ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
11 червня 2010 року 09:41 № 2а-8097/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"
до Зарічний відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції
про визнання нечинною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.04.2010р.
за участю представників сторін:
від позивача: Зеленюх В.Р. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 18934147 від 23.04.2010 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова є неправомірною та такою, що порушує права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», оскільки прийнята з порушенням положень Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про фінансовий лізинг»та Закону України «Про нотаріат».
У судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив суд, задоволити їх в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в своїх письмових запереченнях зазначив, що позовні вимоги Позивача є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. не містить жодної вказівки на дії примусового характеру. У виконавчому документі відсутні дії примусового характеру, а саме зазначено «пропоную повернути», в зв'язку з чим, на думку Відповідача, державний виконавець не має законних підстав зобов'язувати боржника виконати певні дії, так як виконавчий документ містить дії добровільного характеру.
Водночас, зазначає, що відповідно до заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження та пред'явленого виконавчого напису боржник, Відкрите акціонерне товариство «Харківшляхбуд», зареєстроване і фактично занходиться за адресою: м. Київ, вул. Ахсарова, 2.
Суд, заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»та Відкритим акціонерним товариством «Харківшляхбуд»укладено договір фінансового лізингу № 382, відповідно до пункту 2.1 якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лизнгоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби у відповідності з Замовленням на транспортні засоби.
На виконання умов договору, на підставі замовлень Лізингоодержувачу були передані транспортні засоби, що підтверджується копіями наявних в матеріалах справи актами приймання передачі.
Відкрите акціонерне товариство «Харківшляхбуд», взяті на себе зобов'язання не виконало, в результаті чого у Лізингоодержувача за не виплату за період з 20.08.2008 року по 25.06.2009 року виникла заборгованість по Договору у розмірі, що становить 2 277 577,22 грн.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами 25.06.2009 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис № 1158, стосовно повернення від Відкритого акціонерного товариства «Харківшляхбуд»транспортиних засобів до Позивача.
У зв'язку з вищевикладеним, Позивач звернувся до Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції 22.04.2010 року з заявою про відкриття виконавчого провадження та здійснення примусового повернення транспортних засобів, на підставі виконавчого напису нотаріуса № 1158 від 25.06.2009 року, так як майно знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Воєводіна 13/1.
Головним державними виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції було винесено постанову про відмову у відкриті виконавчого провадження (відмову у прийняті до провадження виконавчого документа) ВП № 18934147 від 23.04.2010 року.
Як вбачається з постанови про відмову у відкриті виконавчого провадження, підставою для відмови у прийняті до провадження виконавчого документа слугувало те, що у виконавчому написі не вказано на дії примусового виконання, а тільки пропонується повернути від Відкритого акціонерного товариства «Харківшляхбуд»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»повернути транспортні засоби та те, що відповідно до виконавчого напису та укладеного договору лізингу від 18.07.2007 року Відкрите акціонерне товариство «Харківшляхбуд» знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Ахсарова, 2.
Згідно Закону України «Про фінансовий лізинг», а саме п. 2 ст. 7 Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Відповідно до п. 5.6. договору фінансового лізингу № 382, у разі прострочення Лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу Лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Державною виконавчою службою підлягає виконанню, зокрема, такий виконавчий документ як виконавчий напис нотаріуса (ст. 3 Закон України «Про виконавче провадження»).
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження»передбачені наступні заходи примусового виконання рішень: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Тобто, положення вказаної статті щодо примусового характеру документа стосується виключно рішень, які є відповідно до ст. 3 цього ж Закону одним з виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Для виконання виконавчих написів про повернення предмета фінансового лізингу Наказом Міністерства юстиції України від 10.01.2005 р. № 1/5 «Про затвердження форм реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на правочинах і засвідчувальних документах»затверджена є форма № 85, в якій вказано: «Пропоную повернути»та «Виконавчий напис має бути пред'явлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення».
Як вбачається з матеріалів справи, Виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А.. за № 1158 від 25.06.2009 року, прошитий з договором фінансового лізингу № 382 від 18.17.2007 року, тобто нотаріальну дію вчинено згідно вищезазначеної форми.
В оскаржуваній постанові містяться посилання на п. 7 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”, який регламентує, що за наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.
Як на іншу обставину, у постанові про відмову у відкриті виконавчого провадження державний виконавець вказує те, що проведення виконання за місцем знаходження Боржника, не відповідають вимогам діючого законодавства, а також про відсутність примусової дії.
Суд не погоджуючись з такою позицією Відповідача, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» визначено місце проведення виконавчих дій, а саме: Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що Законом України «Про виконавче провадження» визначено альтернативу місця проведення виконавчих дій - або за місцезнаходженням боржника, або за місцезнаходженням майна Боржника.
Крім того, законодавець чітко визначив і закріпив право вибору альтернативи місця проведення виконавчих дій за Стягувачем.
З аналізу вищезазначеного чітко вбачається, що право вибору, щодо звернення до виконавчої служби надано виключно Позивачу, чим останній і скористався, звернувшись до Відповідача, так як майно Боржника знаходиться саме на території, яка віднесена до юрисдикції Відповідача.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги Позивача щодо визнання нечинною Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 18934147 від 23.04.2010 року, винесену головним державними виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції прийняти до провадження виконавчий документ та відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 1158 від 25.06.2009 року, суд відмовляє в їх задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Дії щодо прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження віднесені Законом України „Про виконавче провадження” до повноважень саме державних виконавців, які вчиняються ними у відповідності з вимогами цього Закону і не можуть бути встановлені судом. В порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені прийняте державним виконавцем рішення, вчинена дія або допущена бездіяльність за наслідками звернення з приводу відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69-71, 94, 158, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
постановив:
Позов задоволити частково.
Визнати нечинною та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийняті до провадження виконавчого докумета) ВП № 18934147 від 23.04.2010 року, винесену головним державними виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України (Державного казначейства України за місцезнаходженням Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»судові витрати у розмірі 4,25 грн. (чотири гривні двадцять п'ять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.І. Шейко