ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
16 червня 2010 року 17:08 № 2а-5632/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Акціонерний комерційний банк "Європейський" в особі уповноваженого представника Манчуленко Анни Василівни
до Державна податкова інспекція у м.Рівне
про зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
від позивача: Манчуленко А.В.. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просив зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Рівне прийняти рішення про скасування публічного обтяження (податкової застави) активів Акціонерного комерційного банку „Європейський” на суму в два рази більше суми податкового боргу та зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Рівне вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про публічне обтяження (податкову заставу) активів Акціонерного комерційного банку „Європейський” на суму в два рази більше суми податкового боргу, зареєстрованого 15.06.2009 р. 10:05 за № 8801026.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Постановою Правління Національного банку України № 489 від 19.08.2009 р. „Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Акціонерного комерційного банку „Європейський” з 21 серпня 2009 року відкликана банківська ліцензія Акціонерного комерційного банку „Європейський” та ініційована процедура його ліквідації. З дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора, відповідно до ст. 91 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, строк виконання всіх грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені), інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовується арешт, накладений на майно (у тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. За таких обставин, Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Рівне про зняття податкової застави на активи банку та вилучення запису з Державного реєстру про публічне обтяження, проте Відповідач відмовив в задоволенні такого клопотання. Вважає дії Відповідача протиправними та такими, що суперечать нормам Закону України „Про банки і банківську діяльність”.
В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задоволити в повному обсязі.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився. Надіслав свої заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані сторонами докази вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як було встановлено судом, Акціонерний комерційний банк „Європейський”, ідентифікаційний код 19359904, зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.03.1993 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №083611.
Акціонерний комерційний банк „Європейський” є платником податків і має податковий борг.
Для погашення податкового боргу банку Державна податкова інспекція у м. Рівне винесла рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та зареєструвала, відповідно до абз. 8 п.п.8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 15 червня 2009 року.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з істотною загрозою платоспроможності АКБ „Європейський” та з метою захисту інтересів кредиторів і вкладників Правлінням Національного банку України приймалось рішення №293 від 14.05.2009 року про призначення у АКБ "Європейський" тимчасової адміністрації з 15.05.2009 року до 14.11.2009 року.
В зв'язку з порушенням АКБ "Європейський" вимог банківського законодавства та нормативно - правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів та доходів і настання його неплатоспроможності Правлінням Національного банку України була прийнято Постанову №489 від 19.08.2009 року "Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Акціонерного комерційного банку "Європейський", згідно якої відкликано з 21.08.2009 року банківську ліцензію АКБ "Європейський" та ініційовано процедуру його ліквідації.
Структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон України "Про банки і банківську діяльність".
Як було зазначено Позивачем, оскільки у відповідності зі ст. 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені), інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовується арешт, накладений на майно (у тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном, - а абзацом третім преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України "Про банки і банківську діяльність", то податковий орган повинен був зняти податкову заставу з активів АКБ "Європейський" і вилучити з Державного реєстру запис про публічне обтяження (податкову заставу) цих активів.
Проте суд вважає таку позицію Позивача помилковою з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 87 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк може бути ліквідований: 1) з ініціативи власника банку; 2) з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів).
Ліквідація банку, зокрема з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Статтею 88 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що право звернення до суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним та його ліквідацію мають: - кредитори банку; - Національний банк України.
Статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника.
Законодавство України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним застосовується в частині, що не суперечить нормам цього Закону (Закону України "Про банки і банківську діяльність").
З матеріалів справи вбачається, що пунктом 4 Постанови Правління Національного банку України №489 від 19.08.2009р. зобов'язано Юридичний департамент (Новіков В.В.) подати до суду позов про ліквідацію АКБ "Європейський".
Згідно зі статтею 88 Закону України "Про банки і банківську діяльність" при підготовці справи до розгляду суддя отримує обгрунтований висновок Національного банку України щодо доцільності ліквідації банку або рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора.
Протягом одного місяця з дня прийняття справи до розгляду суд повинен визначитися стосовно позову про ліквідацію банку. Єдиним питанням, що приймається до розгляду судом у справі про ліквідацію банку, є висновок Національного банку України щодо доцільності ліквідації банку та відповідність застосування процедури ліквідації з боку Національного банку України вимогам цього Закону.
Розгляд справи в суді щодо ліквідації банку не зупиняє діяльності ліквідатора, призначеного Національним банком України.
