"30" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2324/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Арнаутова А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 14) в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6)
до відповідача: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6)
про стягнення 719 507,14 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Історія справи.
1. Зміст позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ).
15.09.2022 Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", в якій просить суд стягнути з відповідача 545 831,10 грн заборгованості, 97 392,82 грн інфляційних втрат, 65 144,08 грн пені, 11 139,14 грн 3% річних, а також судовий збір.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.09.2022 відкрито провадження у справі №916/2324/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "19" жовтня 2022 р. об 11:00.
Вказана ухвала суду була надіслана позивачу та відповідачу до електронних кабінетів, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, наявними у матеріалах справи (а.с.44-45).
19.10.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення пені (а.с.56-60), відповідно до якого останній просить суд зменшити розмір заявленої Чорноморською філією Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" пені до 1 000 грн у зв'язку з погіршенням майнового стану відповідача та відсутністю доказів понесення збитків внаслідок допущеного з боку Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" порушення грошових зобов'язань.
В судове засідання 19.10.2022 з'явилися представники позивача та відповідача.
Протокольною ухвалою від 19.10.2022 судом було відкладено підготовче засідання на "02" листопада 2022 р. об 11:30 та попередньо визначено дату та час наступного судового засідання для розгляду справи по суті, а саме "30" листопада 2022 р. об 11:00.
В судове засідання 02.11.2022 з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 02.11.2022 представник відповідача надав суду клопотання про долучення звіту про фінансові результати за перше півріччя 2022 року та довідки про дебіторську заборгованість перед підприємством станом на 30.06.2022, які з технічних причин були отримані судом не в повному обсязі.
У судовому засіданні 02.11.2022 суд долучив подані представником відповідача документи до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою від 02.11.2022 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на раніше визначену дату та час, а саме на "30" листопада 2022 р. об 11:00.
30.11.2022 до суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені у повному обсязі.
У судове засідання 30.11.2022 представники сторін не з'явилися, натомість позивачем було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У судовому засіданні 30.11.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ).
Між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (Виконавець) та Державним підприємством "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (Замовник) було укладено договір про надання послуг з користування мережами водовідведення № 28-Пп-ЧФ-21 від 15.02.2021.
Права та обов'язки Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" за укладеним договором реалізує Чорноморська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (Виконавець).
Відповідно до п.1.1 вказаного договору ЧФ ДП "АМПУ" зобов'язується надати ДП "МТП "Чорноморськ" протягом 2021 року послуги з користування мережами водовідведення, а ДП "МТП "Чорноморськ" зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Відповідно до п. 4.1 укладеного договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно з п. 4.4 договору замовник оплачує надані послуги після підписання відповідного акту прийому-передачі наданих послуг або акту наданих послуг згідно з виставленим виконавцем рахунку до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Для оплати вартості наданих в жовтні-грудні 2021 року послуг з користування мережами водовідведення ЧФ ДП "АМПУ" було виставлено ДП "МТП "Чорноморськ" наступні рахунки: № Пр/11990 від 31.10.2021 на суму 131 318,10 грн, № Пр/13264 від 30.11.2021 на суму 213 028,20 грн та № Пр/16058 від 31.12.2021 на суму 201 484,80 грн.
В порушення ст.193 ГК України, ст. 526, 610 ЦК України та умов договору, відповідачем вищезазначені рахунки до теперішнього часу не сплачено, у зв'язку з чим за Державним підприємством "Морський торговельний порт "Чорноморськ" рахується заборгованість у сумі 545 831,10 грн.
Відповідно до п. 7.2 договору за порушення замовником строків виконання зобов'язань, виконавець має право стягнути з замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення платежу, яка з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України складає 65 144,08 грн.
Крім того, згідно з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми, які складають 11 139,14 грн, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, що становить 97 392,82 грн (на час підготовки позовної заяви індекс інфляції за серпень 2022 року не встановлено).
З огляду на вищенаведені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача 545 831,10 грн заборгованості, 97 392,82 грн інфляційних втрат, 65 144,08 грн пені, 11 139,14 грн 3% річних, а також судовий збір.
