Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
06.12.2022м. ХарківСправа № 922/85/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДХЛ Інтернешнл Україна" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 11-Б; адреса для листування: 02156, м. Київ, вул. Кіото, буд. 25, офіс 203; код ЄДРПОУ: 22925230),
до Фізичної особи - підприємця Гребенюка Євгенія Олександровича ( АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 )
про стягнення 771873,79 грн
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Позивач, Приватне акціонерне товариство "ДХЛ Інтернешнл Україна", 10.01.2022 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця Гребенюка Євгенія Олександровича, в якій просить суд стягнути з відповідача 771873,79 грн, з яких: 678843,21 грн - сума основного боргу; 25913,15 грн - інфляційне збільшення; 67117,43 грн - штрафні санкції, а також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору № HRK 04/12-19 від 05.12.2019 та вимог чинного законодавства, не сплатив за надані позивачем послуги в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2022 у справі № 922/85/22 прийнято позовну заяву ПАТ "ДХЛ Інтернешнл Україна" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/85/22, розгляд якої призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження; проведення підготовчого засідання у справі призначено на 08.02.2022.
Відповідач - ФОП Гребенюк Є.О. відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не надав, у підготовче засідання 08.02.2022 не прибув та не скористався правом прийняти участь у підготовчому засіданні, призначеному на 08.0.2022, у режимі відеоконференції в порядку ст. 197 ГПК, відповідної заяви до суду не подав, а також не подав жодної заяви чи клопотання про розгляд справи за відсутності його представника в порядку ст. 196 ГПК України. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем копію ухвали суду від 17.01.2022 про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 08.02.2022, направлену листом від 17.01.2022 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102270746100 на адресу відповідача - ФОП Гребенюк Є.О. ( АДРЕСА_1 ), яка вказана позивачем у позовній заяві та значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не була отримана відповідачем та повернута до суду з довідкою АТ “УКРПОШТА” про причину повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою", що у відповідності до ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про призначення підготовчого засідання у даній справі на 08.02.2022.
За змістом ч. 8 ст. 165 та ч. 1 ст. 178 ГПК України, відповідач має право подати до суду відзив на позовну заяву в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов'язком учасника справи, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.
У підготовчому засіданні 08.02.2022 протокольною ухвалою суду за клопотанням позивача відкладено підготовче засідання у справі № 922/85/22 на 01.03.2022 о 12:30 год.
Разом з тим, 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, тобто до 26 березня 2022 року.
У подальшому у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні було продовжено, зокрема до 19 лютого 2023 року.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану при визначенні умов роботи суду у воєнний час, судам України рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні, та у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Відтак, призначене на 01.03.2022 протокольною ухвалою суду від 08.02.2022 підготовче засідання у справі № 922/85/22 не відбулось у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи.
Ухвалою суду від 06.07.2022 у справі № 922/85/22 у зв'язку з винятковими обставинами та дотримання прав усіх учасників провадження було відкладено розгляд справи 922/85/22 без визначення дати наступного судового засідання, та запропоновано всім учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, направити в суд і іншим учасникам справи свої пропозиції щодо дати призначення судового засідання та можливості розгляду справи за відсутності повноважних представників сторін за наявними матеріалами в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України або за їх участі у розгляді справи в режимі відеоконференції в порядку ст. 197 ГПК України.
Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України було вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за реєстраційним номером 105100617, та її копії в порядку ч. 4 ст. 120 ГПК України направлено на адреси позивача та відповідача листами з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
18.07.2022 до Господарського суду Харківської області через систему “Електронний суд” від представника позивача - ПрАТ "ДХЛ ІНТЕРНЕШНЛ УКРАЇНА" надійшла заява (вх. № 6788/22), в якій заявник просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи. Щодо дати розгляду, то позивач залишає це питання на розсуд суду.
Відповідачем жодних пропозицій щодо дати розгляду справи до суду не надано. Ухвала суду від 06.07.2022 у справі № 922/85/22 про відкладення розгляду справи, яку направлено листом від 06.07.2022 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102271203232 на юридичну адресу відповідача - ФОП Гребенюка Є.О. ( АДРЕСА_1 ), що вказана позивачем у позовній заяві та значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не була отримана відповідачем та повернута до суду з довідкою АТ “УКРПОШТА” про причину невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою, що у відповідності до ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про відкладення розгляду справи та необхідність подання пропозицій щодо дати призначення судового засідання.
За приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. В разі відсутності заяви учасника справи про зміну адреси, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається за останньою відомою суду адресою цього учасника справи, і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться.
Тобто, в разі, якщо ухвалу суду направлено за належною адресою, а саме: повідомленою суду стороною, вважається, що адресат належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання учасником справи кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання цим учасником справи зазначеної ухвали суду, оскільки таке неотримання зумовлене не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою самого учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходить від суду на його адресу.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду від 06.07.2022 у справі № 922/85/22 про відкладення розгляду справи відповідно до вимог ст. 122 ГПК України було вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
В силу приписів ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Таким чином, судом вчинено всіх необхідних та можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи й надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених позивачем вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Ухвалою суду від 02.11.2022 у справі № 922/85/22, враховуючи виконання судом покладених на нього обов'язків щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду справи упродовж розумного строку, призначено підготовче засідання у справі № 922/85/22 на 29.11.2022 о 10:30.
До початку судового засідання 29.11.2022 за вх. № 14955 до Господарського суду Харківської області через систему “Електронний суд” від представника позивача - ПрАТ "ДХЛ ІНТЕРНЕШНЛ УКРАЇНА" надійшла заява від 28.11.2022, в якій заявник просить суд провести підготовче засідання та подальший розгляд даної справи без участі представника позивача.
У судовому засіданні 29.11.2022 протокольною ухвалою суду продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та іншою протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, на 06.12.2022 о 13:00, про що повідомлено позивача та відповідача ухвалою-повідомленням від 29.11.2022, яку відповідно до вимог ст. 122 ГПК України було вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за реєстраційним номером 107651009, та її копії в порядку ч. 4 ст. 120 ГПК України направлено на адреси позивача та відповідача листами з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 06.12.2022 не прибули, правом прийняти участь у розгляді справи по суті в режимі відеоконференції в порядку ст. 197 ГПК своїм не скористалися.
На підставі вищезазначеного, враховуючи подану представником позивача заяву про проведення розгляду даної справи без його участі та зважаючи на те, що судом вчинено всіх необхідних та можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи й надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених позивачем вимог, виходячи з того, що явка учасників справи в судове засідання не визначалася обов'язковою, всі докази, необхідні для розгляду справи по суті зібрані на стадії підготовчого провадження, відповідачем не повідомлялось суду про наявність у нього доказів, які відсутні в матеріалах справи і без дослідження яких неможливо розглянути справу, тобто судом були створені належні умови для надання сторонами усіх необхідних доказів, зокрема відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду справи судом упродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість здійснити розгляд даної справи по суті за відсутності представників учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2019 між Приватним акціонерним товариством "ДХЛ Інтернешнл Україна" (далі по тексту DHL) та фізичною особою-підприємцем Гребенюк Євгенієм Олександровичем (Клієнтом) укладено договір № HRK 04/12-19, згідно з умовами якого Клієнт (відповідач) замовляє і оплачує, а DHL (позивач) надає послуги з міжнародних експрес перевезень та експрес перевезень в межах України, згідно Положень та Умов, які наведено у Додатку 1 до цього Договору та на зворотній стороні транспортної накладної DHL, і які є невід'ємною частиною цього Договору.
За умовами п. 2.1 договору № HRK 04/12-19 від 05.12.2019 (далі по тексту - Договір), Клієнт оплачує послуги за тарифами, наведеними у Додатку 2 до цього Договору. Вартість послуг DHL, які не зазначені у Додатку 2, визначається у відповідності до тарифів, що діють на момент надання відповідної послуги.
З метою отримання можливості користуватися послугами DHL з відстрочкою платежу на підставі щотижневих консолідованих рахунків Клієнт відкриває в DHL локальний клієнтський рахунок № НОМЕР_2 , який використовується для приймання замовлень та обліку сум до сплати за послуги з міжнародних експрес перевезень та експортних відправлень, а також за послуги з експрес перевезень в межах України та/або клієнтський рахунок в системі Імпорт-Експрес, який використовується для приймання замовлень та обліку сум до сплати за послуги з міжнародних експрес перевезень імпортних відправлень (п. 2.3 Договору).
