ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
17 червня 2010 року 11:39 № 2а-3631/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва
про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень №0027791740 від 30.09.2009 р., №0027781740/2 від 23.02.2010 р., №0027751740/2 від 23.02.2010 р., №0028751740/0 від 11.12.2009 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки контролюючого органу, здійснені під час виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності Позивача та викладені в Акті перевірки №2985/17-2856908112 від 16.09.2009 року, не відповідають дійсним обставинам справи, а тому винесені на підставі Акту перевірки податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що податкові повідомлення - рішення винесені у зв'язку з виявленими порушеннями, відповідають вимогам чинного законодавства, тому скасуванню не підлягають.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року, про що складено Акт №2985/17-2856908112 від 16.09.2009 року.
Так, в п. 2.11 Акту перевірки зазначено, що Позивачем на протязі 2007 - 2008 років вносилась на власний рахунок виручка, отримана ним від здійснення підприємницької діяльності. Виручка отримана готівкою в оплату товарів (робіт, послуг) та не проведена через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, чим було порушено п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Загальна сума такої виручки складає 308550,0 грн.
На підставі вищенаведених висновків податковим органом винесено рішення №0027791740 від 30.09.2009 р., яким застосовано до Позивача санкцію у вигляді штрафу на суму 1 542 750,0 грн.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням зазначав, що не здійснював торгівельну діяльність за готівкові кошти, не отримував готівку від покупців в рахунок оплати за проданий товар і не вносив виручку на поточний рахунок. При цьому, вказував, що неодноразово вносив на розрахунковий рахунок власні кошти з метою здійснення підприємницької діяльності для поповнення обігових коштів.
В підтвердження вищенаведеному Позивач надав виписки з руху коштів на банківському рахунку №26003064515902 в АКІБ "УкрСиббанк" МФО 351005 та рахунку №26002041894701 в АКБ "Імексбанк" МФО 300766, згідно яких призначенням платежу було "поповнення особистого рахунку. Без ПДВ" та "внесення власних заощаджень".
Суд погоджується з твердженням Позивача, що використання фізичною особою власних коштів та власного майна для здійснення підприємницької діяльності жодним законодавчим чи нормативно-правовим актом не заборонено.
Відповідно до ст. 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідач, обгрунтовуючи свої заперечення посилався на те, що під час перевірки ним досліджувалися платіжні доручення, в графі "призначення платежу" яких вказувалась "торгівельна виручка". При цьому вносилось від 30 тис. грн. до 85 тис. грн. в день. Як зазначено в Акті перевірки, виручка була внесена на розрахунковий рахунок №26002041894713 в АКБ "Імексбанк" МФО 300766 та №26003064515900 в АКІБ "УкрСиббанк" МФО 351005.
Проте, згідно даних Філії АТ "Імексбанк" у м. Києві, викладених у відповіді на запит суду №144 від 26.05.2010 р., рахунок № 260020418947013 у Філії АТ "Імексбанк" відсутній.
Щодо рахунку №26003064515900 в АКІБ "УкрСиббанк" МФО 351005, то Позивачем надавались витяги , які підтверджують невикористання Позивачем вказаного рахунку в період з 1 січня 2006 року по 10 грудня 2009 року.
Таким чином, Позивач спростував висновки контролюючого органу щодо перерахування ним на розрахункові рахунки коштів, як торгівельну виручку від здійснення ним підприємницької діяльності.
Погоджуючись з твердженням Позивача, суд виходить з того, що обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оспорюваного рішення, покладається на податковий орган, як на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позовних вимог. Ці обставини можуть доводитися матеріалами документальних перевірок з описом змісту порушення, допущеного платником податку, з посиланням на первинні облікові документи із зазначенням їх реквізитів або долученням до матеріалів перевірки оригіналів чи належно завірених копій таких документів.