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" проти зменшення розміру пені заперечує, виходячи з наступного: 1) період прострочення оплати рахунків є значним; 2) відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, за яких можливе зменшення неустойки, а лише зазначено про скрутне матеріальне становище; 3) “важкий” фінансовий стан не є винятковим випадком в розумінні ст. 233 ГК України та не є підставою для зменшення неустойки, яка підлягає до стягнення та, відповідно, не є доказом винятковості такого випадку. Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) відображає лише фінансові результати господарської діяльності підприємства за звітний період і містить дані про доходи, витрати і фінансові результати в сумі наростаючим підсумком з початку року до звітної дати. Відповідачем з усього об'єму фінансової звітності за 1 півріччя 2022 року надано тільки Звіти про фінансові результати (звіти про сукупний дохід) за формою №2, та не надано, наприклад, Баланс (Звіти про фінансовий стан) за формою №1 (копії додаються), згідно преамбули якого одиницею виміру звітності є “тис. грн.”, ймовірно для того, щоб суд не зміг оцінити, що прибутки (рядок 2120 форми №2) та розмір грошових коштів на рахунках у банках (рядок 1167 форми №1) обчислюється десятками мільйонів гривень. У відповідача були наявні грошові кошти для виконання зобов'язань як на початок, так і на кінець звітного періоду згідно звіту про фінансовий стан за 1 півріччя 2021 року, а саме по рядку “ 1167” на балансу на рахунках відповідача у банках станом на 30.06.2021 було 19 933 000,00грн., а згідно звіту про фінансовий стан за 9 місяців 2021 року по рядку “ 1167” балансу на рахунках відповідача у банках станом на 30.09.2021 вже було 35 321 000,00грн. Відповідачем за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 ДП “МТП “Чорноморськ” здійснено 53 процедур закупівель товарів, робіт та послуг лише на суми, які перевищують 500 тис грн. кожна, на загальну суму більше 145 млн. грн. Таким чином, відповідачем не доведено неможливість сплатити заборгованість. 4) посилання відповідача на значну заборгованість контрагентів перед відповідачем за звітний період в жодному разі не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки виникнення такої заборгованості ще раз доводить те, що показники діяльності підприємства безпосередньо залежать від ефективності діяльності його менеджменту та раціонального використання державних грошових коштів. “Інформація щодо суми дебіторської заборгованості станом на 30.06.2022” подана до суду з клопотанням 17.10.2022, тобто через майже 4 місяці після її нібито складання, що доводить її невідповідність та неналежність в якості доказу як мінімум на час подання клопотання та за період виникнення заборгованості за рахунками, зазначеними в позові - за жовтень-грудень 2021 року; 5) твердження відповідача про відсутність у позивача збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення строків виконання грошового зобов'язання не відповідає дійсності.
3.2. Доводи Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ".
Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" посилається на ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України та звертає увагу суду на перебування останнього у скрутному становищі, пов'язаного із зниженням попиту на послуги підприємства через складну політично-економічну ситуацію в країні та зазначає, що залишків коштів на рахунках ДП "МТП "Чорноморськ" вистачає лише на обов'язкові платежі і заробітну плату.
Водночас, відповідач зауважує, що позивачем не було понесено збитків (матеріали справи не містять жодних доказів щодо понесений таких збитків), а також відсутні будь-які докази, які б свідчили про можливе погіршення фінансового стану чи ускладнення у господарській діяльності ДП "АМПУ" або її Чорноморської філії.
Окрім того, розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).
Відповідач посилається на рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 та зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
З огляду на вищенаведені обставини, враховуючи майновий стан підприємства (збитковість), відсутність будь-яких доказів понесення збитків внаслідок допущеного з боку ДП "МТП "Чорноморськ" порушення грошових зобов'язань, незначність прострочення виконання та істотну соціальну роль, яку відіграє господарська діяльність відповідача, ДП "МТП "Чорноморськ" просить суд зменшити нараховану позивачем пеню до 1 000 грн.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
15.02.2021 між Державним підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту Чорноморськ) (Виконавець) та Державним підприємством "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (Замовник) укладено договір про надання послуг з користування мережами водовідведення № 28-Пп-ЧФ-21 (т.1, а.с.10-16), відповідно до п.1.1 виконавець зобов'язується надати замовнику протягом 2021 року послуги з користування мережами водовідведення, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Найменування послуг: послуги з користування мережами водовідведення. Предмет закупівлі: послуга з користування мережами водовідведення ( код CPV згідно ДК 021:2015 - 90430000-0 - послуги з відведення стічних вод)
Згідно з п.1.4 договору всі права та обов'язки державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (в т.ч. ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання - передача товарів, робіт та послуг за кількістю і якістю тощо), які передбачені цим договором, виконуються Чорноморською філією державного підприємства "Адміністрація морських портів України".
