11 серпня 2010 р. № 28/289-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.04.2010
у справігосподарського суду Дніпропетровської області
за позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_4
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз"
простягнення 19025,07 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:не з'явилися
від відповідача:не з'явилися
Рішенням від 26.11.2009 господарського суду Дніпропетровської області позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" на користь ФОП ОСОБА_4 -15505,00 грн. заборгованості, 1464,73 грн. пені, 1751,07грн. інфляційні втрати, 275,04 грн. - 3% річних, 173,85 грн. витрат зі слати державного мита, 117,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті частині позовних вимог відмовлено.
Постановою від 14.04.2010 Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення від 26.11.2009 господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором, щодо оплати за надані послуги, належним чином не виконав.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати посилаючись на те, що господарськими судами порушенні норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 3,34,43,84,105 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 538,612,613 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18,21 Закону України "Про мови в Українській РСР".
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарським судом встановлено, що 08.01.2008 ФОП ОСОБА_4, експедитор, та ТОВ “Виробниче підприємство “Агро-Союз”, замовник, уклали договір №881/08, на транспортно - експедиційне обслуговування з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. Відповідно до умов договору, експедитор зобов'язався в інтересах, від імені, за дорученням і за рахунок замовника здійснювати організацію доставки вантажів в міжнародних і внутрішньо-українських автомобільних сполученнях, залучаючи до здійснення перевезень третю сторону - перевізника, шляхом укладення відповідних договорів.
Сторони погодились, що в межах даного договору, у відповідності з гл. 34 Цивільного кодексу України замовник виступає в якості довірителя, а експедитор - в якості повіреного.
Розділом 4 договору сторони передбачили, що оплата за послуги здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок експедитора на протязі 5 банківських днів після доставки вантажу за рахунком наданим експедитором.
07.10.2008 за заявкою відповідача, позивач здійснив перевезення вантажу на суму 15505,00 грн., про що складено акт здачі-приймання робіт №ОУ-10/71 від 17.10.2008 з посиланням на рахунок № СФ-000012 від 17.10.2008.
Факт доставки вантажу підтверджується також міжнародною товаро-транспортною накладною № 004527.
Статтею 9 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” передбачено що, факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Як встановлено господарським судом, позивач не одноразово надсилав відповідачу претензії з приводу оплати виконаних робіт, однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
За ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 5.7 договору, сторони обумовили, що за прострочку оплати виконаних послуг, замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який нараховується пені, від неоплаченої суми за кожен день прострочки оплати.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Таким, чином господарські суди обгрунтовано дійшли висновку про стягнення з відповідача на користь позивача -заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 14.04.2010 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №28/289-09 залишити без змін.
Головуючий В.С.Божок
Судді: Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенко