ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
08 червня 2010 року 08:37 № 2а-3993/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва
до Закрите акціонерне товариство "Агро"
про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 11 235,64грн.
за участю представників сторін:
від позивача -Польовчук О.В.
від відповідача - Гавриш І.А.
встановив:
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, Закритого акціонерного товариства «Агро», в якому просить суд стягнути з Відповідача прострочену заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 11 235,64 грн.
Представник Позивача, в судовому засіданні виклав зміст позовних вимог та просив суд стягнути з Відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 11 235,64 грн.
Відповідач в судовому засіданні виклав зміст своїх заперечень з приводу позовних вимог та зазначив, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Агро»простроченої заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є безпідставними і не відповідають вимогам матеріального права та задоволенню не підлягають, оскільки колишньому працівнику Закритого акціонерного товариства «Агро»було призначено пільгову пенсію, відповідно до положень п. «б»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№ 1788-ХІІ від 05.11.1991 року, якими дійсно покладено на підприємства та організації обов'язок вносити до Пенсійного фонду України плату, що покривала б витрати на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «б»-«з»цієї статті. Проте, з 17.02.2000 року норма ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№ 1788-ХІІ від 05.11.1991 року з 17.02.2000 року, перестала діяти.
До того ж, Відповідач в своїх запереченнях зазначає те, що при покритті витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених згідно п. «б»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№ 1788-ХІІ від 05.11.1991 року з 17.02.2000 року необхідно керуватись порядком, який діяв до 09.07.2003 року, тобто до моменту прийняття Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV, у зв'язку з чим, на думку Відповідача, Позивач не має правової підстави звертатися до Відповідача з вимогами про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Закрите акціонерне товариство «Агро»(місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, 44/22, кв. 71) є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР "
Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»N 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»N 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»N 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням Законом України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чинності з 1 січня 2004 року.
Так, пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV (в редакції, чинній у період, за який стягуються Позивачем витрати на виплату та доставку пільгової пенсії працівникам Відповідача) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Закону України «Про пенсійне забезпечення»N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзацу 4 підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»N 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»N 1058-IV.
Однак ці норми не стосуються спірних відносин, оскільки не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ. Вони були направлені, зокрема, на: врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п'ятий). Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин.
Підпунктом 6.1 пункту 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»№ 21-1, передбачено, що відшкодування підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції № 21-1, - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застрахованим особам, які працювали, або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Управлінням Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва було виставлено до сплати Закритого акціонерного товариства «Агро»розрахунки місячних сум фактичних витрат за період з грудня місяця 2009 року по лютий місяць 2010 року на загальну суму 11 235,64 грн.
Таким чином, заборгованість як виникла у Закритого акціонерного товариства «Агро»за період з грудня місяця 2009 року по лютий місяць 2010 року перед Управлінням Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва станом на момент розгляду справи становить 11 235,64 грн.
Беручи до уваги те, що суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва в загальному розмірі 11 235,64 грн. Закрите акціонерне товариства «Агро»не сплатило; доказів погашення Відповідачем заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог щодо стягнення з Закритого акціонерного товариства «Агро»суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 11 235,64 грн. і вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі та які підлягають стягненню з Відповідача у вищенаведеному розмірі, заявленому Позивачем у судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких Позивачем є суб'єкт владних повноважень, а Відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені Позивачем з Відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат Позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з Відповідача не підлягають.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
постановив:
Позов Управління Пенсійного фонду України в Шевченкіському районі м. Києва задоволити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Агро»(01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, 44/22, кв.71, код ЄДРПОУ 16459456) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 11 235 грн. (одинадцять тисяч двісті тридцять п'ять грн.) 64 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.І. Шейко