Повноваження ліквідатора щодо здійснення ліквідаційної процедури визначені ст. 92 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Зокрема, пунктом 5 визначено, що ліквідатор очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.
Статтею 96 визначено, що майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя.
Статтею 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначені заходи, які вживаються ліквідатором з метою задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, дійсно, в разі запровадження ліквідаційної процедури, порядок погашення зобов'язань банка - боржника перед кредиторами визначається Законом України "Про банки і банківську діяльність". Проте, з системного аналізу норм цього Закону не вбачається обов'язок податкового органу звільнити активи такого банка - боржника з податкової застави та вилучення запису про публічне обтяження з Державного реєстру.
В той же час, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає статус податкового зобов'язання та податкового боргу, в тому числі і банкрутів, порядок узгодження такого зобов'язання та підстави звільнення активів платника податків з податкової застави.
Так, підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що активи платника податків звільняються з податкової застави з дня:
а) отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов'язання, а у разі виникнення права податкової застави у зв'язку із неподанням або несвоєчасним поданням податкової декларації - з дня отримання такої податкової декларації контролюючим органом (за умови відсутності порушень платником податків вимог, визначених абзацом другим підпункту 8.2.1 пункту 8.2 цієї статті);
б) визнання податкового боргу безнадійним, у тому числі внаслідок ліквідації платника податків як юридичної особи або зняття фізичної особи з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності чи у зв'язку з недостатністю майна особи, оголошеної банкрутом;
в) отримання податковим органом довідки про смерть фізичної особи - платника податків або визнання її померлою чи безвісно відсутньою згідно із законодавством, за винятком випадків, коли активи такої фізичної особи переходять за правом спадщини у власність інших осіб;
г) закінчення строків позовної давності щодо такого податкового боргу;
д) отримання податковим органом договору поруки на повну суму податкового боргу платника податків або інших видів його забезпечення, передбачених податковим законодавством;
е) прийняття рішення про арешт активів платника податків - на строк дії такого арешту;
є) отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження;
ж) прийняття податковим органом рішення про розстрочення, відстрочення суми податкових зобов'язань (крім податкового боргу) або досягнення податкового компромісу у разі коли умови, визначені в рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс, передбачають зупинення права податкової застави;
з) прийняття окремого рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.
Підставою для звільнення активів підприємства з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами "а" - "ж" підпункту 8.7.1 цього пункту. Перелік відповідних документів визначається за правилами, встановленими Кабінетом Міністрів України № 1608 від 29.11.2001 р. із змінами і доповненнями.
Зокрема, одним із документів, який є підставою для звільнення активів платника податків з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого чи нерухомого майна є, відповідно до п. 3 Переліку, повідомлення про скасування державної реєстрації юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, не пов'язане з його банкрутством чи реорганізацією, отримане органом державної податкової служби, - у разі визнання податкового боргу безнадійним внаслідок ліквідації такої юридичної особи, або повідомлення про виключення банку з Державного реєстру банків - у разі ліквідації банку.
Таким чином, для звільнення активів платника податків з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого чи нерухомого майна необхідним є надання документів з урахуванням вимог Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 28 серпня 2001 року №338 та Постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року №1608 "Про затвердження переліку документів, які є підставою для звільнення активів платника податків з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого чи нерухомого майна".
З наведеного вище слідує, що ні Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ні Постановою Кабінету Міністрів України №1608 від 29.11.2001 не передбачено звільнення активів платника податку з-під податкової застави та вилучення запису з державних реєстрів застав у зв'язку з відкликанням банківської ліцензії та запровадженням ліквідаційної процедури, а тому податковим органом правомірно було відмовлено Позивачу в задоволенні його вимог щодо звільнення активів АКБ "Європейський" з податкової застави та вилучення відповідного запису з державного реєстру застав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На думку суду, дії податкового органу відповідали наведеним принципам.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові Акціонерного комерційного банку "Європейський" до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування публічного обтяження (податкової застави) активів Акціонерного комерційного банку „Європейський” на суму в два рази більше суми податкового боргу та вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про публічне обтяження (податкову заставу) активів Акціонерного комерційного банку „Європейський” на суму в два рази більше суми податкового боргу, зареєстрованого 15.06.2009 р. 10:05 за № 8801026 - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.І. Шейко