Згідно з пп. 2.5, 2.6 Договору, на початку кожного тижня DHL надсилає Клієнтові консолідований рахунок за послуги, надані за попередній період. В інформаційному додатку до рахунка вказані номери транспортних накладних, вартість послуг щодо кожного відправлення та загальна сума до сплати за надані послуги.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що Договір набуває чинності з 05 грудня 2019 року та діє протягом одного року. Цей Договір продовжується автоматично на наступний рік, якщо жодна зі сторін не повідомить іншу сторону в письмовому вигляді про своє рішення не подовжувати Договір за один місяць до закінчення його дії.
На виконання умов Договору позивачем у період з березня по травень 2021 року надано відповідачу послуги з перевезення на загальну суму 820460,24 грн, що підтверджується доданими позивачем до позовної заяви рахунками-фактури, складеними у відповідності до умов пп. 2.5, 2.6 Договору, за вказаний період, а саме:
- Рахунок-фактура № DNK 089109 від 31.03.2021 про надання послуг на суму 285196,47 грн, що підтверджується авіанакладними, перелік яких визначено в цьому рахунку; як зазначає позивач у позовній заяві, вказаний Рахунок-фактури сплачено частково на суму 56617,03 грн, залишок боргу по ньому складає 228579,44 грн;
- Рахунок-фактура № DNK 089185 від 05.04.2021 про надання послуг на суму 68419,82 грн, що підтверджується авіанакладними, перелік яких визначено в цьому рахунку; як зазначає позивач у позовній заяві, вказаний Рахунок-фактури сплачено частково на суму 5000,00 грн, залишок боргу по ньому складає 63419,82 грн.
- Рахунок-фактура № DNK 089324 від 12.04.2021 про надання послуг на суму 158934,70 грн, що підтверджується авіанакладними, перелік яких визначено в цьому рахунку;
- Рахунок-фактура № DNK 089473 від 19.04.2021 про надання послуг на суму 11378,13 грн, що підтверджується авіанакладними, перелік яких визначено у цьому рахунку;
- Рахунок-фактура № DNK 089604 від 26.04.2021 про надання послуг на суму 153261,90 грн, що підтверджується авіанакладними, перелік яких визначено у цьому рахунку;
- Рахунок-фактура № DNK 089767 від 30.04.2021 про надання послуг на суму 120050,49 грн, що підтверджується авіанакладними, перелік яких визначено у цьому рахунку; як зазначає позивач у позовній заяві, вказаний Рахунок-фактури сплачено частково на суму 80000,00 грн, залишок боргу по ньому складає 40050,49 грн;
- Рахунок-фактура № DNKIR00075709 від 11.05.2021 про надання послуг на суму 23218,73 грн, що підтверджується авіанакладними, перелік яких визначено у цьому рахунку.
Таким чином, за твердженням позивача, всього, по вказаним вище рахункам, відповідачем сплачено 141617,03 грн, у зв'язку з чим у відповідача залишилась заборгованість за Договором в розмірі 678843,21 грн (820460,24 грн - 141617,03 грн = 678843,21 грн).
Відповідно до п. 2.7 Договору, рахунки за надані послуги повинні бути оплачені протягом 14 календарних днів від дати його формування. Оплата за послуги здійснюється за безготівковим рахунком у національній валюті України. Якщо оплата не надійде у встановлений термін, буде нараховуватись пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Згідно з п. 4.3 Договору, у випадку прострочення оплати наданих послуг Клієнт сплачує на користь DHL пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Якщо прострочення оплати складає понад 30 днів, Клієнт додатково сплачує штраф в розмірі 20% від суми заборгованості.
Позивач, звернувся до відповідача з претензією (досудова вимога) від 09.08.2021 вих. № 09/08/2021 про погашення заборгованості за договором, втім відповідачем заборгованість по договору № HRK 04/12-19 від 05.12.2019 в сумі 678843,21 грн не була сплачена, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Станом на день прийняття даного рішення в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості по договору № HRK 04/12-19 від 05.12.2019 в сумі 678843,21 грн.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що факт надання позивачем послуг по договору № HRK 04/12-19 від 05.12.2019 підтверджено матеріалами, а відповідачем не спростовано наявність заборгованості в сумі 678843,21 грн та не надано суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 678843,21 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 678843,21 грн.
