ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
28 липня 2010 року 10:12 № 2а-6558/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екшн Компані»
доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
проскасування податкових повідомлень-рішень
ТзОВ «Екшн Компані»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що взяті податковим органом при перевірці пояснення керівника контрагента -ТзОВ «Мегаполісбудлюкс»про те, що він не створював цієї юридичної особи, не можуть братись до уваги при нарахуванні податкових зобов'язань, оскільки в подальшому ці пояснення були спростованні самим же керівником, що підтверджується нотаріально звіреною заявою. Покликається, що твердження податкового органу, що засновник контрагента не брав участі в управлінні ТзОВ «Мегаполісбудлюкс» не можуть бути підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи, та це не позбавляло правового значення виданих за цими господарськими операціями податкових накладних. Покликається, що на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнав обгрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, ТзОВ «Мегаполісбудлюкс»було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не подав, в судовому засіданні проти позову заперечив, покликаючись на те, що в ході перевірки ТзОВ «Мегаполісбудлюкс»на предмет фіктивності, співробітниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було допитано директора та засновника цього підприємства. В наданих поясненнях останній зазначив, що відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Мегаполісбудлюкс»він не має. Жодних реєстраційних, установчих, первинних, звітних документів даного підприємства не підписував, печатку підприємства не отримував, рахунки в банках не відкривав, статутний фонд не формував. Отже, мета створення підприємства та його діяльність є незаконною і не може породжувати правових наслідків.
Для надання можливості сторонам подати додаткові докази 23.06.2010р. на 28.07.2010р.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В період з 10.03.2010р. по 23.03.2010р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проводилась документальна невиїзна перевірка ТзОВ «Екшн Компані»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Мегаполісбудлюкс»за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., за результатами якої складено Акт №158/23-10/31406036 від 24.03.2010р.
Перевіркою встановлено, що між ТзОВ «Екшн Компані», та ТзОВ «Мегаполісбудлюкс», було укладено договір про надання побутових послуг та договір поставки товарів.
В ході перевірки ТзОВ «Мегаполісбудлюкс»на предмет фіктивності, співробітниками ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було допитано директора та засновника підприємства громадянина ОСОБА_1 В наданих поясненнях останній зазначив, що відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мегаполісбудлюкс»він не має. Жодних реєстраційних, установчих, первинних, звітних документів даного підприємства не підписував, печатку підприємства не отримував, рахунки в банках не відкривав, статутний фонд не формував. Отже, мета створення підприємства та його діяльність є незаконною і не може породжувати правових наслідків.
На підставі зазначаного податковий орган дійшов висновку, що операції по взаємовідносинах ТзОВ «Екшн Компані»та ТзОВ «Мегаполісбудлюкс»не мали реального товарного характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів.
Відповідач покликається на те, що ТзОВ «Екшн Компані»перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Тому в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати як валові доходи, так і валові витрати з податку на прибуток, а також виписані за цими господарськими операціями податкові накладні не можуть братись до уваги при формуванні зобов'язань з податку на додану вартість.
З огляду на викладене перевіркою зроблено висновок, що ТзОВ «Екшн Компані»порушено пп. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 65 317,0 грн. та пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 52 254 грн.
ТзОВ «Екшн Компані»надсилало до ДПІ у Печерському районі м. Києва заперечення на акт перевірки, проте воно не було взято до уваги.
12.04.2010р. ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0003132310/0, яким визначено ТзОВ «Екшн Компані»суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 52 254 грн. основний платіж та 26 127 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього на 78 381 грн., та податкове повідомлення-рішення 0003122310/0 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 65 317 грн. основний платіж та 32 659 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього на суму 97 976 грн.
Як вбачається із матеріалів справи 16.04.2009р. між ТзОВ «Екшн Компані»(замовник) та ТзОВ «Мегаполісбудлюкс»(виконавець) укладено договір про надання послуг №16/1 згідно якого виконавець взяв на себе зобов'язання замовника по прибиранню території та чистки покриття, а замовник зобов'язався оплачувати такі послуги.
Також, 16.04.2009р. між ТзОВ «Мегаполісбудлюкс»(постачальник) та ТзОВ «Екшн Компані»(покупець) укладено договір поставки №16/2 згідно якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язався прийняти її та оплатити.
Виконання сторонами умов вищенаведених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі та податкові накладні
Встановлено, що в ході господарських операцій по цих договорах ТзОВ «Мегаполісбудлюкс»виписало податкові накладні, які внесені ТзОВ «Екшн Компані» у реєстр отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних та матеріалами перевірки.
Суми податку на додану вартість по виписаних податкових накладних включено до складу податкового кредиту за квітень-серпень 2009р. на загальну суму 52 253,18 грн., відображено в реєстрах придбання товарів (робіт, послуг) за відповідні періоди, що відповідає даним податкових декларацій з ПДВ, поданих до ДШ у Печерському районі м. Києва за травень-серпень 2009р. та відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень-серпень 2009р., за винятком податкової накладної від 28.05.2009р., яка включена до складу податкового кредиту у вересні 2009р. та відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2009р.
Крім того, в якості оплати за товари та послуги з ТзОВ «Екшн Компані»перерахувало на розрахунковий рахунок ТзОВ «Мегаполісбудлюкс»грошові кошти на загальну суму 313 519,08 грн. в т.ч. ПДВ - 52 253,18 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Дебіторська/кредиторська заборгованість за відвантажений товар (надані роботи, послуги) за розрахунками відсутня.
Як вбачається з матеріалів перевірки ТзОВ «Екшн Компані»та ТзОВ «Мегаполісбудлюкс»на момент перевірки були зареєстровані платниками ПДВ.
Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Екшн Компані»перерахувало кошти за отриманий товар та послуги, а ТзОВ «Мегаполісбудлюкс»виписало належним чином оформлені податкові накладні. Доказів того, що ТзОВ «Екшн Компані»та ТзОВ «Мегаполісбудлюкс не сплачували податкові зобов'язання при виконання укладених договорів податковим органом не надано.
З огляду на наведені положення законодавства суд дійшов висновку, що у податкового органу не було підстав для не врахування податкових накладних при формуванні позивачем податкового кредиту.
Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2. ст.. 7 Закону «Про податок на додану вартість»зареєстровані платники податку мають право нараховувати податок на додану вартість, складати та видавати податкові накладні. Позивач відповідно мав право на підставі отриманих накладних відносити вказані в них суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки за поставку розрахувався у вартість якої була включена сума нарахованого продавцем ПДВ.
Податковий орган не надав доказів того, що на момент укладення угод установчі документи ТзОВ «Мегаполісбудлюкс»були визнані недійсними, чи було анульоване свідоцтва платника податку на додану вартість. Також не надано доказів визнання договорів недійсними.
Згідно ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Крім цього, позивачем надано копію нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_1, в якій він зазначає, Протоколом №3 зазгальних зборів учасників ТзОВ «Мегаполісбудлюкс»від 09.02.2009р. він був прийнятий до складу учасників товариства з 100% часткою у статутному капіталі, а також призначений директором.
Зазначена заява направлялась заступнику начальника відділу ГСУ МВС України, а також гр. ОСОБА_1 подавалась заява до податкової міліції на неправомірні дії слідчого при проведенні слідчих дій, що підтверджується листом ДПА України №3063/4/27-0314 від 06.05.2010р.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Як вбачається з матеріалів справи ТзОВ «Мегаполісбудлюкс»надавало позивачу послуги по прибиранню території, постачало миючі засоби, продукти харчування, побутові товари, послуги чистки покриття.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при проведенні перевірки податковий орган дійшов невірного висновку про порушення позивачем законодавства при формуванні валових витрат та податкового кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 12.04.2010р. №0003122310/0 та №0003132310/0.
3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екшн Компані»за рахунок Державного бюджету України
Постанова набирає законної в строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.О. Баранов