12 серпня 2010 р. № 14/545
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:
суддів:Кочерової Н.О.
Студенця В.І.,
Черкащенка М.М.
за участю представників
сторін позивача -не з'явився;
відповідача -Расторгуєв О.В.;
розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства компанія "Райз"
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від30.03.2010
у справі№ 14/545 господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг"
доЗакритого акціонерного товариства компанія "Райз"
про стягнення 30 355, 36 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" (далі -ТОВ "Оптіма-лізинг") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства Компанія "Райз" (далі -ЗАТ Компанія "Райз") про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу від 16.08.2005 № 20051075 в сумі 4 125, 68 грн. по сплаті лізингових платежів; заборгованості за договором фінансового лізингу від 16.08.2005 № 20051075 в сумі 2 143, 05 грн. як плати за перепробіг; збитків в сумі 417, 51 грн., 3% річних в сумі 94, 63 грн., пені в сумі 493, 73 грн. за прострочення виконання грошових зобов'язань, збитків в сумі 14 531, 67 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2009 порушено провадження у справі № 14/545 за позовом ТОВ "Оптіма-лізинг" до ЗАТ Компанія "Райз" про стягнення 21 806, 27 грн.
До прийняття рішення по суті спору ТОВ "Оптіма-лізинг" подало уточнення до позовних вимог, в яких просило стягнути із ЗАТ Компанія "Райз" заборгованості за договором: 4 125, 68 грн. щодо лізингових платежів; 2 143, 05 грн. плати за перепробіг; 4 068, 74 грн. інфляційних збитків; 609, 25 грн. 3% річних, 4 873, 97 грн. пені; 14 531, 67 грн. збитків за невиконання договору.
Рішенням господарського суду міста Києва (суддя Нарольський М.М.) від 22.01.2010 позов задоволено повністю. Суд стягнув із ЗАТ Компанія "Райз" на користь ТОВ "Оптіма-лізинг" 4 125, 68 грн. основного боргу, 2 143, 05 грн. плати за перепробіг, 4 068, 74 грн. інфляційних нарахувань, 609, 25 грн. відсотків річних, 4 873, 97 грн. пені, 14 531, 67 грн. збитків.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач в порушення умов Угоди не виконав свої зобов'язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 4 125, 68 грн., яка підлягає стягненню разом з нарахованими на цю суму пенею, 3% річних та втратами від інфляції. Окрім того, в силу вимог п. 3.6 Угоди, судом визнано обґрунтованими вимоги про стягнення 2 143, 05 грн. плати за перепробіг. Також судом визначено такими, що підлягають до стягнення збитки у розмірі 14 531, 67 грн., понесені позивачем у зв'язку із вчиненням виконавчого напису на Угоді.
Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Ропій Л.М., судді Кондратова І.Д., Попікова О.В.) від 30.03.2010 апеляційну скаргу ЗАТ Компанія "Райз" задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2010 в частині стягнення збитків в розмірі 14 531, 67 грн., 861, 25 грн. плати за перевищення максимально допустимого пробігу, 153, 93 грн. державного мита 119, 69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу скасовано. В цій частині прийнято нове рішення, яким у позові щодо стягнення збитків в розмір 14 531, 67 грн. та 861, 25 грн. плати за перевищення максимально допустимого пробігу відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що судом першої інстанції необґрунтовано не взято до уваги п. 4 додатку № 1 та п. 2 додаткової угоди № 2 щодо моменту, з яким пов'язано початок визначення розміру плати за перевищення максимально допустимого пробігу. Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що правові підстави для стягнення коштів, сплачених за вчинення виконавчого напису, у розмірі 14 531, 67 грн., як збитків відсутні.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2010, ЗАТ Компанія "Райз" подала касаційну скаргу, в якій просить постанову, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.07.2010 касаційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 05.08.2010.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами між ТОВ "Оптіма-лізинг" (лізингодавець) та Дочірнім підприємством "Райз-Агротехніка" (правонаступник -ЗАТ Компанія "Райз") (лізингоодержувач) 16.08.2005 підписано угоду фінансового лізингу № 20051075.
Перелік майна, кількість, ціна та вартість майна, що передається в лізинг, погоджено в додатках № 1, 2 до договору.
Відповідно до розділу 8 та додатку № 1 і додаткової угоди № 2 до зазначеного договору сторони визначили розмір лізингових платежів, порядок їх коригування в залежності від зміни курсу гривні до долара США, а також порядок розрахунків.
Згідно з п. 8.1 Угоди лізингоодержувач сплачує лізингодавцеві перший лізинговий платіж як це визначено в Додатку 1 протягом трьох робочих днів після підписання цієї Угоди; щомісячні лізингові та будь-які інші платежі, належні за цією Лізинговою Угодою, мають бути сплаченими протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунків згідно з Графіком здійснення платежів (Додатку 1).