Відповідач же, посилався на платіжні доручення в цілому, не вказуючи ні їх реквізити, ні конкретні періоди, ні конкретні суми з посиланнями на конкретні дати внесення цих сум на розрахункові рахунки.
Крім того, з Акту перевірки не вбачається, що Відповідачем під час перевірки досліджувались будь-які інші документи, які підтверджували б здійснення торгівельної діяльності Позивача за готівкові кошти та які б давали підстави пов'язувати таку торгівельну діяльність з внесенням коштів на вищезазначені розрахункові рахунки в АТ "Імексбанк" та АКІБ "УкрСиббанк".
До того ж, суд звертає увагу на ту обставину, що штрафна санкція, застосована до Позивача за порушення норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є адміністративно-господарською санкцією, яка, відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, може бути застосована до суб'єкта господарювання не пізніщ як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
В Акті перевірки від 16.09.2009 р. зазначено, що суб'єктом господарювання вносились готівкові кошти, як виручка від здійснення підприємницької діяльності, не проведена через реєстратор розрахункових операцій на протязі 2007 - 2008 років. З наведеного слідує, що застосування штрафної санкції рішенням від 30.09.2009 р. за порушення, вчинене у 2007 році вже було неправомірним, оскільки порушувались вимоги ст. 250 Господарського кодексу України.
Що стосується порушення, вчиненого у 2008 році, то без зазначення дати порушення не можливо визначити і перебіг річного строку, не пізніш якого можливе застосування адміністративно-господарської санкції.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає вимоги позивача в частині скасування рішення №0027791740 від 30.09.2009 р. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В Акті перевірки зазначено, що суб'єктом господарювання у 2007 році отримано дохід у розмірі 172216,0 грн., у 2008 році - 450463,50 грн., який не включено до сукупного оподатковуваного доходу, в зв'язку з чим занижено податок з доходів фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 25677,60 грн., за 2008 рік - у розмірі 67569,52 грн.
Податковим органом вказано, що за результатами перевірки відомостей довідок за формою 1-ДФ за ознакою доходу "42", виписок банку про рух коштів по розрахунковому рахунку встановлено отримання приватним підприємцем дохід від ТОВ "Юніверс-БК Центр" код ЄДРПОУ 34293201 та внесення ним готівкових коштів на розрахункові рахунки №26002041894701 відділення № 7 АКБ "Імексбанк" у м. Києві МФО 300766 та АКІБ "УкрСиббанк" МФО 351005, відкриті для здійснення підприємницької діяльності.
За порушення п. 5.2 ст. 5, п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва винесено податкове повідомлення - рішення №0027781740/0 від 30.09.2009 року, яким Позивачу визначено зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 93204,36 грн.
За результатами розгляду скарг податкове повідомлення - рішення №0027781740/0 від 30.09.2009 року залишилось без змін та додаткового винесені податкові повідомлення - рішення №0027781740/1 від 11.12.2009 р. та №0027781740/2 від 23.02.2010 р.
Так, Позивачем було укладено з ТОВ "Юніверс-БК Центр" Договір займу (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) № 01 від 01 січня 2006 року, за яким Позивач мав отримати від ТОВ "Юніверс-БК Центр" 800 000,0 грн. Зазначену суму Позивач за умовами Договору повинен був повернути товариству на протязі 5 років з моменту підписання Договору.
Як було зазначено Позивачем, і не заперечується Відповідачем, кошти він отримував від ТОВ "Юніверс-БК Центр" на протязі 2006 - 2009 років і на момент проведення перевірки повністю повернув товариству.
Проте, під час перевірки Позивач дізнався, що його контрагент за Договором займу у довідках форми №1-ДФ зазначив інформацію за ознакою "42" як виплата доходу у розмірі 267 700 грн.
З приводу такої форми звіту, Позивач звернувся до свого контрагента, в результаті чого ТОВ "Юніверс-БК Центр" надав до ДПІ у Оболонському районі м. Києва коригуючі звіти до довідок форми № 1-ДФ за відповідні періоди, в яких були допущені помилки: звіти від 18.09.2009 р. вх. №257961, №257960, №271640, №271639.