Пунктом 2.1 договору передбачено, що обсяг наданих послуг за даним договором визначається відповідно об'єму використаної води. Облік використання води проводиться: - по об'єктах, на яких встановлені прилади обліку - по цим приладам обліку, - по об'єктах, які не мають приладів обліку - розрахунковим способом.
Відповідно до п. 3.1. договору ціна даного договору складає 5 565 000 грн без ПДВ. Крім того сума ПДВ 20% - 1 113 000 грн, всього ціна договору 6 678 000 грн.
Тариф на надання виконавцем замовнику послуг з експлуатації мереж водовідведення за даним договором складає 39,75 грн/м.куб. без ПДВ (п.3.2. договору).
Пунктом 3.3 договору передбачено, що фактична ціна даного договору визначається відповідно до обсягів надання послуг за даним договором.
Згідно з п. 4.1. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Протягом 5-ти робочих днів після закінчення розрахункового періоду виконавець складає акт наданих послуг з зазначенням фактичних обсягів та вартості наданих замовнику послуг за даним договором (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 4.3. договору сторони погодились, що акт наданих послуг є документом, що підтверджує факт надання виконавцем послуг за даним договором замовнику. Прийом-передача акту наданих послуг та рахунку здійснюється сторонами шляхом передачі їх виконавцем до канцелярії замовника.
Замовник зобов'язаний, не пізніше 5 робочих днів після отримання акту наданих послуг, повернути виконавцю підписаний та засвідчений власною печаткою належний йому екземпляр акту або, у разі наявності підстав, надати свої мотивовані зауваження.
У п. 4.4 договору встановлено, що замовник оплачує надані за даним договором послуги шляхом здійснення прямого банківського переведення грошових коштів на рахунок виконавця у безготівкової формі після підписання відповідного акту прийому-передачі наданих послуг або акту наданих послуг згідно виставленого виконавцем рахунку, зареєстрованої виконавцем в Єдиному реєстрі податкової накладної виданої в установленому законодавством порядку замовнику, до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно з п. 7.2 договору за невиконання зобов'язань щодо надання послуг за даним договором виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості ненаданих послуг за кожний день прострочення виконання зобов'язання. За порушення замовником строків виконання зобов'язання, виконавець має право стягнути з Замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Відповідно до п.11.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2021 року, а в частині розрахунків - до повного виконання. Сторони досягли згоди, що умови даного договору, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, застосовуються до договірних відносин між ними, які виникли з 01.01.2021.
В матеріалах справи наявний рахунок №Пр/11990 від 31.10.2021 на суму 131 318,10 грн (а.с.17), рахунок №Пр/13264 від 30.11.2021 на суму 213 028,20 грн (а.с.23) та рахунок №Пр/16058 від 31.12.2021 на суму 201 484,80 грн (а.с.28).
На виконання умов договору позивачем надано відповідачу у жовтні 2021, листопаді 2021 та грудні 2021 послуги на суму 131 318,10 грн, 213 028,20 грн та 201 484,80 грн відповідно, що підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуг №Пр/11990 від 31.10.2021 (а.с.18), №Пр/13264 від 30.11.2021 (а.с.24) та №Пр/16058 від 31.12.2021 (а.с.29).
В матеріалах справи наявні листи Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" від 03.11.2021 (т.1, а.с.19), від 07.12.2021 (т.1, а.с.25) та від 06.01.2022 (т.1, а.с.30), відповідно до яких позивач просив відповідача розглянути і підписати акти, повернути один екземпляр акту до ЧФ ДП "АМПУ", а також здійснити перерахування коштів згідно рахунків у повному обсязі, зокрема, відповідно до договору на користування мережами водовідведення №28-Пп-ЧФ-21.
Відповідачем підписання актів наданих послуг не заперечується, отримання рахунків не спростовано, доказів оплати наданих послуг не надано.
5. Позиція суду.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, договір про надання послуг з користування мережами водовідведення № 28-Пп-ЧФ-21 є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази у сукупності, суд вважає доведеним факт надання позивачем послуг, обумовлених договором.
В свою чергу, оскільки належних доказів, які підтверджують оплату ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" наданих за актами надання послуг №Пр/11990 від 31.10.2021 (а.с.18), №Пр/13264 від 30.11.2021 (а.с.24) та №Пр/16058 від 31.12.2021 (а.с.29) на загальну суму 545 831,10 грн, відповідачем згідно приписів ст.74, 76-77 ГПК України, суду не надано, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту Чорноморськ) в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на викладене, враховуючи положення п.7.2 договору, а також відсутність оплати наданих послуг, суд вважає правомірним нарахування позивачем відповідачу пені.
