05 серпня 2010 р. № 35/439
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіПершикова Є.В.,
суддівДанилової Т.Б.,
Ходаківської І.П. (доповідач),
розглянувши
касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Плодоовоч"
на рішення від 16.12.2009 господарського суду міста Києва
у справі№35/349
за позовомСпоживчого товариства "Діамед"
до ЗАТ "Плодоовоч"
проСтягнення 30 231,55грн.
За участю представників сторін:
Від позивача- Надьожа В.В. (дов. №17/03 від 17.03.10)
Від відповідача- Ковальов Ю.Ю. (дов. від 21.07.10)
Рішенням господарського суду міста Києва (судя Літвінова М.Є.) від 16.12.09 позов задоволено частково, стягнуто з ЗАТ "Плодоовоч" на користь СТ "Діамед" 18 325,80 грн. - понесених позивачем витрат на ремонт покрівлі приміщення, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
ЗАТ "Плодоовоч" у касаційній скарзі просить рішення господарського суду м.Києва скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням норм процесуального права, а саме, на думку касатора, відмова у призначенні судової експертизи призвела до неповного з*ясування обставин справи.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено господарським судом першої інстанції Споживче товариство "Діамед" та Закрите акціонерне товариство "Плодоовоч" є співвласниками приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17-А. Приміщення, які є власністю позивача знаходяться на II поверсі, а приміщення власник яких є відповідач знаходиться на першому поверсі.
27.09.2006 року та 25.04.2007 року позивачем на адресу відповідача були направлені листи за №56, №42, в яких зазначалось, що у зв'язку із незадовільним станом даху покрівля даху потребує ремонту. Позивач звернувся до відповідача з пропозицією відремонтувати покрівлю сумісно. Дані листи були залишені відповідачем без реагування.
Позивачем було здійснено ремонтні роботи та витрачені власні кошти за виконані роботи на загальну суму 36 651,60 грн. На підтвердження здійснення ремонтних робіт позивачем до матеріалів справи наданий Договір підряду №12 від 02.06.2007 року, укладений між Споживчим товариством "Діамед" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Спецрембуд" (Підрядник).
Відповідно до даного договору Підрядник зобов'язався своїми силами і засобами якісно виконати ремонт м*якої покрівлі приміщення підприємства торгівлі по вул. Симиренка у Святошинському районі м. Києва, передбачені локальним кошторисом.
До матеріалів справи доданий Локальний кошторис 2-1-1 станом на 25.04.2007 року на ремонтно-будівельні роботи м*якої покрівлі, загальною площею 441 кв.м.; Підсумкова відомість ресурсів (витрат - за прийнятими нормами) станом на 1 червня 2007 року; розрахунок договірної ціни на будівництво (ремонт м*якої покрівлі) станом на 25.04.2007; підсумкова відомість ресурсів станом а 25.04.2007; розрахунки №№1-4 (прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажі роботи; Акт приймання виконаних підрядних робіт за червень 2007; довідка про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2007; копія платіжного доручення №2491 від 26.06.2007 року на оплату позивачем за ремонт м*якої покрівлі приміщення по вул. Симиренка, 17-А на суму 36651,60 грн. Саме на підставі цих документів господарський суд першої інстанції дійшов висновку про здійснення ремонтно-будівельних робіт м*якої покрівлі.
Листами від 15.06.2006, 12.09.2006, від 19.11.2007 року позивач звернувся до відповідача, як співвласника приміщення, з вимогою компенсувати частину понесених позивачем витрат на ремонт покрівлі. Дані листи отримані відповідачем 19.06.2006, 10.10.2006, 22.11.2007, що підтверджується повідомленнями про вручення.
У позовній заяві СТ "Діамед" просило стягнути з відповідача 18 325,80 грн. - частину понесених позивачем витрат на ремонт покрівлі приміщення, спільним власником якого є відповідач, 8 613,13 грн. втрат від інфляції, які нараховані позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України; пеню в розмірі 2 175,00 грн., нарахованої позивачем на підставі ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, 1 117,62 грн. - суми 3% річних, нарахованих позивачем на підставісст.625 Цивільного кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласником за їхньою згодою.
Згідно ст. 360 Цивільного кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов*язаннями, пов*язаними із спільним майном.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову та стягнення 18 325,80 грн. - частини понесених позивачем витрат на ремонт покрівлі приміщення, спільним власником якого є відповідач,
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованих штрафних санкцій, то суд правомірно зазначив, що останні є необгрунтованими, оскільки нарахування штрафних санкцій відповідно до вимог Цивільного кодексу України (глава 49) передбачено лише у випадках порушення грошових зобов'язань, що виникли між сторонами на підставі правочинів. В даному випадку, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі понесених позивачем витрати по проведенню ремонтних робіт приміщення.
Що стосується посилання касатора на відмову суда першої інстанції у проведені експертизи, колегія суддів відзначає, що відповідно до ст.41 ГПК України призначення експертизи є правом, а не обов*язком суду.
Колегія суддів звертає увагу касатора на те, що статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, рішення господарського суду відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишене без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Плодоовоч" залишити без задоволення.
Рішення від 16.12.2009 господарського суду міста Києва у справі №35/349 залишити в силі.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.Першиков
Судді Т.Данилова
І.Ходаківська