05 серпня 2010 р. № 20/314-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Першиков Є.В.
судді: Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Придніпровська залізниця"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2010р.
у справі
господарського суду№20/314-09
Дніпропетровської області
за позовомдержавного підприємства "Придніпровська залізниця"
дотовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укрремколіямаш"
простягнення 1 315 800,00грн.
та за зустрічним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укрремколіямаш"
додержавного підприємства "Придніпровська залізниця"
про
за участю
представників сторін:
позивача -
відповідача -стягнення 1 233 539,00грн.
пр. Калмиков М.С. -дов. №70 від 01.01.10р.
пр. Крисько Я.І. -дов. №20 від 01.01.10р.
пр. Шишкін О.П. -дов. б/н від 05.05.10р.
У липні 2009 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укрремколіямаш" про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 1 315 800,00грн. за порушення строків видачі машин з капітального ремонту та модернізації і зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укрремколіямаш" видати з ремонту машини ВПР-02№225 та ВПР-02№226.
Позовні вимоги були вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/П-08679/НЮ від 15.07.2008р., а саме порушення строків виконання капітального ремонту із модернізацією колійних машин ВПР-02 та повернення їх позивачеві, ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.216, 230 Господарського кодексу України.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2009р. (суддя Пархоменко Н.В.), зміненим постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2010р. (судді Чоха Л.В., Тищик І.В., Чимбар Л.О.), лише виклавши другий абзац його резолютивної частини в наступній редакції: "Первісний позов задовольнити частково", в іншій частині рішення залишено без змін, у задоволенні зустрічного позову відмовлено, первісний позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укрремколіямаш" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" пеню у сумі 328 950,00грн., витрати на сплату держмита у сумі 13 243,00грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн. та зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Укрремколіямаш" видати державному підприємству "Придніпровська залізниця" з ремонту колійні машини ВПР-02 №225 і ВПР-02 №226. Рішення обґрунтовані тим, що відповідач не виконав ремонт у строки, обумовлені договором, що відповідно до вимог п.7.2 договору №ПР/П-08679/ню від 15.07.2008р. це є підставою для нарахування пені.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову та прийняти нове рішення, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 15.07.2008р. між державним підприємством "Придніпровська залізниця" та товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством "Укрремколіямаш" укладено договір підряду №ПР/П-08679/НЮ, за умовами якого відповідач був зобов'язаний провести модернізацію та капітальний ремонт вузлів та агрегатів колійних машин ВПР-02, переданих замовником виконавцю, згідно з проектом на капітальний ремонт та модернізацію колійних машин та в строки, обумовлені у графіку подачі й випуску машин із капітального ремонту та модернізації.
Згідно із пунктом 2.2 договору колійні машини, що надходять на капітальний ремонт і модернізацію, повинні бути повністю укомплектовані вузлами, агрегатами, складовими частинами, інвентарем та сигнальними приладами, устаткуванням та деталями, передбаченими конструкцією машини.
Відповідно до пунктів 5.4.2, 5.5 договору порядок розрахунку: 100 % безготівкова оплата. Загальна сума договору складає 7 900 000,00грн. разом з ПДВ, в тому числі вартість модернізації -1 900 000,00грн., капітального ремонту -6 000 000грн.
Пунктом 7.2 договору встановлено, що за несвоєчасну видачу об'єкту після модернізації та капітального ремонту вузлів та агрегатів згідно з умовами цього договору виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % договірної базової ціни одиниці модернізації та капітального ремонту машин за кожну прострочену добу затримки.
Додатком №2 до договору сторони погодили, що подача на капітальний ремонт і модернізацію машин -на протязі 10 днів після підписання договору, а термін проведення модернізації та капітального ремонту -2 місяці з моменту підписання акту здачі машини на модернізацію та капітальний ремонт.
Відповідно до пункту 2.6 договору підставою для обрахування термінів фактичного знаходження колійної техніки на модернізації та капітальному ремонті є дати підписання актів приймання на модернізацію і капітальний ремонт та видачі після модернізації і капітального ремонту.
Згідно актів №1 і №2 машини ВПР-02 №226 і ВПР-02 №225 були прийняті в ремонт відповідно 19.07.2008р. і 22.07.2008р. Ці акти підписані зі сторони відповідача: головним інженером заводу Харченко О.А, підпис якого завірено печаткою. Доказів того, що підписувати акти була уповноважена інша особа, відповідач не надав.
За пунктом 5.4.1 договору остаточні розрахунки проводяться на протязі 30 банківських днів після підписання акту на видачу з ремонту, затверджених фактичних калькуляцій на виконані обсяги робіт та отримання відповідного рахунку на сплату.
Відповідач в порушення вимог ст.526 Цивільного кодексу України не виконав свої зобов'язання щодо ремонтних робіт у встановлений договором строк, машини з ремонту не повернув, а тому з урахуванням вимог ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 629, 837 Цивільного кодексу України та пункту 7.2 договору, яким сторони погодили, що за несвоєчасну видачу об'єкту після модернізації та капітального ремонту виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % договірної базової ціни одиниці модернізації за кожну прострочену добу затримки, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача пені та зобов'язання повернення машин з ремонту.
Однак, враховуючи клопотання товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укрремколіямаш" про зменшення розміру пені, належної до стягнення у зв'язку з тяжким фінансовим станом товариства та використавши право на зменшення штрафних санкцій, передбаченого ст.83 Господарського процесуального кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість задоволення вказаного клопотання, з яким погодився суд апеляційної інстанції.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Придніпровська залізниця", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2010р. у справі №20/314-09 залишити без змін.
Постанова не підлягає повторному касаційному оскарженню.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
І. Ходаківська