Крім того, ТОВ "Юніверс-БК Центр" своїм листом від 20.01.2010 р. повідомило, що не здійснювало будь-яких виплат доходу за придбаний товар чи отримані послуги на користь Позивача та надало Акт звірки по Договору займу за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року.
Також, податковим органом зроблений висновок, що Позивач отримував виручку від торгівельної діяльності і не оприбутковував її як дохід, тому було прийняте податкове повідомлення - рішення №0027781740/0 від 30.09.2009 року, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб.
На думку суду, Позивач повністю спростував висновки контролюючого органу і в частині визначення йому зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 93204,36 грн., оскільки, як було вище зазначено, податковий орган не довів здійснення Позивачем торгівельної діяльності за готівку та внесення коштів, саме як виручки від торгівельної діяльності на розрахункові рахунки № 260020418947013 у Філії АТ "Імексбанк" та №26003064515900 в АКІБ "УкрСиббанк", а в частині отримання доходу від ТОВ "Юніверс-БК Центр" доводи контролюючого органу спростовані коригуючими звітами товариства від 18.09.2009 р.
Перевіркою дотримання вимог Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що суб'єктом господарювання ОСОБА_1 було занижено податкові зобов'язання у грудні 2006 р. на суму 530,0 грн., у січні - квітні, серпні, грудні 2007 р. на суму ПДВ у розмірі 25088,0 грн., у січні, лютому, квітні, липні, серпні, вересні та грудні 2008 р. на загальну суму ПДВ 86171,0 грн., чим порушено вимоги п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та у лютому, березні 2007 р., січні 2008 р. завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 1059,0 грн., чим порушено пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість".
На підставі вищенаведених висновків за вчинене порушення Позивачу податковим повідомленням - рішенням № 0027751740/0 від 30.09.2009 р. визначено зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 111789,0 грн.
За результатами розгляду скарги Позивача від 12.10.2009 р. податковий орган податковим повідомленням - рішенням №0028751740/0 від 11.12.2009 р. збільшив суму донарахованого податку на додану вартість на 5648,0 грн. та штрафні санкції на 2824,0 грн. 23.02.2010 р. виніс податкове повідомлення - рішення №0027751740/2 про зобов'язання з ПДВ на загальну суму 167683,5 грн.
Заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, на думку контролюючого органу, виникло у зв'язку з тим, що Позивач отримував у перевіряємому періоді дохід від торгівельної діяльності, від ТОВ " Юніверс-БК Центр", який не був включений до складу податкових зобов'язань в податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди.
Проте, в судовому засіданні Позивачем був спростований висновок податкової інспекції щодо отримання ним доходу за готівку від торгівельної діяльності та доходу від ТОВ "Юніверс-БК Центр", а тому визначення податкового зобов'язання Позивачу у зв'язку з заниженням зобов'язання з ПДВ є неправомірним і податкові повідомлення рішення з зобов'язання з ПДВ в цій частині підлягають скасуванню.
Щодо віднесення суми 1059 грн. до складу податкового кредиту, яка не підтверджена належним чином оформленими податковими накладними, то зазначене порушення не заперечується Позивачем, а тому визначення податкового зобов'язання за неправомірне віднесення вказаної суми до податкового кредиту, суд вважає правомірним.
З урахуванням наведеного, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.
На розподілі судових витрат, у відповідності зі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, Позивач у судовому засіданні не наполягав.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов задоволити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва №0027791740 від 30 вересня 2009 року.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва №0027781740/2 від 23 лютого 2010 року.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва №0028741740/0 від 11 грудня 2009 року.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва № 0028751740/0 від 11 грудня 2009 року.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва №0027751740/2 від 23 лютого 2010 року в частині донарахування зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних фінансових санкцій за заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.І. Шейко