12 серпня 2010 р. № 52/482(05-5-25/19888)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Студенця В.І.,
Черкащенка М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.04.2010 року
у справі господарського судум. Києва
за позовомЗакритого акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод"
доЗакритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго"
пророзірвання договору на постачання природного газу № 46/77/Х-08 від 28.11.2007р. та стягнення 609 159,08 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:Макарчук В.І.,
- відповідача:Каменчук В.О.,
У квітні 2009 року Закрите акціонерне товариство "Ветропак Гостомельський Склозавод" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" про розірвання договору на постачання природного газу №46/77/Х-08 від 28.11.2007 року та стягнення 514 650,63 грн. збитків, 79 256,20 грн. інфляційних втрат, 15 252,25 грн. 3% річних, а загалом 609 159,08 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з поставки оплаченого природного газу за договором № 46/77/Х-08 від 28.11.2007 року.
Рішенням господарського суду м. Києва від 16.12.2009 року позов задоволено повністю. Розірвано договір на постачання природного газу №46/77/Х-08 від 28.11.2007 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго" та Закритим акціонерним товариством "Ветропак Гостомельський Склозавод", стягнуто на користь позивача 514 650,63 грн. збитків, 79 256,20 грн. інфляційних втрат, 15 252,25 грн. 3% річних та 5486,72 грн. судових витрат.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2010 року рішення місцевого господарського суду від 16.12.2009 року скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Закрите акціонерне товариство "Ветропак Гостомельський Склозавод" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2010 року скасувати, рішення господарського суду м. Києва від 16.12.2009 року з даної справи залишити без змін.
Доповідач: Черкащенко М.М.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.11.2007 року між Закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Ветропак Гостомельський Склозавод" (покупець) укладено договір на постачання природного газу № 46/77/Х-08, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати протягом 1 січня 2008 -31 грудня 2011 років покупцю природний газ в обсязі 27 580 000,00 м3 за цінами, погодженими у розділі 5 цього договору та додатковими угодами, які є невід'ємною частиною договору, а останній -прийняти та оплатити його вартість шляхом попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, а також до 5 і 15 числа місяця поставки на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником.
Пунктом 10.12 договору, сторони домовились про те, що даний договір є укладеним, а зобов'язання Постачальника щодо поставки Планового обсягу поставки на місяць поставки і зобов'язання Покупця щодо оплати Планового обсягу поставки є дійсними лише за умови укладання додаткової угоди до договору, що встановлює ціну газу на такий місяць поставки.
Відповідно до п. 4.4. і п. 4.6. Договору приймання-передача газу, поставленого відповідачем позивачу у відповідному місяці постачання, оформляється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні об'єми спожитого газу. Уповноважені представники позивача та відповідача на підставі акту приймання-передачі газу і з урахуванням умов пункту 4.5. даного Договору підписують Акт приймання-передачі партії газу з вказівкою ціни і загальної вартості партії газу.
Згідно з п.6.3.2 договору, якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість вказаного в акті обсягу газу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата газу на поточний місяць поставки.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач платіжними дорученнями №№1724 від 26.02.2008р., 1673 від 25.02.2008р., 2015 від 05.03.2008р., 2055 від 06.03.2008р., 22 від 07.03.2008р., 2204 від 11.03.2008р., 178 від 17.03.2008р. перерахував відповідачу грошові кошти, як попередню оплату за поставку природного газу за договором у період з лютого по березень 2008 року у розмірі 2 845 549,73 грн.
Відповідач, на виконання умов спірного договору, передав позивачу 1 818,081 м3 природного газу вартістю 2 330 899,10 грн., що підтверджується актом прийому-передачі партії природного газу №РНг-002096 від 31.03.2008 року.
Отже, сума переплати за поставлений газу у березні 2008 року відповідно до умов договору становить 514650,63 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач направив позивачу проект Додаткової угоди №4, яка встановлювала ціну на квітень 2008 року. В свою чергу, 01.04.2008 року позивач направив відповідачу листа №03/1282 про відмову у підписанні вказаної Додаткової угоди у з в'язку з тим, що заявка на квітень місяць 2008 року не подавалась; на квітень 2008 заявлено обсяги та здійснено оплату компанії ДК НАК "Нафтогаз України" на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 163 від 12.03.2008 "Про реалізацію імпортованого природного газу на території України".
Згідно з приписами ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Враховуючи приписи зазначеної статті, те, що договором № 46/77/Х-08 від 28.11.2007 не передбачений односторонній порядок його зміни або розірвання договору, а також, враховуючи те, що в якості істотної зміни обставин позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 163 від 12.03.2008 "Про реалізацію імпортованого природного газу на території України", яка лише обмежує порядок реалізації газу НАК "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніям і не позбавляє відповідача можливості реалізовувати природний газ на території України, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання договору № 46/77/Х-08 від 28.11.2007 року.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з ч.2 ст.1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Враховуючи приписи зазначених статей, а також те, що договір на постачання природного газу № 46/77/Х-08 від 28.11.2007 року не припинив свою дію, суд апеляційної інстанції законно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимоги про стягнення 514 650,63 грн. збитків, 79 256,20 грн. інфляційних втрат, 15 252,25 грн. 3% річних.
На підставі вищевикладеного, оскаржувана постанова є повною, законною та обґрунтованою, прийнятою при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її зміни чи скасування.
Щодо доводів, викладених у касаційній скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу судових рішень.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2010 року у справі № 52/482 залишити без змін.
Головуючий, суддя Н.О.Кочерова
Судді В.І.Студенець
М.М.Черкащенко