ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
15 червня 2010 року 10:38 № 2а-6572/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.
при секретарі судового засідання Деруга Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Литовське підприємство "Нафта-Україна" ЛТД
до Харківської митниці
провизнання протиправним та скасування рішення
за участю представників сторін:
від позивача: Шульга А.В. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просив: - визнати протиправним і скасувати рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів №800000017/2009/003636/2 від 27 листопада 2009 року; - стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Литовське підприємство "Нафта-Україна" ЛТД 50667,74 грн. надміру сплаченого мита та 94579,78 грн. надміру сплаченого податку на додану вартість та 1455,88 грн. судового збору і 5000 грн. витрат на правову допомогу.
Під час судового розгляду Позивач уточнив позовні вимоги і, крім раніше заявлених позовних вимог, просив визнати протиправним і скасувати рішення Харківської митниці про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, прийняте в порядку п.14 наказу Державної митної служби України від 17 березня 2008 року №230 та оформлене листом №15/04-1565 від 18 лютого 2010 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем в порушення положень Митного кодексу України безпідставно визначено митну вартість імпортованого Позивачем товару за другим методом: визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів замість першого і основного: визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Крім того, Позивач вказав, що митний орган не вправі вимагати інші документи, ніж ті, що визначені в переліку додатку до митної декларації.
В судовому засіданні Позивач підтримав позовні вимоги і просив їх задоволити в повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що митний орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме керуючись Митним кодексом України, постановами Кабінету Міністрів України та наказами Державної митної служби України.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 квітня 2009 року між ТОВ СУ-ЛП „Нафта-Україна” та компанією Victory World Trading Ltd (Гон Конг) було укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товару №2304209ТР, предметом якого є багаторазові поставки томатної пасти 36-38 Вх на територію України відповідно до Специфікацій.
Відповідно до Специфікації № 3 до Договору до жовтня місяця 2009 року мала бути здійснена поставка томатної пасти 36-38 Вх у кількості 200 тонн по ціні 800 доларів США за 1 тонну.
Згідно з умовами Договору №2304209ТР на митну територію України надійшов вантаж -томатна паста 36-38 Вх на умовах CFR Одеса, Україна, країна походження товару -Китай (виробник та вантажовідправник COFCO XINJIANG TUNHE CO,. LTD) у кількості 194, 502 тонни, який був заявлений до митного оформлення 26 листопада 2009 року по ВМД №800000004/9/434053.
Для підтвердження задекларованої за першим методом митної вартості товарів до митного органу були надані наступні додаткові документи:
- Контракт № 2304209ТР від 23.04.2009 р.;
- ВМД №800000004/9/434053 від 26.11.2009 р.;
- CMR №0123680;
- ВМД країни експорту;
- Інвойс № CIS08152 від 08.09.09;
- Сертифікат про походження;
- Коносамент №NA/ODS-222882;
- Прайс -лист виробника;
- Платіжні доручення про передплату;
- Лист про відсутність взаємозалежності.
Проте митним органом 27 листопада 2009 року було прийняте рішення про необхідність коригування митної вартості одиниці товару за другим методом (Рішення про визначення митної вартості №800000017/2009/003636/2), в результаті було збільшено ціну товару до 1 140 доларів США за 1 тонну.
В зв'язку з цим збільшились митні платежі на 145247,52 грн., з яких 50 667,74 грн. -ввізне мито та 94 579,78 грн. -податок на додану вартість.
Як вказував Позивач, з метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, на прохання Позивача було проведено митне оформлення за рішенням №800000017/2009/003636/2 від 27 листопада 2009 року та оформлено ВМД ІМ40 800000004/9/434198 від 30 листопада 2009 року під гарантійні зобов'язання.
Позивач в подальшому оскаржив дії Харківської митниці і за результатом оскарження отримав лист Харківської митниці №15/04-1565, відповідно до змісту якого митниця вважала за неможливе здійснити перегляд рівня митної вартості за рішенням про визначення митної вартості №800000017/2009/003636/2 від 27 листопада 2009 року.
Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України, п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження»відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів та подані ним відомості щодо її визначення повинні ґрунтуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації та подаватися у кількісному виразі.
Відповідно до ст. 265 Митного кодексу -митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями Митного кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до п.11 постанови КМУ № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
Для підтвердження відомостей про заявлену вартість товарів, що перетинаються через митний кордон України, декларант подає наступні документи:
-договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
-рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
-рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);
-відповідна бухгалтерська документація;
-ліцензійний чи авторський договір (контракт);
-каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс -листи) фірми -виробника товару;
-калькуляція фірми - виробника товару;
-копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем -копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;
- сертифікат про походження товару;
- відомості про якісні характеристики товару;
- інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини;
- страховий поліс;
- факти митних оформлень ідентичного або подібного товару;
- надати обґрунтоване пояснення зниження контрактної вартості ідентичних товарів.
Зазначений перелік не є вичерпним, а отже митниця має право вимагати, а імпортер має право надати і інші докази, які підтверджують митну вартість товару.
Згідно з п.14 цієї постанови якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає твердження Позивача помилковим, що митний орган не вправі вимагати надання інших документів, ніж ті, що заявлені в переліку до додатку декларації митної вартості.
Крім того, з додатку до декларації митної вартості ДМВ-1 №80000004/2009/4340553 вбачається, що в графі „Для відміток митниці” посадовою особою митного органу зроблено запис про необхідність подання додаткових документів, про що уповноважена на декларування особа Позивача Садівничий Ф.В. був ознайомлений, проставив дату 27.11.2009 та підпис і, зокрема, зазначив, що додатково надати документи не має можливості.
Позивач у судовому засіданні зазначав, що своїм підписом Садівничий Ф.В. лише стверджував ознайомлення з написаним, а не відмову в наданні додаткових документів. Проте, на думку суду, з відміток на додатку до декларації митної вартості вбачається саме неможливість уповноваженою особою Садівничим Ф.В. надати додаткові документи.
Крім того, Позивач вказав на порушення посадовою особою митниці порядку заповнення декларації митної вартості, а саме посадова особа на основному аркуші ДМВ у графі для відміток митниці повинна зазначити про необхідність подання декларантом додаткових документів і яких саме. Якщо ж місця для повного переліку документів у графі недостатньо, відповідний запис повинен здійснюватися на звороті основного аркуша ДМВ із посиланням на конкретну графу і з проставленням відмітки „Див. на звороті”. Зазначення необхідності подання додаткових документів на окремому аркуші вважає порушенням, що теж призвело до винесення митницею протиправного рішення.
Суд, таку думку Позивача вважає помилковою, оскільки викладені Позивачем обставини щодо порушення порядку заповнення декларації не тягнуть за собою нечинності прийнятого на підставі такої декларації рішення та відповідно не можуть розглядатись як докази на спростування такого рішення. Заявлені позовні вимоги у даній справі зобов'язують адміністративний суд здійснити розгляд по суті заявлених позовних вимог у сфері визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, за наявністю яких відповідним органом митної служби в силу Митного кодексу України, Постанов Кабінету Міністрів України, законів України „Про податок на додану вартість”, „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та інших актів, застосований другий метод визначення митної вартості та прийняте подальше рішення щодо неможливості перегляду раніше прийнятого. Предметом оскарження у справі є саме рішення про визначення митної вартості товару, що винесені Харківською митницею.
Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну викладені в ст. 266 Митного кодексу України.
Пунктами 5-7 ст. 267 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:
- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- витрати на страхування цих товарів.
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у ч.1 ст. 266 МК методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Абзацом 2 статті 264 МК України визначено, що у разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості.
Як вже було зазначено вище, митний орган на додатку до декларації митної вартості Позивача вніс запис про необхідність надання додаткових документів і оскільки уповноваженою на декларування товару особою зроблено запис про неможливість надання таких документів, митний орган визначав митну вартість у відповідності з нормами, визначеними ст. ст. 267 -273 МК України.
Відповідач у судовому засіданні зазначив, що митним органом для визначення митної вартості було проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення, цінову інформацію ЄАІС Держмитслужби України.