Крім того, позивач у зв'язку з порушенням строку оплати послуг по Договору просить стягнути з відповідача штрафні санкції (пеню) в розмірі 67117,43 грн та інфляційне збільшення в розмірі 25913,15 грн.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності до ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 1-3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Разом з тим, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
В силу приписів статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, сторонами у договорі було встановлено, що у випадку прострочення оплати наданих послуг клієнт сплачує на користь позивача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Проте, з аналізу наданого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що позивачем не було враховано обмежується шестимісячним строком при нарахуванні пені, як то передбачено частиною шостою статті 232 ГК України.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок пені в межах шестимісячного строку встановленого частиною 6 ст.232 ГК України відносно кожного факту прострочення по кожному з платежів та з урахуванням здійснених відповідачем оплат.
Суд, перевіривши наведені позивачем у позовній заяві розрахунки пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, врахувавши визначені позивачем суми заборгованості, беручи до уваги встановлений сторонами у договорах поставки 14-денний строк на оплату отриманих послуг та 6-ти місячний строк нарахування пені встановлений статтею 232 ГК України, оскільки інше не встановлено договором, встановив, що правомірно нарахованою є пеня у 54146,41 грн., виходячи з наступного розрахунку:
- пеня нарахована на борг у розмірі 228579,44 грн. за період з 15.04.21 по 15.10.21 у сумі 18029,56 грн;
- пеня нарахована на борг у розмірі 63419,82 грн. за період з 20.04.21 по 20.10.21 у сумі 5023,20 грн;
- пеня нарахована на борг у розмірі 158934,70 грн. за період з 27.04.21 по 27.10.21 у сумі 12649,46 грн;
- пеня нарахована на борг у розмірі 11378,13 грн. за період з 04.05.21 по 04.11.21 у сумі 915,86 грн;
- пеня нарахована на борг у розмірі 153261,90 грн. за період з 11.05.21 по 11.11.21 у сумі 12386,92 грн;
- пеня нарахована на борг у розмірі 40050,49 грн. за період з 15.05.21 по 15.11.21 у сумі 3245,74 грн;
- пеня нарахована на борг у розмірі 23218,73 грн. за період з 26.05.21 по 26.11.21 у сумі 1895,67 грн.
Таким чином, позивач має право на нарахування пені по факту прострочення по кожному з платежів в межах шестимісячного строку для нарахування пені з дня виникнення прострочення та виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. За перерахунком суду загальний розмір пені, розрахований по кожному платежу окремо, враховуючи дати початку прострочення встановлені судом вище та строк нарахування пені обмежений 6-ю місяцями, склав 54146,41 грн. грн., а відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню як правомірні саме в цьому розмірі, в іншій частині, заявленої до стягнення пені, у розмірі 12971,02 грн. правові підстави для її стягнення у суду відсутні.
Частиною 1 ст. 625 ЦК визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах: від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та річних.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат судом було встановлено, що такий розрахунок не у повній мірі відповідає положенням законодавства, зокрема позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у меншому розмірі, ніж сума яка була визначена судом при перевірці розрахунку позивача за визначений позивачем період нарахування. Одночасно суд враховує, приписи ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, якої унормовано, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині похідних вимог позивача (стягнення інфляційних втрат), позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в сумі, зазначеній в прохальній частині позовної заяви, а саме в розмірі 25913,15 грн. інфляційних втрат, які не протирічать приписам чинного законодавства щодо правил здійснення розрахунків.
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що позовні вимоги у даному спорі задоволені частково на суму 758902,77 грн, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідач має відшкодувати позивачу судовий збір за подання позову у розмірі, пропорційному розміру задоволених позовних вимог, в сумі 11383,54 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 2, 12, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 233, ст. 236-241 ГПК України, Господарський суд Харківської області
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гребенюка Євгенія Олександровича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер: НОМЕР_1 ; відомості про паспортні дані в матеріалах справи відсутні) на користь Приватного акціонерного товариства "ДХЛ Інтернешнл Україна" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 11-Б; адреса для листування: 02156, м. Київ, вул. Кіото, буд. 25, офіс 203; ідент. код 22925230) 678843,21 грн основного боргу, 54146,41 грн. пені, 25913,15 інфляційних втрат та 11383,54 грн судового збору, сплаченого при поданні позову.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В частині стягнення 12971,02 грн. пені - в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "09" грудня 2022 р.
Суддя М.І. Шатерніков