Пунктом 8.1 Угоди сторони також погодили, що склад лізингових платежів обумовлюється згідно Законів України "Про фінансовий лізинг", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість" та включає : а) відшкодування вартості об'єкту лізингу, б) суму комісії нарахованої на вартість об'єкта фінансового лізингу; в) сервісні послуги.
В додатку № 1 до договору лізингу сторони передбачили розмір лізингових платежів, а згідно п. 8.2 Угоди погодили, що лізингоодержувач сплачує лізингові платежі згідно з виставленими йому рахунками в українській гривні і які змінюються та розраховуються протягом цієї лізингової угоди пропорційно зміні офіційного курсу НБУ до іноземної валюти, визначеної в додатку 1, на дату виставлення такого рахунку.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ЗАТ Компанія "Райз" в порушення умов договору не виконало своїх зобов'язань щодо своєчасного внесення лізингових платежів згідно рахунків № СФ-17191 від 19.12.2008 та № СФ-15299 від 26.11.2008, у зв'язку з чим в неї утворився борг перед ТОВ "Оптіма-лізинг" у розмір 4 125, 68 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 632 ЦК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо того, що згідно умов договору сторони погодили та встановили розмір лізингових платежів, в тому числі включення до їх складу сервісних послуг, які підлягають сплаті лізингоодержувачем без складення додаткових документів, зокрема актів приймання-передачі виконаних сервісних робіт. Окрім того, судом апеляційної встановлено, що відповідачем не доведено належними засобами доказування факт відмови позивача від здійснення сервісного обслуговування транспортних засобів.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судами попередніх інстанцій визнано обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції в розмірі 609, 25 грн. та 4 068, 74 грн. відповідно, враховуючи факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання.
Сторони погодили, що у разі прострочки здійснення лізингового платежу лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу (п. 8.3 угоди).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ст. 611 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Враховуючи те, що лізингоодержувач не виконував належним чином свої зобов'язання по сплаті лізингових платежів, судами також визнано такими, що підлягають задоволенню, вимоги щодо стягнення пені у розмірі 4 873, 97 грн.
Окрім того, ТОВ "Оптіма-лізинг" просило стягнути із ЗАТ Компанія "Райз" 2 143, 05 грн. плати за перепробіг.
Згідно з п. 3.6 угоди фінансового лізингу сторони погодили, що у разі перевищення максимального загального пробігу, зазначеного у додатку 2, лізингоодержувач здійснює на вимогу лізингодавця платіж за надмірний пробіг, який вираховується за зазначеною у додатку 2 ставкою.
При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що пробіг 2 повернутих з лізингу автомобілів (VW Passat Highline держ. номер АА5318АТ, ВАЗ 21099 держ. номер АА8130АІ) перевищує максимально допустимий пробіг, про що складені акти про повернення транспортних засобів, в яких сторони зафіксували показники лічильників пробігу кожного транспортного засобу, що повертався.
Разом з тим, судом враховано п. 4 додатку № 1 до угоди фінансового лізингу 20051075, яким передбачено, що розмір плати за перевищення максимального допустимого пробігу складає 0,05 гривень за кожний кілометр, для автомобіля VW Passat починаючи з 220001-го кілометру пробігу, а також п. 2 специфікації № 1-1.5, згідно з яким розмір плати за перевищення максимального допустимого пробігу складає 0,05 гривень за кожний кілометр, для автомобіля ВАЗ 21099 починаючи з 165 001-го кілометру пробігу.
Згідно актів про повернення транспортних засобів пробіг автомобіля VW Passat на дату повернення становить 214 308 км, а отже відсутні підстави для нарахування плати за перепробіг в розумінні п. 4 додатку № 1, а пробіг автомобіля ВАЗ 21099 становить 190 637, що на 25636 перевищує пробіг, встановлений п. 2 специфікації № 1-1.5, і тому позовні вимоги в частині стягнення 1 281, 80 грн. плати за перевищення максимального допустимого пробігу для автомобіля ВАЗ 21099 визнані судом обґрунтованими.
Також позивач просив стягнути збитки в розмірі 14 531,67 грн., які він поніс у зв'язку з вчиненням нотаріусом виконавчого напису № 385 від 23.02.2009 про повернення від ЗАТ Компанії "Райз" на користь ТОВ "Оптіма-лізинг" транспортних засобів, що були передані за договором лізингу.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України "Про нотаріат" приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.
Відповідно до ст.89 Закону України "Про нотаріат" у виконавчому написі зокрема повинно зазначатися розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника.
Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 90 Закону України "Про нотаріат").
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що право на стягнення з боржника оплати послуг приватного нотаріуса, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису, повинно бути реалізоване в процесуальних формах та у спосіб, встановлений Законом України "Про виконавче провадження", а тому відсутні підстави для стягнення зазначених коштів як збитків.
Доводи, викладені ЗАТ Компанії "Райз" в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони зводяться передусім до переоцінки доказів, а відповідно до вимог ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства компанія "Райз" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2010 у справі № 14/545 -без змін.
Головуючий - суддя Кочерова Н.О.
Судді: Студенець В.І.
Черкащенко М.М.