Оскільки, на думку митниці, заявлена Позивачем митна вартість не відповідала цінам, що склалися на відповідний товар на ринку імпорту на момент здійснення імпортної операції, що є порушенням п. 6 Указу Президента України від 25.08.1994 р. № 475/94 „Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торгівельних спорів”, яким встановлено, що при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника, контрактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції, митний орган прийняв рішення, яким визначив митну вартість за другим методом.
Згідно статті 17 Угоди про застосування статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання.
Відповідно до статті 41 Митного кодексу України однією із форм митного контролю є перевірка митними органами системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.
Заявлена Позивачем митна вартість товару (томатної пасти) по ціні 800 доларів США за 1тонну викликала у митного органу сумнів в її достовірності і суд погоджується з такою позицією митного органу з огляду на наступне.
Так, як було вище зазначено, 23 квітня 2009 року між ТОВ СУ-ЛП „Нафта-Україна” (Позивач) та компанією Victory World Trading Ltd (Гон Конг) було укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товару №2304209ТР, предметом якого є багаторазові поставки томатної пасти 36-38 Вх на територію України відповідно до Специфікацій.
Відповідно до Специфікації № 3 до Договору до жовтня місяця 2009 року мала бути здійснена поставка томатної пасти 36-38 Вх у кількості 200 тонн по ціні 800 доларів США за 1 тонну.
Відповідно до п. 4 Договору (Умови поставки товару) в ціну окремої партії товару включаються витрати на упаковку, маркування товару, його навантаженні (перевантаженні) на транспортний засіб, вартість товаросупровідних документів, витрати на митне оформлення в країні Продавця і доставка до порту Одеса, включаючи повністю всі витрати по транспортування товару до порту призначення -Одеса.
З наведеного вбачається, що компанія Victory World Trading Ltd (Гон Конг), як Продавець, встановивши ТОВ СУ-ЛП „Нафта-Україна”, як Покупцю ціну томатної пасти 800 доларів США за 1 тонну, врахувала в цю ціну всі вищенаведені витрати.
Пунктом 8 Контракту №2304209ТР визначено, що походження товару: Китай і вантажовідправником товару є COFCO XINJIANG TUNHE CO,. LTD.
Згідно Прайс -листа виробника товару COFCO XINJIANG TUNHE CO,. LTD вартість томатної пасти 36-38 % в упаковці (бочка) на умовах CFR Одеса теж 800 доларів США за тонну.
В перекладі листа калькуляції зазначено, що компанія COFCO XINJIANG TUNHE CO,. LTD відвантажила томатну пасту компанії „Нафта-Україна ЛТД” в кількості 500 тонн, а також за дорученням компанії Victory World Trading в кількості 800 тонн. Вартість томатної пасти складається з: - свіжих помідорів -RMB (китайська валюта) 0,35 за кілограм; - металеві бочки -RMB 80 за штуку; - асептичні мішки -RMB 20 за штуку; - піддони -RMB 50 за штуку; - перевезення до порту RMB 600 за 1 тонну; - витрати на виробництво (електрика, заробітна плата робітникам і інше) -RMB 100 за тонну. Курс RMB/USD = 1/6.75 на дату 14.12.2009.
Таким чином вартість томатної пасти 36-38 % за ціною виробника складає 800 доларів США за 1 тонну, при цьому виробником включається в ціну товару упаковка, перевезення до порту, витрати на виробництво, і т.д. - і Продавцем визначена Покупцю ціна томатної пасти 800 доларів США за 1 тонну. Вже при цьому в ціну товару Продавцем включені витрати по навантаженню (розвантаженню) товару на транспортний засіб, вартість на маркування, вартість товаросупровідних документів, витрати на митне оформлення, знову ж витрати на упаковку.
Як свідчать матеріали справи, позивач при митному оформлені товару застосував саме метод 1 визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України.
При цьому позивач визначив вартість товарів у сумі, яка дорівнює вартості товарів, визначеній умовами контракту від 23.04.2009 р.
Статтею 267 МК визначено перелік витрат, які додаються до ціни угоди для визначення митної вартості товарів, якщо вони не були раніше до неї включені.
