове нарахування індексу інфляції, трьох відсотків річних та пені на суму боргу, що стягнута за рішенням суду по справі № 2-9/10711-2008.
Суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача.
Відповідач проти позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" заперечував, заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового відзиву на позовну заяву, відповідно до якого просить погашення заборгованості у розмірі 5415385,4 грн. зарахувати у рахунок заборгованості 2008-2009рр., не стягувати за несвоєчасне виконання грошових зобовязань пеню у розмірі 564749,91 грн. та відкласти розгляд справи до прийняття рішення Кабінетом міністрів про виділення грошових коштів на погашення заборгованості.
Позивач у запереченнях на відзив відповідача повідомив про те, що заперчує проти зменшення за ініціативою суду суми пені.
Відповідач у додатковому відзиві на позов просить суд зменшити розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, враховуючи важкий фінансовий стан, в якому він в даний час опинився. Також повідомив про те, що урядами України та АР Крим приймаються невідкладні заходи для здійснення розрахунків за електроенергію і погашення існуючої заборгованості.
Також відповідач в судовому засіданні заявив усне клопотання про надання відстрочки виконання рішення по даній справі.
Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, оскільки відповідачем не було наведено обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не представлено доказів існування вказаних обставин. Однак відповідачу було роз'яснено його право звернутися до суду з відповідною заявою, в порядку ст. 121 ГПК України.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
07.07.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» ( Постачальник ) та Управлінням з'єднувального каналу ( Споживач ) був укладений договір про поставку електричної енергії № 29.
Згідно до умов вказаного договору відповідач, як споживач електричної енергії, зобов'язався своєчасно та щомісяця проводити розрахунки за користування електричною енергією та сплачувати інші нарахування, згідно з умовами Договору та відповідно до діючого законодавства України.
У відповідності із пунктом 2.2.3 вказаного договору відповідач зобов'язався сплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії та інші нарахування у відповідності із додатком № 4.2, що є невід'ємною частиною договору.
Разом з цим, відповідно до п. 2.2.4 вказаного договору сторони дійшли згоди про те, що відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунки за послуги по компенсації перетікань реактивної електричної енергії між електричними мережами постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5, що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Систематичне не виконання відповідачем умов Договору №29 від 07.07.2004р., призвело до виникнення заборгованості по розрахункам за спожиту електричну енергію та по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії
Так матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості по розрахункам за спожиту активну електричну енергію за період з листопада 2008 р. по грудень 2009 р. у розмірі 10 551 119,74 грн. та заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію за період з листопада 2008 р. по грудень 2009 р. у розмірі 694 665,01 грн.
Відповідачем доказів сплати вказаної заборгованості, у встановленому законом порядку, представлено не було.
У судових засіданнях представники відповідача проти суми заборгованості не заперечували.
Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних та індекс інфляції.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розглянувши розрахунок позивача, суд погодився з тим, що з відповідача підлягає стягненню інфляційні витрати по розрахункам за спожиту активну електричну енергію за період з листопада 2008 р. по грудень 2009 р. у розмірі 286 864,07 грн. і інфляційні витрати за період з спожиту реактивну електричну енергію за період з листопада 2008 р. по грудень 2009 р. у розмірі 24 529,00 грн.
Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погодився, що розмір 3% річних по розрахункам за спожиту активну електричну енергію за період з листопада 2008 р. по грудень 2009 р. складає 77 766,75 грн., а розмір 3% річних за спожиту реактивну електричну енергію за період з листопада 2008 р. по грудень 2009 р. склав 6347,83 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за спожиту електричну енергію за період з листопада 2008 р. по грудень 2009 р. у розмірі 526 798,80 грн., а також пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по розрахункам за спожиту реактивну електричну енергію за період з листопада 2008 р. по грудень 2009 р. у розмірі 37 951,11 грн.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 4.2.1 вищевказаного договору поставки електричної енергії сторони передбачили, що відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Клопотання відповідача про зменшення суми пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягає задоволенню в зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тобто вказана стаття дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов:
а) якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов'язання збитків;
б) за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Цивільний кодекс України не містить переліку таких обставин. Це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації. Судова практика виходить з того, що істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо (роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. N 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" із змінами та доповненнями).
Стаття 233 Господарського кодексу України визначає в якості обставин, які беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов'язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Судом по справі приймається до уваги те, що відповідач по справі є бюджетною неприбутковою організацією, належить до сфери управління Державного комітету України по водному господарству, що відображено у п. 1 Положення «Про Управління з'єднувального каналу». На даний час відповідач знаходиться у скрутному фінансовому стані, в зв'язку з нестабільним надходженням коштів. Однак відповідачем здійснювалася часткова сплата заборгованості та на даний час здійснюються заходи за участю владних органів з приводу остаточного погашення заборгованості. Також судом було враховано надані відповідачем Доручення Президента України та прем'єр - міністра України щодо вжиття невідкладних заходів для здійснення розрахунків за електроенергію.
Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, що підлягає стягненню з сторони, порушевшей зобов'язання.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку задовольнити вищевказане клопотання позивача та зменшити суму пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань на 40%, тобто на 225 899,96 грн.
При таких обставинах, стягненню підлягає пеня у розмірі 338 849,95 грн.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що судові витрати у частині розміру зменшеної пені підлягають віднесенню на відповідача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що рішення у повному обсязі буде складено 13.08.2010 р.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 13.08.2010 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Управління з'єднувального каналу (96300, АР Крим, смт Первомайське, вул. Жовтнева (Октябрьская), 120, ( р/р 35213003000120 в УДК в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 25870819 ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ( р/р 260323051142 в СФ КРУ «Ощадбанк», м. Сімферополь, МФО 324805, ОКПО 00131400 ) заборгованість по розрахункам за спожиту активну електричну енергію у розмірі 10 551 119,74 грн.; заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію у розмірі 694 665,01 грн.; інфляційні втрати у розмірі 311 393,07 грн.; 3% річних у розмірі 84 114,58 грн.; пеню у розмірі 338 849,95 грн.; перевищення договірної величини споживання у розмірі 6673,12 грн.
3. Стягнути з Управління з'єднувального каналу (96300, АР Крим, смт Первомайське, вул. Жовтнева (Октябрьская), 120, ( р/р 35213003000120 в УДК в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 25870819 ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ( р/р 260323051142 в СФ КРУ «Ощадбанк», м. Сімферополь, МФО 324805, ОКПО 00131400 ) державне мито у розмірі 25 500 грн. та 226 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.