Водночас, досліджуючи наданий позивачем розрахунок суми пені, суд встановив його помилковість в частині здійснення нарахувань за рахунком № 16058 від 31.12.2021 на суму 201 282,40 грн, викликану скоріш за все технічною помилкою під час внесення даних у таблицю.
З огляду на вищенаведені обставини судом за допомогою системи "Ліга-закон" було зроблено власний розрахунок пені за спірним рахунком.
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
21.01.2022 - 02.06.2022: 10,00 (облікова ставка НБУ) 201 484,80 (Сума боргу) x (2 x 10,00 :365) x 133 днів (прострочення) : 10013314 683,55 грн.
03.06.2022 - 21.07.2022: 25,00 (облікова ставка НБУ) 201 484,80 (Сума боргу) x (2 x 25,00 :365) x 49 днів (прострочення) : 1004913 524,32 грн.
Таким чином, з урахуванням зроблених судом розрахунків, сума пені за рахунком №16058 від 31.12.2021 складає 28 207,87 грн.
В іншій частині, враховуючи також відсутність жодних заперечень відповідача з приводу розрахунку, суд погоджується з наведеним позивачем розрахунком пені та зазначає, що загальна сума пені залишається незмінною та становить 65 144,08 грн.
Водночас, вирішуючи питання щодо зменшення розміру пені, з урахуванням відповідного клопотання відповідача, суд вказує наступне.
Так, норми матеріального права, а саме ст.233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
При цьому, суд акцентує увагу на тому, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.
Водночас, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Вирішуючи питання щодо можливості зменшення за клопотанням відповідача суми пені до 1 000 грн (1,5%), суд, враховуючи дискреційність повноважень суду щодо зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає наступне.
Суд, дослідивши наведені в клопотанні доводи та надані на їх підтвердження докази, дійшов висновку про те, що означені відповідачем обставини щодо майнового стану дійсно мають місце, про що свідчать в тому числі звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2022р. (т.1 а.с.71), який засвідчує погіршення фінансового стану підприємства порівняно із аналогічним періодом попереднього року; наказ ДП "МТП "Чорноморськ" №500 від 31.12.2019р. про скасування надбавок за виконання особливо важкої роботи та термін її виконання (т.1 а.с.63-64); наказ ДП "МТП "Чорноморськ" №501 від 31.12.2019р. про скасування надбавок за високі досягнення у праці та особливий характер роботи (т.1 а.с.65-66); накази ДП "МТП "Чорноморськ" №503 та №505 від 31.12.2019р. про заходи щодо подолання фінансової кризи (т.1 а.с.67-68); розшифровка дебіторської заборгованості, сума якої складає 186 412 тис грн (т.1 а.с.110-116).
Суд також враховує, що доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, матеріали справи не містять, вимоги про стягнення збитків позивачем не заявлялись.
Водночас, як встановлено судом з матеріалів справи, основне зобов'язання відповідачем не виконано.
Суд вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст. 219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.
Водночас зменшення розміру пені до 1,5% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені до 20 000 грн.
На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строків сплати боргу, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши методологію здійснення розрахунків 3% річних, наданих позивачем, суд дійшов висновку про їх відповідність вимогам чинного законодавства, а відтак приймає їх за основу при винесенні рішення та задовольняє відповідні вимоги щодо у визначеній позивачем сумі 11 139,14 грн.
Стосовно інфляційних нарахувань, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, суд вказує, що такі нарахування не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно із Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, загальна сума інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення на підставі розрахунків, що перевірені судом, складає 97 392,82 грн, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Враховуючи, що часткове задоволення позовних вимог зумовлено зменшенням судом неустойки, витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вулиця Праці, будинок 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вулиця Праці, будинок 6, код ЄДРПОУ 38728418) основний борг у сумі 545 831 /п'ятсот сорок п'ять тисяч вісімсот тридцять одна/ грн 10 коп, 3% річних у сумі 11 139 /одинадцять тисяч сто тридцять дев'ять/ грн 14 коп, інфляційні втрати у сумі 97 392 /дев'яносто сім тисяч триста дев'яносто дві/ грн 82 коп, пеню у сумі 20 000 /двадцять тисяч/ грн, судовий збір у сумі 10 792 /десять тисяч сімсот дев'яносто дві/ грн 61 коп.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 09 грудня 2022 р.
Суддя Ю.М. Щавинська