Здійснивши на додатку до декларації митної вартості напис: „Додатково надати документів не має можливості 27.11.09 /підпис/ Садівничий Ф.В.”, декларант фактично відмовився у наданні додаткових підтверджуючих документів щодо заявленої митної вартості. Тобто декларантом не виконані вимоги абзацу 2 статті 264 МК України.
Як на доказ, Позивач посилався на лист ДП „Держзовнішінформ” №8/1552 від 01.12.2009 р., в якому зазначено, що контрактна ціна на томатну пасту (brix:36-38%) по ціні 800 доларів США/тонну на умовах поставки CFR Одеса знаходиться в межах поточних ринкових цін.
Суд приймає до уваги Лист ДП „Держзовнішінформ” №8/1552, при цьому зазначає, що у відповідності зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач не довів ні митному органу, ні суду правомірність визначення ним митної вартості товару саме по 800 доларів США за 1 тонну.
З метою правильного визначення митної вартості товарів та предметів, що переміщуються через митний кордон України посадові особи митного органу проводять роботу зі збирання, аналізу, оброблення даних про вартість таких товарів з метою формування бази даних цінової інформації. Таким чином, факт заниження митної вартості товару може бути підтверджено витягом цінової інформації бази даних Державної митної служби України.
Відповідно до Витягу з цінової інформації бази даних ЄАІС Державної митної служби України станом на 27.11.09 вартість томатної пасти без додання оцту чи оцтової кислоти з масовою часткою сухих речовин 36-38% для промислової переробки, виробник COFCO XINJIANG TUNHE CO,. LTD країна виробництва Китай коливається в межах 1.14 -1.18, тобто 1 140 -1 180 доларів за тонну.
Таким чином Харківська митниця правомірно здійснила коригування митної вартості товару, про що винесла рішення №800000017/2009/003636/2 від 27 листопада 2009 року.
На підставі вказаного рішення та ВМД ІМ40 800000004/9/434198 від 30 листопада 2009 року товар був випущений у вільний обіг.
Механізм реалізації права декларанта, що заявляє митну вартість визначений Порядком випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженим Наказом Державної митної служби України від 17 березня 2008 року № 230 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 березня 2008 року за № 259/14950.
Пунктом 2 Порядку визначено, що випуск у вільний обіг товарів у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості таких товарів або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснений на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням.
Відповідно до пункту 3 декларант у поданому зверненні обов'язково зазначає обраний ним вид гарантійних зобов'язань митному органу.
Відповідачем у судовому засіданні було зазначено, а Позивачем не спростовано того факту, що Позивач не надавав до митниці письмового звернення про гарантійні зобов'язання у порядку, визначеному Наказом ДМС України від 17.03.2008 року.
На думку суду, декларування товарів відповідно до прийнятого Харківською митницею рішення №800000017/2009/003636/2 від 27 листопада 2009 року та відповідно до ВМД №80000004/9/434198 і сплата передбачених податків і зборів не є письмовим проханням про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, а лише процесом проходження митного контролю і пропуску товарів на митну територію України.
Суд, також, погоджується з позицією Відповідача, що Позивач, подавши нову ВМД на підставі рішення Харківської митниці, цим самим узгодив податкове зобов'язання у відповідності з нормами Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони у відповідності з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийнятих рішень.
Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є необґрунтований та такий, що задоволенню не підлягає.
Витрати, які підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Литовське підприємство "Нафта-Україна" ЛТД до Харківської митниці про визнання протиправним і скасування рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів №800000017/2009/003636/2 від 27 листопада 2009 року; визнання протиправним і скасування рішення Харківської митниці про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, прийнятого в порядку п.14 наказу Державної митної служби України від 17 березня 2008 року №230 та оформленого листом №15/04-1565 від 18 лютого 2010 року; стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Литовське підприємство "Нафта-Україна" ЛТД 50667,74 грн. надміру сплаченого мита та 94579,78 грн. надміру сплаченого податку на додану вартість та 1455,88 грн. судового збору і 5000 грн. витрат на правову допомогу відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шейко Т.І.
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -22.06.2010 року.